Постанова № 62816144, 11.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 листопада 2016 року № 826/22807/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №826/22807/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П І Компані» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «П І Компані» (надалі - позивач/ТОВ «П І Компані) до Київської міської митниці ДФС (надалі - відповідач/Митниця), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700028/2 від 10.09.2015 р. (надалі - Рішення №100270002/2015/700028/2)

2. Покласти витрати позивача по сплаті судового збору на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, що оскаржуване Рішення №100270002/2015/700028/2 є протиправним та таким, що винесене відповідачем з порушенням норм чинного митного законодавства, оскільки ТОВ «П І Компані» було надано до митного оформлення повний пакет документів, що в повній мірі підтверджує митну вартість товарів, визначену за ціною контракту.

В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, при цьому, заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за його відсутності до суду не подавав, про причини неявки суду не повідомляв.

Зважаючи на неявку в судове засідання відповідача, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «П І Компані» та Компанією «Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co., LTD» було укладено контракт №PIC2015/05 від 17.11.2014 р. (надалі - Контракт №PIC2015/05), відповідно до умов якого позивачу в Україну здійснювалась поставка сітки скловолоконної.

Відповідно до п.1.1 Контракту №PIC2015/05 найменування, кількість та ціна товару визначаються у специфікаціях та розрахунках-фактурах (Інвойсах) до Контракту.

В п.1.2 Контракту №PIC2015/05 визначено, що кожна поставка конкретної партії товару замовляється Покупцем на умовах розділу 4 Контракту, та підтверджується Продавцем шляхом підтвердження замовлення Покупця та виставлення рахунку-фактури (Інвойсу). Також, сторони підписують окрему Специфікацію на дану партію Товару.

Згідно п.2.1 Контракту №PIC2015/05 ціни на Товар встановлюються в доларах США і містять в собі вартість пакування, маркування, завантаження і закріплення на транспортному засобі. Ціна товарів встановлюється на базисних умовах поставки товарів у відповідності до Інкотермс 2010.

Відповідно до п.3.1 Контракту №PIC2015/05 оплата вартості придбаного Товару, що постачається згідно цього Контракту, здійснюється шляхом банківського переказу грошей на рахунок Продавця згідно умов, вказаних в Специфікації та Рахунку-фактурі (Інвойсі) до кожної окремої партії Товару.

Витрати по оплаті митних зборів та інших податків, які стягуються при ввезенні - вивезенні Товару в країні Продавця оплачуються Продавцем, а в країні Покупця (Україні) оплачуються Покупцем (п.3.2 Контракту №PIC2015/05).

В той же час, в п.4.1 Контракту №PIC2015/05 зафіксовано, що Продавець постачає Товар морським транспортом на умовах FOB Інкотермс 2010: NINGBO.

Згідно п.4.2 Контракту №РIC2015/05 партією Товару вважається товар, відвантажений за однією товаротранспортною накладною на адресу одного вантажоотримувача. В товаротранспортній накладній повинно бути вказано: її номер і дата, номер і дата Контракту, номер контейнеру, номера і кількість відвантажених місць, повне найменування Покупця.

Так, при розмитненні товару, митним брокером ТОВ «І.Т.С.», що діє на підставі договору про надання послуг митного брокера №48/12 від 17.10.2012 р. (надалі - Договір №48/12) було подано до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію №100270002/2015/259047 від 09.09.2015 р.

При цьому, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості, ТОВ «П І Компані» додатково було надано наступні документи, зокрема: міжнародну автомобільну накладну (CMR) №43908 від 08.09.2015 р.; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №43909 від 08.09.2015 р.; коносамент (Bill of Lading) №SHWS201508088 від 03.08.2015 р.; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №138 від 03.09.2015 р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №60890 від 31.08.2015 р.; довідка про транспортні витрати №69 від 31.08.2015 р.; заявка про надання транспортно-експедиційних послуг №0308 від 03.08.2015 р.; виписку з бухгалтерської документації №ПК-0003578 від 02.09.2015 р.; прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 19.05.2015 р.; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 23.07.2015 р.; рахунок-фактуру (інвойс) №DB15WS050-1 від 23.07.2015 р.; пакувальний лист б/н від 23.07.2015 р.; Контракт №РІС2015/05; додаткова угода №1 від 23.02.2015 р. до Контракту №РІС2015/05; доповнення №5 від 20.05.2015 р. до Контракту №РІС2015/05; договір про перевезення №1501/14-1 від 15.01.2014 р.; договір про перевезення №0109/2014-1 від 01.09.2014 р.; сертифікат про походження товару №G0153800027700020 від 03.08.2015 р.; митна декларація країни відправлення (КНР) №310120150518147096 від 01.08.2015 р.

