Рішення № 62799924, 11.11.2016, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1109/16-ц

провадження №2/166/363/16

категорія: 26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

11 листопада 2016 року смт. Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ляха В.І.,

за участю секретаря Омелько Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" (далі ТзОВ «Сучасний факторинг») до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором,

встановив:

ТзОВ «Сучасний факторинг» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 26886 грн. 32 коп.

Позив обґрунтовувався тим, що між ОСОБА_1 та ТзОВ «Еталон краси» 27.12.2014 року укладено договір №СМ1012 та додаткова угода №R0010683 про надання косметичних засобів.

На виконання вказаного договору та на підставі акту приймання-передачі ТзОВ «Сучасний факторинг» продало, а ОСОБА_2 отримала і зобовязувалася сплатити за отриманий товар 21700 грн., з яких 3000 грн. до моменту отримання товару, 18700 грн. на умовах відтермінування платежу.

До ТзОВ «Сучасний факторинг» згідно із генеральним договором відступлення права вимоги №СФ2030844 від 08.09.2014 року та додатковою угодою, укладеними із ТзОВ «Еталон краси», перейшло право вимоги останнього до ОСОБА_1 за договором про надання косметичних засобів на суму боргу в розмірі 18700 грн.

За умовами додаткової угоди відповідач зобовязалась сплатити ТзОВ «Сучасний факторинг» борг в розмірі 18700 грн 16-ма окремими платежами по 1168,75 грн до 27 числа щомісяця в період з 27.01.2015 року по 27.04.2016 року.

Проте всупереч умов договору відповідачка жодного платежу на погашення боргу не здійснила.

Позивач зазначив, що договором передбачено обовязок ОСОБА_1 в разі не проведення оплати щомісячного платежу, починаючи з другого, - сплатити штраф із розрахунку 100 грн. за кожен пропущений платіж. Таким чином, вважає, що до стягнення з відповідача підлягає 1200 грн. штрафу (12 періодів х 100 грн. штрафу).

Крім цього, вказує, що згідно із ст.625 ЦК України із відповідачки, яка прострочила виконання грошового зобовязання, до стягнення підлягає сума боргу із врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 відсотки річних від простроченої суми.

З огляду на початок розрахунку із 27.12.2014 року та його закінчення 01.09.2016 року включно та з урахуванням установлених державою індексів інфляції, із відповідача слід стягнути 6051,32 грн. збитків від інфляції та 935 грн. коштів у рахунок 3 відсотків річних.

Просить стягнути із ОСОБА_1 18700 грн. основного боргу, 1200 грн. штрафу, 6051 грн. 32 коп. збитків від інфляції, 3 відсотки річних в розмірі 935 грн., а також 1380 грн. судового збору.

Представник позивача у поданій письмовій заяві просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про відкладення провадження у справі не клопотала, заперечень проти позову не подала.

За таких обставин суд відповідно до ст.ст.224-226 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалює заочне рішення у справі.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 27.12.2014 року між ТзОВ «Еталон краси» та ОСОБА_1 укладено договір №СМ1012, за умовами якого ТзОВ «Еталон краси» зобовязується надати останній комплекс товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя, а ОСОБА_1 зобовязується прийняти цей комплекс по догляду згідно із актом приймання-передачі та сплатити за нього грошову суму (ціну).

Аналізуючи предмет вказаного договору, в силу ст.ст.655, 901 ЦК України суд відносить його до змішаного договору, що поєднує ознаки договору купівлі-продажу та договору про надання послуг.

Згідно п.5.1 цього договору загальна вартість комплексу по догляду складає 21700 грн., із яких три тисячі гривень відповідно до п.5.2 договору ОСОБА_1 зобовязалась внести у рахунок першого платежу.

Відповідно до умов, передбачених у Додатковій угоді №R0010638 до договору №СЛ1012 від 27.12.2014року, сторони погодили, що решту із ціни договору на суму 18700 грн. ОСОБА_1 сплачуватиме щомісячними платежами по 1168 грн. 75 коп. до 27 числа кожного місяця з 27.01.2015 року по 27.04.2016 року. Цією ж Додатковою угодою передбачено штраф у розмірі 100 грн. за пропуск кожного платежу.

В силу вимог ст.ст.526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається із акту приймання-передачі від 27.12.2014 року, на виконання договору №СЛ1012 від 27.12.2014 року ТзОВ «Еталон краси» передало, а ОСОБА_1 прийняла комплекс товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя загальною вартістю 21700 грн.

Акт приймання-передачі підписаний відповідачкою, жодних заперечень проти нього остання не навела, відтак суд вважає, що ТзОВ «Еталон краси» своє зобовязання за договором виконало в повному обсязі.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У силу ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Всупереч вказаним правовим нормам, в порушення умов договору, ОСОБА_1 своє зобовязання із оплати товару та послуг на суму 18700 грн. не виконала.

При цьому, як вбачається із п.3 Додаткової угоди №R0010638 до договору №СЛ1012 від 27.12.2014 року, ТзОВ «Еталон краси» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за цим договором ТзОВ «Сучасний факторинг», на користь якого відповідач зобовязувалась вносити всі платежі.

Згідно із п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Встановлено, що між ТзОВ «Сучасний факторинг» та ТзОВ «Еталон краси» 08.09.2014 року укладено генеральний договір відступлення прав вимоги №СФ2030844, за умовами якого до ТзОВ «Сучасний факторинг» за плату переходять від ТзОВ «Еталон краси» права вимоги до боржників останнього.

Укладеною між згаданими товариствами додатковою угодою №R0010638 до вказаного генерального договору передбачено перехід до ТзОВ «Сучасний факторинг» належного ТзОВ «Еталон краси» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №СЛ1012 від 27.12.2014 року на суму 18700 грн.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором є істотним порушенням договору, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення 18700 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Підставними є вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 штрафу, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних.

Так, згідно із ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідачка, порушивши умови договору щодо внесення до 27 числа щомісяця в період з 27.01.2015 року по 27.04.2016 року платежу на суму 1168 грн.75 коп. зобовязана сплатити штраф у розмірі 100 грн. за пропуск кожного платежу. Позивачем заявлено до стягнення 1200 грн. штрафу із розрахунку дванадцяти періодів, у які не внесено щомісячні платежі, тому суд, діючи в межах заявлених вимог, стягує із ОСОБА_1 вказану суму штрафу. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6051 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань та 935 грн. 3 відсотків річних.

Наведені позивачем розрахунки відповідачем неоспорені, перевірені судом, у тому числі з урахуванням установлених Державним комітетом статистики України індексів інфляції, опублікованих у газеті «Урядовий курєр» .

Суд, у силу ст.11 ЦПК України діючи у межах заявлених вимог, стягує із ОСОБА_1 6051 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань та 935 грн. річних.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, у розмірі 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 527, 530, 536, 655, 901, ЦК України, суд

вирішив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" за договором від 27 грудня 2014 року №СМ1012, укладеним між ТзОВ «Еталон краси» та ОСОБА_1, 26886 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 32 коп. заборгованості, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень судового збору, разом 28264 (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 32 коп. на р/р 26509799999969, МФО 380838, код ЄДРПОУ 35310044 у ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ратнівський районний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Лях В.І.

.