Постанова № 62802690, 10.10.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13997/16-а

Провадження № 2-а/234/303/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.,

розглянувши у скороченому провадженні у м.Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПСЗН Краматорської міськради про визнання неправомірними дії щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, в тому числі й на покриття житлово-комунальних послуг, за заявою від 26.04.2016 року, а також у здійсненні перерахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченої сім'ї і зв'язку зі зміною складу сім'ї, виплати державної допомоги при народженні дитини та на дитину одинокій матері за заявою від 27.04.2016 року, та про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату вказаної соціальної допомоги.

Дана справа розглянута судом на підставі ст.183-2 ч.1 п.2 КАС України в порядку скороченого провадження.

Згідно позову, позивачка ОСОБА_1 разом з двома малолітніми дітьми: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з АТО переїхала з м.Горлівка Донецької області до м.Краматорська Донецької області, де з 17.10.2014 року були узяті в УПСЗН Краматорської міської ради на облік внутрішньо переміщених осіб згідно довідці №1426/583 з печаткою ДМС про реєстрацію місця перебування. 20.04.2016 року позивачка народила доньку ОСОБА_4, у зв'язку з чим звернулася до Краматорського УПСЗН з приводу зміни складу сім'ї. З цього приводу 26.04.2016 року замість попередньої довідки їй було видано дублікат довідки №1426/583 від 17.10.2014 року без печатки ДМС про реєстрацію місця перебування. Того ж дня, тобто 26.04.2016 року, ОСОБА_1 подала в Краматорський УПСЗН заяву та документи на призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також 27.04.2016 року - заяву для призначення державної допомоги при народженні дитини, на дитину одинокій матері та перерахунок допомоги малозабезпеченій сім'ї. Однак відповідач листами відповідно від 07.05.2016 року та 12.08.2016 року відмовив з огляду на відсутність у довідці переселенця штампу ДМС про реєстрацію місця проживання. Таку відмову позивачка вважає неправомірною та просить її права поновити на підставі раніше поданих нею заяв.

Відповідач УПСЗН Краматорської міської ради в особі начальника управління Ігнатенко О.М. позов не визнав та надав письмові заперечення у яких послався на п.7 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженої постановою КМУ від 01.10.2014 року №509, відповідно до якого у довідці внутрішньо переміщеної особи повинна матися відмітка територіального підрозділу ДМС про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, та довідка без вказаної відмітки не є дійсною. Незважаючи на набрання 13.01.2016 року чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015 року №921-VII, яким із Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» виключені положення про проставляння у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію її місця проживання, однак відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону про внесення змін Кабінету Міністрів України було доручено протягом 3-х місяців з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Таким чином до внесення змін до постанов КМУ №509 від 01.10.2014 року та №505 від 01.10.2014 року механізм обліку внутрішньо переміщених осіб та призначення їм щомісячної адресної допомоги, інших видів державної допомоги залишався незмінним, у зв'язку з чим на момент прийняття УПСЗН Краматорської міської ради рішення від 07.05.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, як внутрішньо переміщеної особі для покриття витрат на проживання, державної допомоги при народженні дитини, допомоги на дитину одинокій матері та допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідач діяв правомірно. Просить в позові відмовити.

Суд, дослідивши доводи позову та заперечень, надані сторонами докази, вважає, що позов обґрунтованим, у зв'язку з чим таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована у м.Горлівка Донецької області (а.с.11-12). Має трьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.14-16, 17).

Згідно довідки УПСЗН Краматорської міської ради від 17.10.2014 року №1426/583, дублікат якої виданий 26.04.2016 року, ОСОБА_1 разом з дітьми узята на облік внутрішньо переміщених осіб та фактично проживає у м.Краматорську Донецької області (а.с.13).

Після отримання дублікату довідки переселенця у зв'язку зі зміною складу сім'ї, 26.04.2016 року ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН Краматорської міської ради з питання призначення (продовження виплати) державної соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, а також 27.04.2016 року - з питання призначення державної допомоги при народження дитини, допомоги на дитину одинокій матері та допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Рішенням відповідача від 07.05.2016 року позивачці було відмовлено в призначенні вказаної допомоги на підставі того, що на зворотному боці довідки переселенця №1426/583 відсутній штам ДМС про реєстрацію місця проживання (а.с.19, 20-21, 26).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст.10 вказаного Закону право на допомогу при народженні дитини надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Відповідно до ст.18-1 вказаного Закону право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини, відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.

