Ухвала суду № 62816120, 17.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 листопада 2016 р. справа 804/7984/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРО-МД" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, –

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «"ФЕРО-МД" з вимогами про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна.

Перевіривши матеріали подання, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення даного подання без руху та надання заявнику часу для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги щодо подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом із поданням заявник звернувся із заявою про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування якої заявник зазначає, що у нього відсутні кошти для сплати судового збору у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування витрат на сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

У статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

З огляду на викладене, заявник не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним поданням.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Посилання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставини не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014р., від 15.04.2014р., 29.07.2014р.)

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, як слідує із постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», якою доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», якщо бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за звернення із даним поданням.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

З урахуванням внесених змін до Закону України «Про судовий збір» за подання суб’єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 1378 грн.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір, в установленому порядку та розмірі за звернення до адміністративного суду з вимогами немайнового характеру.

Згідно з ч.4 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

З огляду на викладене, суд дає можливість позивачу у строк до 15 години 00 хвилин 18.11.2016 року привести подання у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106, ст.108, ст.183-3, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРО-МД" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, – залишити без руху.

Заявнику встановити строк до 18 листопада 2016р. до 15:00год. для усунення недоліків, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору, сплаченого в установленому порядку та розмірі за звернення до адміністративного суду з вимогами немайнового характеру.

Роз’яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України невиконання вимог суду в визначений строк тягне за собою повернення заявленого подання та доданих до нього документів.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з поданням.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В.Турлакова