Однак, як встановлено судом, за митною декларацією №100270002/2015/259047 від 09.09.2015 р. спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за вказаною вище митною декларацією встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості містили розбіжності, а саме: інформація щодо найменування транспортного засобу (CMA CGM LOIRE/031BX) та номеру товаротранспортної накладної (CNNB0770845) відрізняється від номера коносамента - SHWS201508088 від 03.08.2015 р. та найменування транспортного засобу вказаного у ньому - CMA CGM LOIRE V.031EX. Крім того, дата коносамента (тобто погрузка на борт судна) 03.08.2015 р., а дата копії митної декларації країни відправлення від 01.08.2015 р. В той же час, цінова пропозиція (прайс-лист) Компанії «Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co., LTD» не містить інформації стосовно адреси, телефонів або сайту у мережі Інтернет для контактів покупців із фірмою - продавцем зазначеного товару, та наданий тільки на ту позицію товару, яка стосується митного оформлення, а не на всю продукцію виробника.

Таким чином, з врахуванням вищезазначеного 10.09.2015 р. посадовою особою Митниці, було надіслано позивачу електронне повідомлення та запропоновано ТОВ «П І Компані» надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, відповідно до ч.2 та ч.3 ст.53 МК України, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; угоду з третіми особами, пов'язаної з договором про поставку; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У відповідь на вищевказане повідомлення митного органу, позивачем було надіслано на адресу відповідача повідомлення про виконання останнім вимог ст.53 МК України та наголошено на неправомірність вимог відповідача щодо витребування додаткових документів.

В той же час, ТОВ «П І Компані» було надіслано на адресу відповідача повідомлення, в якому останнє просило Митницю аргументовано довести, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів. Крім того, позивач просив митний орган виконати положення ст.255 МК України та завершити митне оформлення протягом чотирьох робочих годин.

Так, відповідно до доводів позивача, митним органом було проігноровано вищевказані вимоги позивача, натомість, відповідачем було відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за ціною контракту, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700028/2 від 10.09.2015 р. та винесено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00100 від 10.09.2015 р.

Водночас, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, за зверненням позивача товари було випущено у вільний обіг із наданням останнім гарантій відповідно до ч.7 ст.55 МК України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Так, відповідно до ч.8 ст.55 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Враховуючи вищевикладене, листом №1/450 від 11.09.2015 р., відповідно до п.8 ст.55 МК України, ТОВ «П І Компані» було надіслано на адресу відповідача додаткові документи, та відомості для підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: банківський платіжний документ №138 від 03.09.2015 р.; довідку про транспортні витрати по доставці товару до митного кордону України №69 від 31.08.2015 р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №60890 від 31.08.2015 р.; довідку про транспортні витрати по доставці товару до митного кордону України №69 від 31.08.2015 р.; договір про надання транспортно-експедиційних послуг №1501/14-1 від 15.01.2014 р.; договір про надання транспортно-експедиційних послуг №0109/2014-1 від 01.09.2014 р.; лист-пояснення експедитора; каталог продукції; виписку з бухгалтерської документації №ПК-0003578 від 02.09.2015 р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 19.05.2015 р.; митну декларацію країни відправлення №310120150518147096 від 01.08.2015 р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №120-1130 від 09.09.2015 р.; лист представника митного брокера ТОВ «І.Т.С.» ОСОБА_1 №10/09 від 10.09.2015 р.

Розглянувши подані ТОВ «П І Компані» додаткові документи, листами №5671/10/26-70-25-02-03 від 17.09.2015 р. та №5703/10/26-70-63-02-03 від 18.09.2015 р. відповідачем було повідомлено позивача про відсутність підстав для перегляду та скасування Рішення №100270002/2015/700028/2.

Не погоджуючись з рішенням Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700028/2 від 10.09.2015 р., вважаючи його протиправним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, ТОВ «П І Компані» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 МК України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно положень ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч.4 ст.52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у ч.8 цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.8, ч.9 ст.52 МК України).

Водночас, відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч.2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 та ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, положеннями ч.4 ст.53 МК України визначенл, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, ч.1 та ч.2 ст.54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

В той же час, ч.5 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - ч.4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 вказаної статті).

Відповідно до ч.12 ст.264 МК України, разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч.7 ст.55 МК України).

Відповідно до ч.8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 ст.55 МК України встановлено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 і ст.60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.59 і ст.60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 р. №599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості, яка використовується: декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту; митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до п.1.3 вказаних правил ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (п.2.1, п.2.2 вказаних Правил).

Відповідно до п.2.3 Правил при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до ч.3 та/або ч.4 ст.53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (п.2.4, п.2.5 Правил).

Отже, як вбачається з вищевикладеного, МК України визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В той же час, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Відповідно до графи 33 оскаржуваного Рішення №100270002/2015/700028/2 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив, з того що за поданою ТОВ «П І Компані» митною декларацією спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, що підтверджують митну вартість товарів.

Зокрема, в оскаржуваному рішенні відповідачем було зазначено, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: інформація щодо найменування транспортного засобу (CMA CGM LOIRE/031BX) та номеру товаротранспортної накладної (CNNB0770845) відрізняється від номера коносамента - SHWS201508088 від 03.08.2015 р. та найменування транспортного засобу вказаного у ньому - CMA CGM LOIRE V.031EX. Крім того, дата коносамента (тобто погрузки на борт судна) 03.08.2015 р., а дата копії митної декларації країни відправлення від 01.08.2015 р. В той же час, цінова пропозиція (прайс-лист) Компанії «Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co., LTD» не містить інформації стосовно адреси, телефонів або сайту у мережі Інтернет для контактів покупців із фірмою - продавцем зазначеного товару, та наданий тільки на ту позицію товару, яка стосується митного оформлення, а не на всю продукцію виробника.

Такі розбіжності та спрацювання системи АСАУР, відповідно до доводів відповідача, дали підстави для витребування у позивача додаткових документів.

Однак, суд критично ставиться до вищезазначених доводів відповідача щодо наявності розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документів, більше того, суд критично ставиться до дій відповідача щодо витребування у позивача додаткових документів, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано до митного оформлення повний пакет документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Стосовно ж доводів відповідача щодо ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, суд вважає за необхідне звернути увагу, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ч.4 ст.54 МК України саме по собі ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 р. (справа №21-498а15), згідно якої Верховний Суд України зазначив, що "аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації".

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, що не спростовано відповідачем, ТОВ «П І Компані» було надано до митного органу лист перевізника ТОВ «Формаг Груп», в якому останнім було надано роз'яснення, що контейнери UACU5294815 та UACU5424333 слідують по лінійному коносаменту №CNNBO770845 та домашньому коносаменту №SHWS201508088. Крім того, у своєму листі ТОВ «Формаг Груп» було повідомлено, що контейнери слідували з порту Нінгбо в порт Одеси на судні CMA CGM LOIRE рейс №031, літера «W» після номеру рейса в лінійному коносаменті CNNBO770845, позначає направлення руху судна та може відрізнятися від буквенних символів, які використовує агент по доставці в домашньому коносаменті SHWS201508088.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що також підтверджується матеріалами справи, позивачем було надано митному органу обґрунтовані пояснення щодо наявності можливих розбіжностей у поданих до митного оформлення документів, які відповідачем прийняті до уваги не були.

В той же час, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у прайс-листі Компанії «Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co., LTD» адреси, телефонів або сайту у мережі інтернет для контактів із фірмою-продавцем та надання прайс-листа тільки на ту позицію товару, оскільки позивачем було надано Митниці каталог виробника з повним асортиментом продукції та цінами на неї.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих ТОВ «П І Компані» документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого, суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості, а тому рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700028/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «П І Компані». Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «П І Компані» до Київської міської митниці ДФС - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700028/2 від 10.09.2015 р.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П І Компані» понесені судові витрати в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. із видатків Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур