Ухвала суду № 62816515, 14.11.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"14" листопада 2016 р. Справа № 903/211/16 за заявою підприємця ОСОБА_1 , Волинська обл., м. Рожище

про відстрочення виконання рішення суду

по справі № 903/211/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Львів

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м. Рожище, Волинська обл.

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від стягувача: ОСОБА_2, довіреність від 25.10.2016 року

від боржника: ОСОБА_1, ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги №13-09/7 від 19.09.2016 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: заявник - ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Волинської області із заявою № б/н від 03.11.2016 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 11.05.2016 року у справі № 903/211/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" до підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до завершення досудового розслідування кримінального провадження №12016030180000411 від 07.10.2016 року.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення зазначає, що тимчасова споруда, яку зобов'язано боржника демонтувати, належить на праві власності згідно договору купівлі-продажу іншій особі, а саме ОСОБА_4. В провадженні Рожищеньського районного суду знаходиться цивільна справа №167/766/16-ц за позовом ОСОБА_4 до Рожищеньского міської ради, ПАТ "Укрзалізниця" про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права користування та володіння тимчасової спорудою по АДРЕСА_1, та зустрічним позовом ПАТ "Укразалізниця" до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. По даній справі призначено земельно-технічну експертизу, що є поважною причиною невиконання рішення суду, оскільки, результати даної судової справи суттєво вплинуть на стан виконавчого провадження, в частині визначення особи, яка повинна провести демонтаж торгового павільйону на спірній земельній ділянці. Крім того, в провадженні слідчого відділу Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження №1201603180000411 за ознаками кримінального правопорушення за фактом незаконного перешкоджання здійснення господарської діяльності, зловживання повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, вчинене юрисконсультом юридичного сектору підрозділу Рівненської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" ОСОБА_5 та начальником юридичного сектору ОСОБА_6. Боржником готуються документи для перегляду рішення господарського суду Волинської області № 903/254/14 від 01.10.2014 року за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту, Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до Рожищенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження і рішення Рожищенської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Вказані обставини негативно впливають на фінансовий стан боржника, зокрема, на здійснення підприємницької діяльності, оскільки заняття боржником спірної земельної ділянки склалось виключно внаслідок помилки органів місцевого самоврядування, органів державної влади при виділенні земельної ділянки в користування без перевірки належним чином технічної документації умов даної земельної ділянки.

Стягувач у поясненнях №94/ДНЮ-3 від 11.11.2016 року та представник у судовому засіданні заяву про відстрочку виконання рішення суду заперечила, оскільки, яким чином боржник пов'язує кримінальне провадження Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області №1201603180000411 із виконанням рішення суду, і як розслідування кримінального провадження щодо певних осіб, які не є власниками чи користувачами земельної ділянки та кіоску вплине на обов'язки підприємця ОСОБА_1 демонтувати кіоск, не відомо. Крім того, боржник без законних підстав і всупереч судовому рішенню, яке набрало законної сили, самовільно продовжує займати для обслуговування торгового кіоску земельну ділянку, яка належить ПАТ "Укрзалізниця", порушуючи при цьому права позивача, як єдиного належного землекористувача спірної ділянки. Договір купівлі-продажу, укладений 04.07.2016 року, тобто, під час розгляду судової справи щодо демонтажу кіоску, що підтверджує умисне уникання боржником виконання рішення суду. Кримінальне провадження, на підставі якого боржник хоче відстрочити виконання рішення суду, відкрите за його заявою, що також підтверджує затягування виконання рішення суду.

У судовому засіданні боржник та його представник заяву про відстрочку виконання рішення суду підтримали.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.05.2016 року у справі № 903/211/16 позов задоволено, зобов'язано підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування тимчасової споруди кіоску за адресою АДРЕСА_1.

На виконання рішення видано наказ № 903/211/16-1 від 08.06.2016 року.

Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року, ВГС України від 31.10.2016 року рішення господарського суду від 11.05.2016 року №903/211/16 залишено без змін.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

У п. 7.2 вищезгаданої постанови вказано, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.11.2012 року у справі № 5008/437/2012 та постанові Вищого господарського суду України від 10.08.2011року у справі № 14/83.

Крім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Заявником не обгрунтовано пов'язаність кримінального провадження № 12016030180000411 від 07.10.2016 року щодо осіб, які не є власниками чи користувачами спірної земельної ділянки та кіоску, із виконанням рішення суду, за яким ОСОБА_1 зобов'язаний демонтувати кіоск.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заявник, посилаючись на конкретні обставини, не довів суду їх винятковість, пов'язаність з даною справою, наявність ускладнення виконання рішення суду визначеними способом та порядком.

Аналогічного висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 24.12.2013 року № 5004/1588/11.

Надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміна способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не пов'язані з виконанням рішення суду, не вказують на ускладнення або неможливість його виконання.

Призначення земельно-технічної експертизи у справі № 167/76/16-ц за позовом ОСОБА_4 до Рожищенскої міської ради, ПАТ "Укрзалізниця" про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права користування та володіння тимчасовою спорудою по АДРЕСА_1, та зустрічним позовом ПАТ "Укразалізниця" до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не впливає на розгляд справи, стан виконавчого провадження у даній справі, і не є підставою для невиконання рішення суду, яке набрало чинності 24.05.2016 року.

Не є підставою для відстрочення виконання рішення суду і наявність кримінальної справи та підготовка документів для перегляду рішення господарського суду Волинської області №903/254/14 від 01.10.2014 року.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення на підставі ст. 121 ГПК України, судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки не виконання рішення суду протягом тривалого часу (понад 6 місяців) порушує інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, аналіз суб'єктного складу і характер правовідносин сторін, оцінюючи обґрунтування зазначеної заяви, а також враховуючи той факт, що обставини, покладені відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви, не є винятковими обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності яких можливе надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду від 11.05.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 87, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду від 11.05.2016 року відмовити.

Суддя А. М. Кравчук