Ухвала суду № 62816456, 15.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

15 листопада 2016 року м. Київ № 826/24757/15

Окружний адміністративний суд м. Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пропро визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач/ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. (надалі - відповідач-1/Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров В.В.), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-2/ФГВФО) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 19.01.2016 р. заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Однак, розглянувши матеріали справи, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне вийти із письмового провадження та призначити справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016 р. судом було ухвалено вийти з письмового провадження та призначити справу до судового розгляду.

Так, в судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження у справі №826/24757/15 до розгляду Конституційним судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Розглянувши в судовому засіданні питання щодо зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для його зупинення провадження у справі, зважаючи на наступне.

Предметом спору в даній адміністративній справі є оскарження рішень відповідача, що пов'язані з відшкодуванням позивачу коштів за договором банківського вкладу.

В своїх доводах сторони на обґрунтування власної правової позиції посилаються на положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. №4452-VI.

Таким чином, при вирішенні справи судом застосуванню підлягають положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким згідно преамбули цього Закону встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Встановлено, що Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 р. зупинено провадження у справі №826/9693/13-а за позовом Воронюка Віктора Володимировича до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди та вирішено звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23.02.2012 р. №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Приймаючи рішення про необхідність звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23.02.2012 р. №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суд касаційної інстанції виходив з того, що, на думку колегії суддів, попри встановлену мету Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (ст.2 Закону), його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку в нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування до неплатоспроможних банків різних підходів в зобов'язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку.

Відповідно до ч.5 ст.9 КАС України у разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Наведену правову норму застосував Вищий адміністративний суд України при винесенні ухвали від 02.04.2015 р. у справі №826/9693/13-а, згідно з якою вирішено звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23.02.2012 р. №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, згідно наявної на офіційному сайті Конституційного Суду України інформації, 10.02.2016 р. ухвалою Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням Конституції України.

Зважаючи на те, що предметом даного закону є встановлення правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до ст.1 Закону №4452), суд приходить до висновку про те, що обставини, що будуть встановлені у рішенні

Конституційного суду України, щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» можуть вплинути на розгляд справи №826/24757/15, що на переконання суду свідчить про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Керуючись положеннями п.3 ч.1 ст.156, ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №826/24757/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії до прийняття рішення Конституційним судом України щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

2. Зобов'язати сторін повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі №826/24757/15.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур