Рішення № 62811376, 18.11.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3414/16-ц

провадження №2/619/1847/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18 листопада 2016 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибок Є.А.за участю секретаря судового засідання Молотко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу. У позовній заяві позивач зазначила, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем, від подружнього життя мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, причиною розпаду сім'ї стало те, що в неї з відповідачем різні характери та погляди на життя, шлюбно-сімейні відносини на даний момент не підтримують, з квітня 2016 року мешкають окремо один від одного.

У судове засідання відповідач ОСОБА_4. не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Відповідно до поштового повідомлення судова повістка про виклик до суду була вручена 04 листопада 2016 року.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів та такого вирішення справи, то суд дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1, виданого Пісочинською селищною радою Харківського району, 23 квітня 2002 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №27, прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області, ОСОБА_5, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його батьками є: батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_3.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про розірвання шлюбу.

Сторони створити міцної сім'ї за час спільного проживання не змогли внаслідок чого шлюб фактично розпався, подружні стосунки припинились, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам дитини.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За таких обставин, шлюб сторін існує формально, сім'я розпалася повністю та відновлена бути не може, оскільки подальше спільне проживання сторін стало неможливим.

Суд застосовує наступні нормативно-правові акти.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 223-226, 233 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований 23 квітня 2002 року Пісочинською селищною радою Харківського району, актовий запис №27 - розірвати.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Дергачівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Є. А. Болибок