Вирок № 62811301, 18.11.2016, Близнюківський районний суд Харківської області

№ 612/770/16-к

1 -кп /612/75/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

18 листопада 2016 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в в складі:

головуючого - судді О.І. Мороза,

за участю : прокурора О.Ю. Ткаченка,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

при секретарі - Н.Ю. Коняєвій,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12016220730000026, несене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Близнюки Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 25 травня 2015 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч.3,ч.4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою наживи за рахунок чужого майна, з корисливого мотиву, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу:

- в квітні-травні 2016 року, точної дати встановити не виявилося можливим, з приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, власником якого є потерпіла ОСОБА_1, здійснив крадіжку компресора від холодильника марки «Samsung» моделі «RL34ECMS», який належить потерпілій ОСОБА_1, чим завдав їй, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДЕКЦ № 4390 від 30.08. 2016 матеріальну шкоду у розмірі 252 грн. 00 коп.;

- в липні 2016 року, точної дати встановити не виявилося можливим, діючи повторно, через отвір в нижній частині дверцят, проник в приміщення пилорами, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4, власником якого є потерпілий ОСОБА_3, і здійснив крадіжку електродвигунів з-х фазного току, потужністю 4 квт, 1500 об/хв. та 7,5 квт, 1500 об/хв., які належать потерпілому ОСОБА_3, чим завдав йому, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДЕКЦ № 4389 від 19.09.2016 матеріальну шкоду у розмірі 4966 грн. 67 коп.

Кожного разу з місця вчинення злочинів ОСОБА_2 зникав, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкременованих йому злочинів визнав повністю та пояснив наступне.

Весною 2016 року, точної дати не пам'ятає, з приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де він на той час

проживав разом з ОСОБА_4, він здійснив крадіжку компресора від холодильника марки «Samsung», який належить потерпілій ОСОБА_1 Крадіжку вчинив тому що були потрібні кошти на сигарети. Викрадене здав на пункт прийому металу.

Крім того у липні 2016 року, точної дати також не пам'ятає, проходячи мимо приміщення пилорами на вул. Геологів в смт. Близнюки, помітив отвір в дверцятах прикритий фанерою. Коли заглянув в приміщення через отвір, побачив там електродвигуни які і викрав, проникнувши в приміщення через цей отвір. Знає що власником пилорами є ОСОБА_3

Інші обставини, як вони викладені в обвинувальному акті, не заперечує. Висновки експертиз та їх калькуляцію, вартість викраденого не оспорює. У скоєному розкаюється.

Потерпілим завдану шкоду не відшкодував.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. А тому суд обмежується допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів щодо його особи, речових доказів, судових витрат.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доказаною.

Дії ОСОБА_2 по епізоду заволодіння компресором потерпілої ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Дії ОСОБА_2 по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.12 КК України обвинуваченим ОСОБА_2 вчинені злочини середньої тяжкості (ч.1 ст. 185 КК України) та тяжкий злочин (ч.3 ст. 185 КК України).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з'явленні зі зізнанням.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочину.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не одружений, дітей не має, не військовозобов'язаний. На обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває. Скарг на стан здоров'я не заявляє. За місцем фактичного проживання характеризується формально позитивно. Був засуджений 25 травня 2015 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч.3,ч.4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; (а.п.91-108).

Суд, враховуючи наведене, дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчинених ним злочинів, наявність обставин які пом'якшують і обставини що обтяжує покарання, думку потерпілого ОСОБА_3, викладену в адресованій суду письмовій заяві що він по мірі покарання покладається на суд, повернення частини викраденого власникам, приходить до

висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 буде покарання тільки у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч.ч.1. 3 ст. 185 КК України.

Суд знаходить, що обставини, які помякшують покарання обвинуваченому, в своїй сукупності не є виключними та істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, не знижують суспільну небезпеку правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, встановлені у санкції ч.ч.1,3 ст. 185 КК України, що виключає застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За вищенаведених обставин суд вважає за можливе на підставі ч.1 ст. 70 КК України допустити поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки судом установлено що 25 травня 2015 року ОСОБА_2 був засудженим Чугуївським міським судом Харківської області за ч.3,ч.4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, нові злочини вчинив в період іспитового строку, суд вважає необхідним до покарання за новим вироком, на підставі ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднати покарання за попереднім вироком з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7, у разі коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробовуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалою суду від 10 листопада 2016 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У зв'язку з призначенням ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі із його відбуттям в кримінально виконавчій установі, з урахуванням вищенаведених даних про його особу, суд вважає необхідним змінити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на більш суворий та обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту взяття під варту.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує із ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України. Речові докази, передані на зберігання потерпілим необхідно залишити їм як власникам (а.п.31,78 ).

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік шість місяців;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, приєднати невідбуте покарання за вироком від 25 травня 2015 року Чугуївського міського суду Харківської області, призначивши остаточне покарання ОСОБА_2 у виді 3 (трьох) років шести місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту змінити, обравши йому до вступу вироку у законну силу але не більше ніж до 17 січня 2017 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27, взявши ОСОБА_2 під варту в залі суду негайно.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня обрання запобіжного заходу, тобто з 18 листопада 2016 року, зарахувавши час перебування під вартою в час відбуття покарання, при цьому враховувати вимоги ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України від 25.11.2015 року № 838-VIII) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, по день набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Близнюки Харківської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_1, ідентифікаційний номерне відомий, на користь держави судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз:

- №4390 від 30.08.2016 року в сумі 263 (двісті шістдесят три) гривні 88 коп.;

- №4389 від19.09. 2016 року в сумі 263(двісті шістдесят три ) гривні 88 коп., а всього - 527 (п'ятсот двадцять сім) грн. 76 коп. Призначення платежу: експертні послуги. Установа банку -УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Код доходів - 24060300, Р/р 31419544700005. Код банку-37999680. МФО 851011.

Речові докази:

- статер від компресора холодильника марки «Samsung» моделі «RL34ECMS», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_1, залишити їй як власнику;

- деталі від електродвигунів в кількості 7 штук, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, залишити йому як власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Суддя О.І. Мороз

18 листопада 2016 року