Ухвала суду № 62803488, 18.11.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/3235/16-к

18.11.2016 Номер справи 311/3235/16-к

Номер провадження 1-кс/311/475/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2016 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Петренко В.О., заступника начальника СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Волик Я.Г., захисника - адвоката Котюкова С.П., розглянувши клопотання, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Петренко В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Василівка Запорізької області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків немає, який має неповну середню освіту (9 класів), не працюючого, інваліда 3-ї групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201608010002448 від 17.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

18.11.2016 року заступник начальника СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Волик Я.Г. звернулась до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Петренко В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201608010002448 від 17.11.2016 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України та в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що 17.11.2016 року приблизно о 16 годині 00 хвилин у місті Василівка Запорізької області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні жилої кімнати будинку АДРЕСА_2, за місцем мешкання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, діючи умисно, з метою фізичного розбещення малолітньої ОСОБА_5, користуючись безпорадним станом останньої, яка у зв`язку із своєю психічною хворобою не розуміла вчиняємих з нею дій, вчинив щодо неї розпусні дії, які виразилися в оголенні власних та ОСОБА_5 статевих органів.

Таким чином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, що кваліфікується як: вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

18.11.2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами, а саме: Показаннями законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6, яка пояснила, що виховує малолітню доньку ОСОБА_5, яка має психічні вади, не розмовляє. 17.11.2016 зайшовши до свого будинку побачила, що її донька ОСОБА_5 плаче, в будинку знаходиться ОСОБА_4, який є кумом в їх сім'ї та який пояснив, що був застигнутим в оголеному вигляді, та вчиняв розвратні дії по відношенню до її доньки; Показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили, що 17.11.2016 приблизно о 17 годині прийшли до будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2. Зайшовши до однієї з кімнат будинку вони побачили, що на дивані сиділа малолітня ОСОБА_5 в оголеному вигляді та плакала, а також в положенні лежачи на дивані знаходився ОСОБА_4 також з оголеними статевими органами.

Слідчий на обґрунтування поданого клопотання зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Крім того, згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Як зазначено слідчим у клопотанні, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4, згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_4, знаходячись на свободі буде переховуватись від органів досудового розслідування (суду), що являється ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Будь-які тяжкі захворювання, що перешкоджають триманню ОСОБА_9 під вартою, а також інші обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні підозрюваного ОСОБА_9, слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий підтримала заявлене клопотання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за підставами, викладеними у клопотанні та вважає, що підозрюваний ОСОБА_9, будучи знайомий з сім'єю ОСОБА_5, є хресним батьком дитини ОСОБА_7, йому відоме їх місце проживання, так як протягом 3 днів він проживав в вказаному будинку та підозрюваний ОСОБА_4 може здійснювати тиск на законного представника потерпілої та свідків, з метою залякування та відмови від обвинувачення відносно нього, а також може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Просить клопотання про застосування ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні поза розумним сумнівом довів, що підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Клопотання слідчого підтримав у повному обсязі та просить клопотання задовольнити, за викладеними у ньому підставами та застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Котюков С.П. проти клопотання слідчого заперечує, вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який наведений слідчим у заявленому клопотанні, є необґрунтованим, надуманим та носить характер припущень, жодними доказами не підтверджений. Просить зважити на всі докази та характеризуючи особу підозрюваного та характеризуючи його дані, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та стан його здоров'я, а також враховуючи обставини подій, відсутність будь-яких обґрунтованих підтверджень щодо можливості в подальшому переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та відповідно, наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати підозрюваному ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_9 просить не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобов'язується з'являтися до органів поліції, прокурора та суду за першим викликом.

На підставі ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст.108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Вислухавши слідчого та прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні та підозрюваного ОСОБА_9 та захисника Котюкова С.П., які заперечували проти задоволення клопотання слідчого та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять роки (п.5 частина 2).

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування, складеного станом на день розгляду клопотання, ОСОБА_9 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, які кваліфікуються як: вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п. 1 ч.1 ст.177 КПК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, зокрема: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за яке, згідно санкції ч.2 ст.156 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4,усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено йому відповідно до санкції статті, з огляду на очевидність вчиненого кримінального правопорушення, а також розуміючи невідворотність вчиненого кримінальної відповідальності, ОСОБА_4, залишаючись на свободі, може безперешкодно залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим ухилитися від кримінального переслідування, що унеможливить проведення подальшого слідства. Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) проти статевої недоторканності малолітньої ОСОБА_5, яка є інвалідом дитинства, будучі психічно хворою дитиною. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 на теперішній час ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, є інвалідом 3-ої групи, працездатний, має дохід у вигляді пенсії.

Зважаючи на низький рівень соціальних зв'язків ОСОБА_4, відсутність малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків на утриманні, ОСОБА_4 є особою схильною до переховування від правоохоронних органів та суду.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України (наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: наявний ризик переховування від органів досудового розслідування та суду))

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст. ст. 177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, відповідно до яких ОСОБА_4 хоча раніше не судимий, проте на теперішній час постійного місця роботи немає, ніде офіційно не працевлаштований, має низький рівень соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується посередньо, зловживає спиртними напоями. Крім того з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення, а саме скоєння злочину проти статевої недоторканості малолітньої, яка є інвалідом дитинства та страждає психічною хворобою, а також суспільний резонанс та характер вчиненого злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні про застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробі ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєний злочин.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_4 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання стороною захисту суду не надано та в судовому засіданні не доведено.

Як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком до 60 днів.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання заступника начальника слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Волик Я.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Василівка Запорізької області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою відраховувати з часу затримання, з 22 години 40 хвилин 17 листопада 2016 року.

Термін дії ухвали закінчується о 22 годині 40 хвилин 16 січня 2017 року.

Розмір застави визначити в межах 40 (сорока) мінімальних заробітних плат в сумі - 58 000 (п'ятдесят вісім) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок № 37311050000607 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілої, законним представником потерпілої у даному провадженні;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити заступнику начальника Василівськомого ВП ГУНП в Запорізькій області Волик Я.Г.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується о 22 годині 40 хвилин 16 січня 2017 року.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_4, учасникам провадження та направити до Вільнянського слідчого ізолятора Запорізької області для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО