Постанова № 62804468, 02.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року 810/1726/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2016 р. №0000931700 Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, яким йому було визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 49100 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 12275 грн. Свої вимоги обґрунтовує безпідставністю висновків акту камеральної перевірки від 11.04.2016 р. та наявністю у нього права на формування податкового кредиту з ПДВ по договору лізингу від 12.01.2016 р. №4170-01/01/16-н.

В призначений для розгляду справи час уповноважений представник Миронівської ОДПІ до суду не прибув у зв'язку з реорганізації Миронівської ОДПІ на момент розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Шипицін О.В. категорично відмовився від здійснення заміни неналежної сторони в порядку ст.52 КАСУ та наполягав на продовженні розгляду справи у визначеному у позовній заяві складі.

Враховуючи, що згідно ст.52 КАСУ заміна неналежної сторони є правом, а не обов'язком суду, розгляд справи було продовжено.

На підставі ст.128 КАСУ справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази та документи, встановивши фактичні обставини справи, з наданням їм відповідної правової оцінки, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з огляду на таке:

ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кагарлицькому відділенні Миронівської ОДПІ Київської області як платник ПДВ.

12.01.2016 р., між ним та ТОВ "Український лізинговий фонд" був укладений договір фінансового лізингу №4170-01/01/16-н до генерального договору фінансового лізингу №4170 від 12.01.2016 р. Відповідно до п.3 даного договору предметом фінансового лізингу став автомобіль "Chery Tiggo" 2014 р.в. загальною вартістю 294 600,01 грн. в т.ч. ПДВ 49 100,00 грн. Строк лізингу становить 36 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Загальна сума лізингових платежів на дату укладання договору складає 505 815,03 грн.

Перший лізинговий платіж повинен бути проведений відповідно до графіку лізингових платежів. Позивачем до договору приєднана специфікація на автомобіль.

11.04.2016 р., Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності ФОП ОСОБА_1 в лютому 2016 р., наслідком якої стало складання акту №84/17-00, яким було встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених в декларації з ПДВ у зв'язку з чим 26.04.2016 р. прийнято рішення № 0000931700 про збільшення позивачу суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25). та застосована штрафна (фінансова) санкція.

Як на підставу прийняття оспорюваного рішення відповідачем зроблено посилання на те, що підприємці не ведуть бухгалтерській облік та не можуть обліковувати основні засоби на балансі, визначати їх первісну та залишкову вартості, а також частку їх використання саме у господарській діяльності. Такі платники, на думку податкового органу, не можуть включати до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ суми, сплачені у зв'язку з придбанням (спорудженням) та утриманням основних засобів.

Відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.97. за №723/97-ВР, фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, відповідно до яких лізингоотримувачу надається право на користування предметом лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із п. 14.1.97 ст.14 ПКУ лізингова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. Лізингові операції поділяються на: а) оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою); б) фінансовий лізинг (оренда)- господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов: об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору; сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її.

Отже сума договору фінансового лізингу має бути вищою або дорівнювати вартості придбання такого об'єкту лізингу. Відповідно частина вартості придбання лізингодавцем у постачальника самого об'єкту лізингу для лізингоотримувача має включатись в лізинговий платіж як відшкодування вартості предмета лізингу.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.97 р. № 723/97-ВР передбачено, що складовою частиною лізингових платежів є в т.ч. винагорода лізингодавцю від лізингоотримувача за отримане у лізинг майно. Відповідно до статті 16 цього Закону лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Щодо оподаткуванням операцій фінансового лізингу ПДВ, то відповідно з вимогами п.185.1. ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно листа ДФС від 18.07.2016 № 15383/6/99-99-15-03-02-15 під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Ціна продажу товару за договором фінансового лізингу визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, а ціна придбання визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що несплачені за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.

Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) (пункт 187.6 статті 187 ПКУ).

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем (пункт 198.2 статті 198 ПКУ).

Перехід права власності на об'єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи (новому власнику майна) зі збереженням відповідних прав і обов'язків орендодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов'язань орендодавця, орендаря й нового власника майна, сформованих до моменту передачі у власність такого майна (об'єкта лізингу) іншій особі (новому власнику майна). Крім того, відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Кодексу операції з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю є об'єктом оподаткування ПДВ.

Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкта лізингу (п. 188.1 ст. 188 Кодексу). У лізингоотримувача датою виникнення права на збільшення податкового кредиту для операцій фінансового лізингу є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу (абзац 4 п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Відповідно до п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Кодексу нарахування та сплата процентів або комісій у складі лізингового платежу у межах договору фінансового лізингу, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Як слідує із матеріалів справи позивач придбав на умовах лізингу товар-автомобіль "Chery Tiggo" 2014 р.в. загальною вартістю 294 600,01 грн. в т.ч. ПДВ 49 100,00 грн. На виконання вимог листа ДФС від 18.07.2016 № 15383/6/99-99-15-03-02-15 лізингодавець оформив податкову накладку від 10.02.2016 р. №48 , у складі загальної суми коштів, які підлягають сплаті ТОВ "Український лізинговий фонд" було включено ПДВ у розмірі 49 100, 00 грн. Вказана господарська операція відповідачем не оспорена та не визнана недійсною, відтак, позивач правомірно сформував податковий кредит звітного періоду, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про правомірність заявлених ним вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2016 р. №0000931700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 613,75 (шістьсот тринадцять) грн.75 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.