Постанова № 62799768, 14.11.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2375/16-п

Провадження № 3/163/1587/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Горпинко К.О.,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1,

розглянувши, направлені Любомльським ВП ГУНП у Волинській області, матеріали справи за протоколом серії АА №010446 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.1732 ОСОБА_2

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, вчителя музики Любомльського навчально-виховного комплексу «ОСОБА_3 ступенів районна гімназія» імені ОСОБА_4 Любомльської районної ради Волинської області, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії АС №479817, виданий Любомльським РВ УМВС України у Волинській області 21.01.1999 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.173-2 ОСОБА_2, 09 вересня 2016 року о 23 год., перебуваючи у стані алкогольного спяніння за місцем свого проживання, що по вул.Шевченка, 61/2, в м.Любомль Волинської області, вчинив насильство в сімї психологічного характеру по відношенню до свого сина ОСОБА_5, в ході якого ображав останнього нецензурними словами, заподіявши шкоду його психічному здоровю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.1732 ОСОБА_2.

Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №010446 від 10.09.2016 року, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він, за вищевикладених обставин, також шарпав сина за одяг, що є однією із форм обєктивної сторони вказаного правопорушення.

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав частково та пояснив, що, повернувшись додому приблизно о 22 годині, закрив вхідні двері на замок та пішов на другий поверх будинку, де заснув. В той час, коли він спав, додому повернулись дружина з сином, які не могли відкрити вхідні двері, так як він залишив ключі у замку, а їх стуку в двері він не чув, оскільки спав. Після того, як спустився на перший поверх та відкрив двері, на порозі уже стояли працівники поліції. Вважає, що в даному випадку сталося непорозуміння. Не виключає можливого висловлювання нецензурними словами в адресу сина, однак категорично заперечив шарпання останнього за одяг. Просив суд врахувати фактичні обставини та провадження у справі закрити.

Незважаючи на такі пояснення ОСОБА_1 в суді, його винуватість у вчиненні насильства в сімї повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за вчинення аналогічного правопорушення, повністю стверджена дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №010446 від 10.09.2016 року, від підпису у якому ОСОБА_1 відмовився у присутності понятих; копією рапорта чергового Любомльського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 від 10.09.2016 року; заявою та письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_5 від 09.09.2016 року, у яких останній вказав, що повернувшись з матірю додому приблизно о 22 год. 50 хв., вони не могли відкрити вхідні двері будинку, а коли двері відкрив батько ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного спяніння, то останній почав його та матір ображати нецензурною лайкою і шарпати за одяг. Також зазначив, що неприязні відносини між ними виникли через зловживання батьком спиртними напоями; консультативним висновком спеціаліста Територіального медичного обєднання Любомльського і Шацького районів №290 від 10.09.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 10.09.2016 року о 00 год. 50 хв. перебував у стані алкогольного спяніння; копією постанови Любомльського районного суду від 16.08.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ст.185 ОСОБА_2.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, яка особі, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 доводиться колишньою дружиною, оскільки 18.10.2016 року вони офіційно розлучилися, а потерпілому ОСОБА_5 матірю, підтвердила ті обставини, що вона з сином не могли відкрити вхідні двері до будинку, оскільки в замку із внутрішньої сторони будинку був встановлений ключ, у звязку із чим вони почали стукали у двері, а після того, як з будинку вийшов ОСОБА_1, який був "випившим", то останній декілька разів нецензурно виразився в адресу сина, який на таку поведінку батька викликав працівників поліції. Щодо шарпання ОСОБА_1 за одяг сина, то очевидцем таких подій вона не була та дану обставину підтвердити не може.

Інспектор СРПП №2 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2, в якості свідка, суду показав, що по прибуттю до місця проживання сімї ОСОБА_1, було встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння, який у присутності групи реагування поліції, що здійснила виїзд за повідомленням чергового Любомльського ВП, виражався нецензурною лайкою в адресу свого сина, а на саму групу "випустив" собак.

Викладені показання свідків, дані ними в суді під присягою, обєктивно узгоджуються з письмовими доказами у справі.

Таким чином, аналіз досліджених судом доказів в їх сукупності не дає підстав для сумніву у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 ОСОБА_2, обєктивна сторона якого у діях останнього виразилась у нецензурній лайці в адресу сина ОСОБА_5, чим останньому заподіяно шкоди психічному здоровю.

Разом з цим, в суді не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 шарпання за одяг його сина, оскільки свідок ОСОБА_7, яка була безпосереднім очевидцем даних подій від початку і до приїзду працівників поліції, даної обставини в суді не підтвердила.

Сам же потерпілий ОСОБА_5 на розгляд справи в суд на неодноразові виклики не з'явився.

При накладенні стягнення судом враховується характер і ступінь вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку.

Обставин, що помякшують відповідальність правопорушника, суд по справі не вбачає. Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1, суд визнає вчинення правопорушення в стані алкогольного спяніння.

Крім цього, в сукупності з вищенаведеним, суд враховує й дані про особу винного, зокрема, те, що ОСОБА_1 уже притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сімї, однак належних висновків для себе не зробив та повторно, через незначний проміжок часу, вчинив анологічне правопорушення, за місцем проживання характеризується посередньо, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, та приходить до висновку про необхідність застосування до останнього адміністративного стягнення у виді громадських робіт на строк, передбачений санкцією ч.2 ст. 173-2 ОСОБА_2.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 275 грн.60 коп.

Керуючись ст.ст.33, 221, 283, ч.1 п.1 ст. 284 ОСОБА_2, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.2 ст. 173-2 ОСОБА_2, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 ОСОБА_2, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 60 (шістдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок (УДКСУ у Любомльському районі (Люб. р-н) 22030001, код отримувача 38031501, МФО 803014, банк ГУДКСУ у Волинській області, рахунок отримувача 31214206700262, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення Любомльським районним судом).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_8