Рішення № 62806059, 17.11.2016, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/461/16-ц Провадження № 2/395/191/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Орендовського В.А.

з участю секретаря Кулініч В.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція Ятрань» про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція Ятрань» про визнання договору недійсним, посилаючись на наступні обставини.

У грудні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція Ятрань» про витребування належної їй земельної ділянки № 157, загальною площею 5,62 га., розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з чужого незаконного володіння. Під час попереднього судового засідання представником відповідача було надано копію договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,62 га., від 11 лютого 2015 року, нібито укладеної між нею та відповідачем. Позивач зазначає, що жодного договору з відповідачем вона не укладала та не підписувала, волевиявлення на укладення вищевказаного договору оренди земельної ділянки вона не мала, а тому вважає, що вказаний вище договір підписаний від її імені іншою особою, а підпис є підробленим.

Враховуючи зазначене, позивач, просить суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 157, загальною площею 5,62 га., розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області від 11 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Машинно-технологічна станція Ятрань»; стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали повністю та просили суд задовольнити його.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши висновок експерта №1007 від 17.08.2016 року, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за таких підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2015 року між ОСОБА_1 (власником земельної ділянки) та товариством з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція Ятрань» укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 157, загальною площею 5,62 га., розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523883200:03:000:0157, який підписаний сторонами договору. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права спірний договір пройшов державну реєстрацію 09.07.2015 року, номер запису про інше речове право 10365781 (а.с.38).

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ст.203 ч.ч.1,3 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно висновку експерта № 1007 від 17.08.2016 року (а.с.70-72) підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки від 11.02.2015 року, укладеному між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція Ятрань», який міститься зі зворотної сторони 2-го аркуша в графі «Орендодавець» ___ (ОСОБА_1М.), виконано самою ОСОБА_1.

Відповідно до копії висновку експерта №247 від 03.11.2016 року у кримінальному провадженні №42016121160000007, яка за клопотанням позивача 17.11.2016 року надана на запит суду Новомиргородським ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області, підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки від 11.02.2015 року виконаний ОСОБА_1; ознак застосування технічних засобів при виконанні даного підпису або ознак виконання підпису з попередньою технічною підготовкою не виявлено.

Зазначені докази свідчить про те, що при укладенні договору було вільне волевиявлення та згода позивача ОСОБА_1 на укладення спірного договору оренди земельної ділянки та вона була обізнана з умовами договору оренди земельної ділянки. Підпис орендодавця у договорі свідчить про те, що між сторонами було досягнуто усіх його істотних умов, що передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Суд, враховуючи положення ст.ст.58, 59, 60 ЦПК України, вважає, що належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про те, що ОСОБА_1 не підписувала спірний договір, тобто у неї не було вільного волевиявлення на укладення договору оренди землі з відповідачем, позивач та її представник суду не надали.

Враховуючи положення ст.3 ч.1 ЦПК України, ст.ст.15, 16 ЦК України згідно якого кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, дотримуючись принципу змагальності сторін, згідно з яким саме позивач повинен довести, що її права порушені, суд вважає, позивач не довела, що її право як власника земельної ділянки було порушено відповідачем, у звязку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція Ятрань» про визнання договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя: В.А. Орендовський