Ухвала суду № 62806764, 11.03.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

11.03.16

Справа 2/489/950/2016

У Х В А Л А

11 березня 2016 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та автомобілі НОМЕР_1, «Fiat Doblo», н/з VE1771AE, «ЗАЗ 105», н/з 77044НІ.

Відповідно до ст.ст.151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, вид забезпечення має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.п. 3, 4 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, згідно з п. 1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних засобів.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, оскільки невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Що стосується вимог про накладення арешту транспортні засоби, позивачем не надано доказів щодо належності зазначеного рухомого майна відповідачу ОСОБА_2, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. 151, 152, 153, 209 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали для виконання надіслати до Державної реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції.

. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.А. Спінчевська