Постанова № 62811104, 17.11.2016, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1494/16-а Провадження №-2-а/613/115/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Закопайло В.В. при секретарі Дегтяр А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області «про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії», -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить: визнати неправомірною відмову Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки про складові заробітної плати №797/01-24 від 27.10.2016 року з урахуванням надбавки за високі досягнення у праці, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат та інших виплат, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2010 році в розмірі 81% та здійснювати такі виплати в подальшому. Свої вимоги мотивує тим, що перебуває на обліку в Богодухівському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в Харківській області з 09.08.2010 року та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» у розмірі 81%. 27 жовтня 2016 року позивач звернулася до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат, надавши довідку про складові заробітної плати від 27.10.2016 року, видану Краснокутський районним центром зайнятості, оскільки відповідачем при обчисленні пенсії позивача ці виплати не враховано. 31.10.2016 року Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області лисом №1079/02/17 відмовило позивачу у такому перерахунку пенсії, посилаючись на ст. 33 ЗУ «Про державну службу» та постанову КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року № 865, відповідно до яких, нібито не включено такі виплати до складу заробітної плати. З таки рішенням відповідача позивач не погоджується, та вважає що воно прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, просила ухвалити рішення про їх задоволення на підставі наданих доказів.

Представник Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області до суду не з'явився, надав заперечення на позов, згідно з якими справу просить судове засідання проводити без представника Управління та в задоволенні адміністративного позову відмовити з наступних підстав: ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні з 2010 року та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу». 27.10.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Управління з заявою про перерахунок пенсії до якої додала довідку про заробітну плату №797/01-24 від 27.10.2016 року видану Краснокутський районним центром зайнятості Харківської області. Рішенням Управління від 31.10.10.2016 року №1079-02/17 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії. Стаття 1 Закону «Про оплату праці», визначає заробітну плату як винагороду, обчислену у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Такі види виплат, як надбавка за високі досягнення у праці, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат та інші виплати, не передбачено як складову заробітної плати, а тому вони не можуть бути враховані в заробіток, з якого обчислюють пенсію державному службовцю. Окрім того, в зв'язку з набранням чинності з 01.05.2016 року ЗУ «Про державно службу» № 889-VІІ від 10.12.2015р., втратив чинність ЗУ «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, та чинним законом перерахунок пенсії державним службовцям не передбачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши в порядку письмового провадження матеріали справи, перевіривши письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Під час розгляду справи встановлено наступне.

З 09.08.2010 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до с. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 81% заробітної плати.

Відповідно до довідки № №797/01-24, виданої 27.10.2016 року Краснокутський районним центром зайнятості, за період з серпня 2008 року по липень 2010 року включно ОСОБА_1 нараховані надбавки, премії та інші виплати, а саме: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (14984,57 грн.), премії (10517,57 грн.), премії до державних, професійних свят та ювілейних дат (3932,20 грн.) та інших виплат (9971,21 грн.). На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач 27 жовтня 2016 року звернувся до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки.

31 жовтня 2016 року Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області лисом №1079-02/17 відмовило позивачу у зазначеному перерахунку пенсії з посиланням на ст. 33 Закону України «Про державну службу» та Постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» було роз'яснено, що складові заробітної плати державного службовця, які враховуються у відповідних розмірах для перерахунку пенсії в разі підвищення розміру заробітної плати державним службовцям згідно з рішенням Кабінету Міністрів України. Такі види виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та компенсація за невикористану відпустку, не передбачено як складову частину заробітної плати, а тому вони не можуть бути враховані в заробіток, з якого обчислюють пенсію державному службовцю.

Згідно ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу, пенсія державним службовцям призначається у розмірі 81 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, що діє на даний час, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,у тому числі стажу державної служби не менше як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", в структуру заробітної плати входить додаткова заробітна плата, а це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Також до заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок.

Тобто аналізуючи вищевикладене дає підстави для висновку, що матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та преміювання до державних і професійних свят входить до системи оплати праці державного службовця.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 33 Закону України "Про державну службу" державним службовцям можуть встановлюватись надбавки за високі досягнення в праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про державну службу" передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Згідно з ч. 2 ст. 35 цього Закону державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

З огляду на вказане, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально - побутові питання визначена законом, а повноваження щодо встановлення конкретних розмірів посадових окладів, матеріальної допомоги, доплат делеговані Кабінету Міністрів України.

Відповідно до форми довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, до складу «Інших виплат» входять - індексація, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових умов та матеріальна допомога на оздоровлення, що свідчить про необхідність врахування відповідачем цих виплат під перерахунку пенсії Позивачу.

Відповідно абз. 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Індексація заробітної плати являє собою дохід, з якого відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів відповідно до чинного законодавства день одержання заробітку (виплат, доходу).

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, платниками єдиного внеску також: є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, установах та організаціях, в інших юридичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, у фізичних осіб на умовах трудового договору контракту). Тобто працівники, які працюють - перебувають у трудових відносинах з організацією - є застрахованими особами та підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

За змістом частини 2 статті 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Обґрунтованість вимог щодо включення до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги та індексації доходів, з метою проведення перерахунку пенсії, підтверджується також правовою позицію Верховного Суду України, що викладена у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а-11. Зокрема у цій постанові Верховний Суд України звертає увагу на перевагу в застосуванні норм права спеціальних норм, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії: ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає включення до заробітку для обчислення пенсії всіх видів оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання заробітку (виплат, доходу).

Згідно ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) зареєстрованої особи для обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 21-350а-13, зокрема:

У судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 18 травня та 20 грудня 2012 року (справи №№ К-10879/09, К/9991/59887/12 відповідно), касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що матеріальна допомога, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується до заробітку для обчислення пенсії державного службовця.

Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону «Про державну службу» і в постановах від 20 лютого 2012 року, від 14 травня 2013 року у справі №21/125а13 та від 28 травня 2013 року у справі №21/97а13, і зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно з частиною 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому, слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії.

Таким чином, пенсія ОСОБА_1 повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримував, в тому числі з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та преміювання до державних і професійних свят, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо не включення до розрахунку її пенсії вказаних сум є законними та обґрунтованими.

Враховуючи, що відповідач відмовив позивачу лише у врахуванні в пенсійні виплати інших виплат, а відсоткова ставка сторонами не оспорюється, тому підстав для її визначення суд не вбачає, оскільки це не є предметом позову.

Вирішуючи питання щодо строків, з яких Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії - 27 жовтня 2016 року, пенсія позивача, підлягає перерахунку з 01.11.2016 року.

Вимога позивачки про здійснення виплат в подальшому задоволенню не підлягає, так як те, що нараховування та виплата пенсії у майбутньому буде здійснюватись відповідачем з порушенням її прав, є лише припущенням позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 99, 158 - 167, 183-2, 186, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області «про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії» - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 листопада 2016 року з урахуванням надбавки за високі досягнення у праці, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат та інших виплат, відповідно до довідки № №797/01-24, виданої 27 жовтня 2016 року Краснокутський районним центром зайнятості Харківської області, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її початкового призначення в розмірі 81%.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Богодухівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили у строки та порядку, встановленими ст. 254 КАС України.

Суддя