Ухвала суду № 62807317, 14.03.2016, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/435/16-к

1кп/502/103/2016

УХВАЛА

14 березня 2016 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді: Ібадової Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Фоміної О.А.,

за участю:

прокурора: Порущенко Ф.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160310000933, від 19.12.2015 року, стосовно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

14.03.2016 року, під час проведення відкритого підготовчого судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160310000933, від 19.12.2015 року, стосовно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченного ст. 296 ч.3 КК України, прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого рибаком ПП «Кристал», раніше судимого Кілійським РС 05.11.2014 року за ч.3 ст. 296 КК України та звільненого від відбування призначеного клопотання з випробувальним терміном 2 роки, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: Одеська область, Кілійський район, м.Вилкове, вул.Придунайська,56. Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення середньої тяжкості, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України, за яке передбачено позбавлення волі на строк до п»яти років, може вчините інше кримінальне правопорушення ,може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також тим, що обвинувачений на даний час відбуває покарання на іспитовому строку з випробуванням, за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, також притягувався до адміністративної відповідальності у 2015 році і порушував застосований до нього раніше запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпілий ОСОБА_4, потерпіла ОСОБА_2 та представник її інтересів в суді, ОСОБА_3, заявили клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_1 заперечували проти клопотання прокурора та клопотань потерпілих, та представника потерпілої, і вважали їх не обґрунтованими , та такими що задоволенню не підлягають. Обвинувачений ОСОБА_5 суду пояснив що він перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_9, вона має двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, зараз його цивільна дружина вагітна,усі довідки він надавав слідчому,також він працює рибаком на підприємстві «Кунашир», і ніколи не працював в ПП «Кристал», як зазначив прокурор, до адміністративної відповідальності не притягувався, умови домашнього арешту не порушував. Захисник ОСОБА_1 проохав суд обрати більш м»який запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 або особисте забов»язання або особисту поруку, оскільки обвинувачений працює, перебуває в цивільному шлюбі, дружина має двох неповнолітніх дітей, вагітна, особисту поруку з обвинуваченим може оформити ОСОБА_10 директор підприємства «Кунашир».

Вивчивши клопотання прокурора та заслухавши учасників судового розгляду з клопотаннями та обґрунтуваннями до них, суд вважає, що клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню. Клопотання потерпілих, представника потерпілої ОСОБА_2, щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, про обрання більш м"якого запобіного заходу задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Суд, при вирішенні заявленого клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, виходить з вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованої 17.07.1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року,Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», якими передбачено гарантії права на свободу та особисту недоторканість,враховуючи,що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених Законом«.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (правова позиція ЄСПЛ ,яка викладена в Рішенні по справі Єлоєв проти України, заява № 17283/02,п.50, від 6 листопада 2008 року, та в Рішенні по справі Харченко проти України, заява № 40107/02, п.98, від 10 лютого 2011 року) тримання обвинувачених під вартою без конкретної законної підстави та за відсутності чітких норм, які б регулювали правове становище обвинувачених є неприпустимим, а тому при вирішенні питання щодо тримання під вартою треба розглядати конкретні факти або можливість застосування альтернативних запобіжних заходів. У разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, у судовому рішенні повинно бути чітко зазначено про наявність іншої підстави (підстав) або ризику,що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, в цьому конкретному випадку, суд приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 буде необхідним обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою враховуючи доведені прокурором докази щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.3 КК, яке відноситься до правопорушень середньої тяжкості і за яке, відповідно до санкції ст.296 ч.3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 2-х до 5 років, наявність вважати що існує підстава переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також суд, вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник не надали суду відповідних доказів про постійне місце роботи обвинуваченого, наявність у нього сім»ї, вагітність дружини, матеріальне становище сім»ї, наявність або відсутність доходів,стан здоров»я обвинуваченого, а тому суд враховує тільки ті докази, які є в наявності, а саме: те що обвинувачений раніше судимий 05.11.2014 року за ст.296 ч.3 КК України до 2 років позбавлення волі і звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 296 ч.3 КК України, за яке передбачено позбавлення волі на строк до п»яти років, що свідчить про те, що обвинувачений на путь виправлення не став, також притягувався до адміністративної відповідальності 13.12.2015 році за ст.175-1 ч.1, ст.173 КУпАП і порушував застосований до нього раніше запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про що свідчить довідка начальника Кілійського ВП ІВП ГУНП в Одеській області , від 14 березня 2016 року , № 44/2/1244.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпеку кримінального правопорушення за яким обвинувачується ОСОБА_5, наявність обґрунтованої підозри, особу обвинуваченого, суд вважає, що доводи, на які посилався прокурор в своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків по цьому кримінальному провадженню, тому застосування більш м»якого запобіжного заходу до обвинуваченого є недоцільним, оскільки не забезпечить його належної процесуальної поведінки, в зв»язку з чим необхідно застосувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.,ратифікованої 17.07.1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року,Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», статтями 176, 177,178,183, ч.4 ст.196, 197,315,369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб, з 14 березня 2016 року по 12 травня 2016 року, включно, з утриманням його в Ізмаїльській установі виконання покарань УДПС України в Одеській області (СІЗО № 22).

Взяти обвинуваченого ОСОБА_5 під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою рахувати з 14 березня 2016 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 припиняє свою дію 12 травня 2016 року,включно.

Копію ухвали суду вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому, та направити уповноваженій службовій особі місця ув»язнення.

Ухвала оскарженню окремо від вироку не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_11