Постанова № 62814176, 05.05.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3156/16-а

Провадження № 2-а/752/112/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся 25.02.2016 р. до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу щомісячної державної та додаткової пенсій, в розмірах, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, зобов»язання призначити щомісячну державну та додаткову пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 10 мінімальних пенсій за віком та 100% від мінімальної пенсії за віком відповідно, починаючи з 02.08.2014 р., зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва провести нарахування та виплату щомісячної державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилсьської катастрофи» з розрахунку не нижче 10 мінімальних пенсій за віком та 100% від мінімальної пенсії за віком відповідно, починаючи з 02.08.2014 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом 1 групи довічно.

Звернувшись 15.01.2016 р. до Управління пенсійного фонду із заявою щодо призначення йому пенсії відповідно до вимог та в розмірі, визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», листом від 25.01.2016 р. отримав повідомлення, що пенсія йому призначена по інвалідності в твердих нормах без врахування заробітної плати.

Зазначені дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва позивач вважає протиправними, оскільки відповідно до положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на призначення йому державної пенсії та додаткової пенсії, виходячи з розміру 10 мінімальних пенсій за віком та 100% від мінімальної пенсії за віком відповідно.

В ході розгляду справи за клопотанням представника відповідача провадження у справі в частині позовних вимог про зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва здійснити нарахування та виплату позивачу державної та додаткової пенсій відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 10 мінімальних пенсій за віком та 100% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 02.08.2014 р. і по 24.03.2015 р. було закрито на підставі положень п.4 ч.1 ст.157 КАС України.

В зв»язку з реорганізацією Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Правобережне об»єднане управління Пенсійного Фонду України в м.Києві, яке є правонаступником всіх прав і обов»язків Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просили суд позов задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 1 групи, страждає на тяжкі захворювання. Відповідачем йому була призначена пенсія у розмірі фактичних витрат в твердих сумах, що є меншим від розміру пенсії, на яку він має право відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і зазначені обставини були встановлені рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 р. Зазначені дії відповідача позивач та його представник вважають протиправними. Крім того, представник позивача зазначила, що його довірителю повинна нараховуватись державна пенсія та додаткова пенсія в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи», в редакції, яка діяла на час, коли ОСОБА_1 набув право на зазначену пенсію і будь-які обмеження в цей період не були встановлені.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи», на яку його було переведено з 17.03.2014 р. на підставі заяви від 07.05.2014 р. Розмір пенсії визначений позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28.12.2014 р. розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, та пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України. Крім того, представник відповідача зауважила, що Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнобов»язкового державного соціального страхування.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Оцінюючи строки звернення позивача до суду встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 25.02.2016 р., пред»явивши позовні вимоги за період, починаючи з 02.08.2014 р.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Позивач подав до суду клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що він був пропущений з поважних причин, а саме за станом здоров»я і необхідністю проходження постійного лікування

З наданих суду доказів вбачається, що позивач є інвалідом 1 групи, потребує постійної сторонньої допомоги, не має однієї ноги та страждає на цукровий діабет, тяжка форма.

З 28.08.2013 р. позивач знаходиться на амбулаторному лікуванні у Київському міському науково-практичному центрі нефрології та діалізу на замінно-нирковій терапії методом програмного гемодіалізу, сеанси якого проводяться йому 3 рази на тиждень.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання і поновити позивачу строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1, інвалідом 1 групи з 17.03.2014 р. за захворюванням, пов»язаним з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС.

Судом також встановлено, що позивач перебував на обліку в Правобережному об»єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в м.Києві і отримував пенсію за віком.

07.05.2014 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії, а саме пенсії по інвалідності відповідно до положень ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

При вирішенні даного спору суд застосовує положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла на час виникнення у позивача права на отримання пенсії, як інваліда 1 групи в зв»язку з захворюванням, пов»язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, а саме станом на 17.03.2014 р., керуючись конституційним принципом дії закону в часі.

Згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції станом на 17.03.2014 р.) позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що є інвалідом 1 групи має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком.

