Рішення № 62806460, 18.11.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3016/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"18" листопада 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді Ротар М.М., при секретарі Фінько О.П., за участю представника позивачки - ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

05.10.2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, в якій вказала, що 31.10.2009 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. З липня 2015 року сторони проживають окремо. Від даних відносин мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини надає добровільно кожного місяця, однак позивачка бажає скористуватися своїм законним правом на отримання аліментів на утримання сина офіційно. Тому просить суд стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі нею позовної заяви і до повноліття дитини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, в частині стягнення аліментів у частці від доходу відповідача. Пояснили, що відповідач має мінливий дохід, а тому просили стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких причин.

Згідно ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, видане 15.10.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області). Неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, яка була видана головою правління ОСББ "Енергетик" від 27.10.2016 року.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст.181 СК України).

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В силу положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення(ч.1 ст.184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.ст. 183,184 СК України.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі ст.184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже за загальним правилом стягнення аліментів відбувається у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, але у разі якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося сторонами, що відповідач офіційно працює у ТОВ «Центр медицини» на посаді лікаря- рентгенолога, офіційно отримує заробітну плату. Крім того з пояснень відповідача вбачається, що він також працює за сумісництвом у ТОВ «Медикап», де також отримує заробітну плату. Однак довідку про заробітну плату або інші докази, якіб свідчили про мінливий або нерегулярний дохід в судовому засіданні відповідач не надав.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. п. 17, 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст.182 СК України, тобто не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Суд, врахувавши обставини справи та матеріальне становище платника аліментів, прийшов до висновку, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини всіх видів його заробітку, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 367 ч.1 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212, 213,214,215,367 ч.1 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 жовтня 2016 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 551 гривень 20 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 38037770, МФО 826013, р/р 31210206700113, код платежу 22030101, п.1.1).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Суддя: М.М. Ротар