Ухвала суду № 62816439, 15.11.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" листопада 2016 р. Справа № 903/773/16 За заявою товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ Ковель про забезпечення позову (вх.01-67/38/16 від 08.11.2016р.) у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ Ковель"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"

про припинення іпотеки

Суддя Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 22.10.2015р.

від відповідача: н/з

Права та обовязки розяснені відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

Встановив: товариство з обмеженою відповідальністю «Топ Світ Ковель» звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про припинення іпотеки.

Позовні вимоги мотивовує тим, що рішенням господарського суду Волинської області від 07.12.2011 року у справі №5004/2269/11 встановлено стягнення з ТОВ «Топ Світ Ковель», на користь ПАТ «КРЕДОБАК» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №29/09 від 21.07.2009 року 9 754 112 грн. 44 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах на підставі та в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Між ПАТ «КРЕДОБАНК» і ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено догові про відступлення права вимоги 16 грудня 2011 року за договорами іпотеки, укладеними між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Топ Світ Ковель» Згідно постанов державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2, виконавче провадження №31072816 відкрите на підставі вищезазначеного рішення та тривало з 08.02.2012р. по 21.02.2014р. Предмет договору іпотеки пройшов процетуру торгів, водночас відповідач не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки, а відтак право іпотеки вичерпано, а подальше утримання майна під забороною - безпідставне.

Листом від 08.11.2016р. (вх.№01-67/38/16 від 08.11.2016р.) представник позивача подав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві (Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», код ЄДРПОУ 37356981) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на відчуження складу-магазину загальною площею 2078,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133; земельної ділянки площею 0,7010 га, кадастровий номер:0710400000:40:002:0018, за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133, в тому числі, але не виключно зупинити реалізацію іпотечного майна - складу-магазину по системі електронних торгів загальною площею 2078,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133; земельної ділянки площею 0,7010 га, кадастровий номер:0710400000:40:002:0018, за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133, що належать ТОВ «Топ Світ Ковель».

Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач стверджує, що у випадку передачі вказаного майна на реалізацію фактично породить відчуження предмета іпотеки, що у випадку задоволення позовних вимог, може суттєво ускладнити або навіть унеможливити в подальшбму виконання прийнятого судового рішення в межах даної справи, оскільки існує реальна загроза продажу іпотечного майна невизначеному колу осіб.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2016р. просив вказану заяву задовольнити.

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч.1 ст.67 ГПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011р. №16 судам розяснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Основоположні правові принципи регулювання відносин власності в Україні визначені статтями 13, 41 Конституції, і такими принципами є, зокрема, рівність перед законом усіх суб'єктів права власності, конституційна гарантія державного захисту прав усіх суб'єктів права власності, а також і такий важливий принцип, як обов'язкове додержання законності при набутті права власності.

Відповідно до ч.1 ст.20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів.

Суд, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, встановивши обставини справи та доводи, що являються підставами для подання даної заяви, погоджується з позицією позивача щодо пов'язаності заявлених до вжиття заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог та наявності достатніх підстав вважати, що невжиття таких заходів, у разі задоволення позовних вимог, значно утруднить або зробить неможливим виконання такого рішення.

Крім того, застосування заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, вибуття товару за межі території України, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність правового зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, врахувавши ймовірність утруднення виконання або взагалі невиконання рішення господарського суду(у разі задоволення позову), господарський суд вважає за доцільне заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Заяву позивача про забезпечення позову (вх.01-67/38/16 від 08.11.2016р.) - задовольнити.

2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві (Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», код ЄДРПОУ 37356981) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на відчуження складу-магазину загальною площею 2078,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133; земельної ділянки площею 0,7010 га, кадастровий номер:0710400000:40:002:0018, за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133, в тому числі, але не виключно зупинити реалізацію іпотечного майна - складу-магазину по системі електронних торгів загальною площею 2078,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133; земельної ділянки площею 0,7010 га, кадастровий номер:0710400000:40:002:0018, за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133, що належать ТОВ «Топ Світ Ковель» до прийняття рішення по справі.

3. Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення, а саме з 15.11.2016р.

Суддя М. С. Шум