Відповідно до ст.8 вказаного Закону розмір призначеної державної соціальної допомоги перераховується за заявою уповноваженого представника сім'ї.

Відповідно до ст.9 вказаного Закону затримка виплати державної соціальної допомоги з вини органу, що її призначає чи виплачує, не допускається.

Згідно абз.1 п.2 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно п.14 вказаного Порядку, на підставі поданої заяви про призначення грошової допомоги формується особова справа одержувача допомоги, яка зберігається протягом п'яти років.

Згідно п.3 вказаного Порядку, для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому п.5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Згідно п.1 постанови КМУ «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року №637, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з «Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 року №509.

На момент виникнення спірних правовідносин «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», передбачав, що - довідка є документом, який видається внутрішньо переміщеній особі;

згідно п.6 Порядку, строк дії довідки становить шість місяців з дати її видачі. Строк такої довідки може бути продовжений на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до уповноваженого органу;

згідно п.7 Порядку, територіальний підрозділ ДМС на зворотному боці довідки внутрішньо переміщеної особи проставляє відмітку про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці. Довідка не є дійсною без проставлення на її зворотному боці зазначеної відмітки.

13.01.2016 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015 року №921-VII, яким були вилучені зокрема ч.ч.2-6 ст.5, п.п.1 і 2 ч.1 ст.11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в частині проставлення у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» наведеного Закону про внесення змін, Кабінету Міністрів України доручено протягом 3-х місяців з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Незважаючи на відведений Законом України від 24.12.2015 року №921-VII тримісячний строк, відповідні зміни до постанови КМУ від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» були внесені лише 08.06.2016 року постановою КМУ №352.

Відповідач вважає, що у період від набрання чинності Законом України від 24.12.2015 року №921-VII та до приведення Кабінетом Міністрів України своїх нормативно-правових актів у відповідності з цим Законом, він повинен був насамперед керуватися існуючими положеннями постанови КМУ №509 від 01.10.2014 року у сукупності з постановою КМУ №505 від 01.10.2014 року, тобто правомірно відмовив 07.05.2016 року позивачці ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та інших видів належної їй державної допомоги оскільки нею була пред'явлена довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи без проставлення на її зворотному боці відмітки територіального підрозділу ДМС про реєстрацію місця проживання цієї особи.

Однак, на думку суду, з цим погодитися не можна.

Слід враховувати, що юридична сила закону, як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів

та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

У зв'язку зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 року №921-VII до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», з 13.01.2016 року ст.5 діє в наступній редакції: «Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.»

З цього моменту відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не існує обов'язку територіальних підрозділів ДМС проставляти відмітки на вищевказаних довідках про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщених осіб та обов'язку останніх звертатися з цього приводу до ДМС. Положення підзаконних нормативно-правових актів, зокрема постанови КМУ від 01.10.2014 року №509, повинні застосовуватися в частині, яка не суперечить Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в чинній редакції.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем УПСЗН Краматорської міської ради було прийнято неправомірне рішення від 07.05.2016 року (а.с.19, 20-21, 26), яким незаконно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у призначенні державної допомоги при народження дитини, допомоги на дитину одинокій матері та допомоги малозабезпеченим сім'ям, у зв'язку з чим права позивачки підлягають поновленню, а її позов задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 ч.1 КАС України, у зв'язку з прийняттям рішення на користь позивачки ОСОБА_1, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (а.с.1) з відповідного місцевого бюджету, оскільки іншою стороною був орган місцевого самоврядування - УПСЗН Краматорської міської ради.

Керуючись ст.ст.4-15,159-163,183-2, 185-186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови 07.05.2016 року ОСОБА_1 в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її заявою від 26.04.2016 року та у призначенні державної допомоги при народження дитини, допомоги на дитину одинокій матері та допомоги малозабезпеченим сім'ям за її заявою від 27.04.2016 року.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до її заяви від 26.04.2016 року.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 державної допомоги при народження дитини, допомоги на дитину одинокій матері та допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до її заяви від 27.04.2016 року.

Стягнути з місцевого бюджету м.Краматорська Донецької області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 коп.).

На постанову суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Л.М.Марченко