Постанова № 62804483, 04.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2016 року 810/2826/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2015 № 0046231701.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка зазначила, що прощена банком сума у розмірі 516303,04 грн. не вважається додатковим благом платника податку, оскільки повністю складається з відсотків, нарахованих за користування кредитом та штрафних санкцій, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як слідує з матеріалів справи, 19.10.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11237860000, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 150000,00 дол. США з розрахунку 13.9 % річних на строк з 19.10.2007 року по 19.10.2027 року. На момент укладення вказаного кредитного договору еквівалент кредитних коштів в гривні становив 757500,00 грн.

Відповідно до довідки AT «ДЕЛЬТА БАНК» кредитний договір від 19.10.2007 року №11237860000 припинив свою дію 13.05.2014 року у зв'язку з повним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором перед кредитором.

При цьому, AT «ДЕЛЬТА БАНК» було прийнято самостійне рішення про анулювання (прощення) позичальнику боргу у розмірі 516 303,04 грн.

Старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів Кургановою Вікторією Анатоліївною 10 вересня 2015 року був складений акт №298/17-3/НОМЕР_2 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання громадянкою ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) вимог податкового законодавства за період 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

В акті перевірки зазначено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб громадянка ОСОБА_1 у 2-му кварталі 2014 року отримала дохід у вигляді додаткового блага (суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за самостійним рішенням від AT «ДЕЛЬТА БАНК» в розмірі 516 303,04 грн. Декларація про майновий стан і доходи ОСОБА_1 не подавалась, тобто, в порушення ч. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України вищезазначений дохід ОСОБА_1 не задекларований, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 87 527,91 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2015 №0046231701, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 109 579,88 грн., з яких 87 527,91 грн. - за основним платежем та 22 051,97 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, суд вважає, що дану норму Податкового кодексу України, яка пом'якшує систему оподаткування в частині справляння податку з доходів фізичних осіб у випадку списання заборгованості по кредитним договорам фізичних осіб, слід застосувати до даних правовідносин.

Згідно довідки АТ «ДЕЛЬТА БАНК» від 12.02.2015 № 2-11237860000 гр. ОСОБА_1 на виконання умов Додаткового договору № 2 від 13.05.2014 року було повністю погашено тіло кредиту у розмірі 551 853, 91 грн. При цьому, прощена (анульована) заборгованість у розмірі 516 303, 04 грн. повністю складається з відсотків, нарахованих за користування кредитом та штрафних санкцій.

Отже, прощена (анульована) заборгованість у розмірі 516 303, 04 грн. не вважається додатковим благом платника податку, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Водночас, при прийнятті рішення в даній справі судом враховується наступне.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, з урахуванням того, що в ході розгляду справи встановлено протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 23.10.2015 № 0046231701.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки при звернення до суду із позовом позивачем не заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 23.10.2015 № 0046231701.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.