Крім того, згідно з ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

Право позивача на отримання пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в зазначених розмірах було встановлено в ході судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва і відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 р., яка набрала законного сили, а тому обставини, встановлені даним судовим рішенням, не підлягають доказуванню, суд зобов»язав відповідача здійснити позивачу з 22.03.2014 р. по 02.08.2014 р. перерахунок та виплату щомісячної державної та додаткової пенсії відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 10 пенсій за віком та 100% пенсій за віком відповідно з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч. 3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України, Закони України приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

01 січня 2014 року Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16 січня 2014 року, не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Законом України №1622-VII від 31.07.2014, що набрав чинності 03.08.2014, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким зокрема установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22,23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Зазначені обмеження були також встановлені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» № 80-УШ від 28.12.2014 р., відповідно до якого з 01.01.2015 р. норми і положення норми статей 20.21.22.23.30.31.37.39.48.50.51.52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 р. та враховуючи заяву позивача від 07.05.2014 р. про призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 був переведений на пенсію по інвалідності з врахуванням положень ст.ст. 50, 54 зазначеного Закону і йому нарахована додаткова пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю та державна пенсія в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком та 10 мінімальних пенсій за віком відповідно за період з 22.03.2014 р. по 02.08.2014 р.

В подальшому, як встановлено судом, починаючи з 03.08.2014 р. позивачу нараховується і виплачується пенсія у розмірі фактичних збитків в твердих нормах з врахуванням положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28.12.2014 р.

Дійсно, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 31.12.2014 р. норми і положення ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були викладені в нові редакції.

Згідно з ст.50 Закону (в редакції від 28.12.2014 р.) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Новою редакцією ст.54 Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань";

Однак, зазначені норми статей 50 та 54 Закону не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2015 р., оскільки вони значно звужують обсяг прав позивача і були прийняті після виникнення у нього права на пенсію, а тому можуть застосовуватись лише до осіб, які набули право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після набрання законної сили зазначеними нормами.

З огляду на викладене, в 2015 році при визначенні розмір пенсії ОСОБА_1 та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, відповідач повинен був керуватись нормами і положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла станом на 17.03.2014 р. з врахуванням положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» № 80-УШ від 28.12.2014 р.

15.01.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Управління пенсійного фонду із заявою щодо призначення йому пенсії відповідно до вимог та в розмірі, визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 25.01.2016 р. відповідач повідомив позивача що пенсія йому призначена по інвалідності в твердих нормах без врахування заробітної плати відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з врахуванням розмірів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 р..

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» не містить будь-яких обмежень щодо застосування положень ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону, яка діяла до 01.01.2015 р., а тому з 01.01.2016 р. позивач має право на отримання державної пенсії в розмірах, встановлених положеннями ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції яка діяла станом на 17.03.2014 р., тобто на момент виникнення права на отримання пенсії.

Держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язалась відшкодувати її (ст.13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 8 КАС України, у відповідності до якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як встановлено судом, відповідач при нарахуванні позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, та пенсії по інвалідності не застосував норми ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній на момент виникнення у позивача права на таку пенсію, та здійснив нарахування і виплату в розмірах встановлених положеннями ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 28.12.2014 р.) та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На момент розгляду справи з боку відповідача не надано будь-яких заперечень або ж доказів, які б підтверджували правомірність його дій щодо нарахування позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, та пенсії по інвалідності в розмірі, нижчому ніж встановлено спеціальним Законом, в редакції, чинній на момент виникнення права на пенсію.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання Правобережного об»єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 10 мінімальних пенсій за віком та 100% від мінімальної пенсії за віком відповідно, починаючи з 01.01.2016 р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов»язання відповідача призначити щомісячну державну та додаткову пенсії відповідно до ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 10 мінімальних пенсій за віком та 100% від мінімальної пенсії за віком відповідно, починаючи з 25.03.2015 р. по 31.12.2015 р., оскільки вони не відповідають положенням Закону України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» № 80-УШ від 28.12.2014 р., а також суперечать фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 17.03.2014 р. на підставі його заяви та на виконання рішення суду, а, в даному випадку, він має право на перерахунок її розміру.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст..94 КАС України.

Керуючись ст.ст.3, 4, 11, 12, 19, 160-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов'язати Правобережне об»єднане управління Пенсійного Фонду України в м.Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 10 мінімальних пенсій за віком та 100% від мінімальної пенсії за віком відповідно, починаючи з 01.01.2016 р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, встановленого цим Кодексом.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївький районний суд м.Києва

У разі застосування судом положень ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :