Рішення № 62798614, 16.11.2016, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1110/2016

130/1676/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Саландяк О.Я.,

секретаря - Райчук Б.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Омельчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Жмеринці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до прокуратури Вінницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до прокуратури Вінницької області про стягнення моральної шкоди (а.с.75-77)

Ухвалою підготовчого судового засідання від 10.10.2016 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору судом до участі у справі залучено Державну казначейську службу України (т.1 а.с.116)

Позов мотивує тим, що вона, починаючи з 2012 року та по даний час неодноразово зверталась до прокуратури Вінницької області з проханням відкрити кримінальну справу за фактом порушення майнових та земельних прав Чернятинською сільською радою в особі голови ОСОБА_4 та землевпорядника ОСОБА_5, що доведено експертизою Вінницького сільського господарства від 09.03.2016 року. На користь позивача Жмеринським міськрайонним судом було ухвалено постанову, згідно якої було видано виконачий лист, але виконавче провадження досі не виконано. Із приводу порушення майнових та земельних прав позивачка ОСОБА_3 зверталась до різноманітних установ, до вищого керівництва держави, зверталась до суду щодо порушення відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального провадження за ст. 190-191 КК України, які приймали рішення сесії сільської ради 1994 року та вели розробку державного акту. Позивачка зверталась до прокуратури Вінницької області аби розглянули законність позбавлення права власності її матері ОСОБА_6, 1927 р.н., яка являється дитиною війни, ветераном праці та колгоспником, яка була позбавлена права власності без відповідного рішення судів. При розгляді даної заяви не брати до уваги спадкове майно по АДРЕСА_1, оскільки землекористувач ОСОБА_6 не позбавлялась в судовому порядку земельних та майнових прав та з цього приводу не було жодних звернень до суду. Чернятинська сільська рада бажає стягнути податок за користування земельною ділянкою, при цьому сільська рада не встановила меж земельної ділянки на рішення сесії сільради від 1994 р. та довідки голови Чернятинської сільської ради ОСОБА_7 на спадкове майно по АДРЕСА_1 - 0,75 га - площа земельної ділянки. При цьому не вказали загальну площу загальної ділянки користувача ОСОБА_3 по АДРЕСА_1. Враховуючи вищевикладене з гілок державної та виконавчої влади району та області в кримінальному провадженні стягнути на користь ОСОБА_3 500000 грн. від вартості майна, зазначеного в рішенні сесії від 21.02.1994 року земельна ділянка 0,59 га будівля, державний акт, судові затрати та незаконне користування земельною ділянкою ОСОБА_8 На думку позивачки в районі та області діяла злочинна група земельної мафії, порушення свого права доводили не слідчі відділи та прокурори, а позивачка власним коштом, так як неодноразово зверталась до суду. Моральна шкода полягає в тому, що прокурору Вінницької області Соколовому В. неодноразово надходили заяви у письмовій формі про передачу майна та законності дій посадових осіб Чернятинської сільської ради, які у 1994 році здійснювали передачу майна земельної ділянки ОСОБА_6 на ОСОБА_3 та без відповідного рішення суду позбавили права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1. Таким чином вони порушили майнові та земельні права ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ОСОБА_3 неодноразово зверталась до суду із позовом про захист своїх майнових та земельних прав, оскаржувала в судовому порядку рішення Чернятинської сільської ради від 21.02.1994 року, запросила експерта Вінницького контрольно-ревізійного управління земельних ресурсів сільського господарства, які дали висновок про відсутність земельної ділянки в натурі на місцевості на 0,59 га, що дає підставу для звернення до прокурора Вінницької області про відкриття кримінальної справи за ст..ст. 190-191 КК України. Однак прокурор Вінницької області ігнорував вказівки вищого керівництва держави та при черговому зверненні не надав жодної відповіді стосовно заданого питання. Моральна шкода полягає в бездіяльності та ігноруванні прокурора Вінницької області, що призвело до душевних та фізичних страждань. Позивачка в 2014 році лежала в Жмеринській ЦРЛ з мікроінсультом. Через відсутність земельної ділянки вона постійно нервує, не може вночі спати, не має змоги здійснити будівництво на земельній ділянці, це призводить до моральних страждань. З посиланням на ч.1 ст. 1167 ЦК України, роз»ясненнями, що містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». На підставі викладеного просила здійснити захист майнових та земельних прав на рішення судів, які вступили в законну силу, стягнути з прокуратури Вінницької області моральну шкоду в розмірі 500000 грн. на користь ОСОБА_3

В попередньому судовому засіданні (а.с.116) та згідно заяви (а.с. 121) представником позивача уточнено, що захист майнових та земельних прав позивача на рішення судів, що вступили в законну силу слід розцінювати як наявність порушень відповідачем, на які слід відреагувати винесенням окремої ухвали або окремим абзацом в рішенні суду, зафіксувавши ці порушення.

Представник позивача згідно довіреності (а.с. 16-17) ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 підтримав з підстав, що у ньому викладені, додатково та на запитання суду пояснив, що ОСОБА_3 подала даний позов тому, що її права порушені, бо посадова особа прокуратури Жмеринського району ОСОБА_9 здійснювала представництво інтересів ОСОБА_3 на рішення сесії сільської ради про вилучення земельної ділянки, виготовлення державного акту, щодо переведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 із державної власності у приватну, що передбачено законом Кабінету Міністрів України. На даний час цей закон на території Жмеринського району відносно ОСОБА_3 не діє, з невідомих причин. ОСОБА_9 здійснював представництво позивачки неналежним чином, бо на сьогоднішній день рішення суду не існує. ОСОБА_9, скориставшись владними повноваженнями відкрив кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, що доводиться ухвалою суду судді Сенько Л.Ю., яка закрила справу щодо побиття сусідки. Дії прокурора були протиправними, що визнано судом. Прокурор м.Жмеринки підпорядковується Вінницькій обласній прокуратурі, та прокурор області мав відреагувати та вжити заходів щодо відновлення порушених майнових та земельних прав позивача. Ці дії призвели до того, що ОСОБА_3 перенесла мікроінсульт та на даний час її життя знаходиться на межі життя та смерті, вона потребує прийняття дорого вартісних ліків, які сама не може придбати. Тому з прокуратури підлягає стягненню моральна шкоди для можливості забезпечення життєдіяльності організму позивачки ОСОБА_3 Також прокурором області проігноровано звернення до Кабінету Міністрів України, до Генерального прокурора України та до Гаранта Конституції України, оскільки непорушність майнових прав закріплена в Конституції вбачаються порушення прокуратурою області, району та національної поліції. Майнові та земельні права ОСОБА_3, яка з 2008 року звертається до різноманітних інстанцій: прокуратури, національної поліції на рівні області та району, захисту своїх порушених прав не отримана, ухвала апеляційного суду Вінницької області під головуванням судді Нікушина не виконується, також немає дій щодо передачі майна ОСОБА_6 по АДРЕСА_1, яким чином сільська рада в кількості 18 депутатів позбавили її права власності. Рішення суду відносно того чи позбавлялась чи не позбавлялась вона права власності за повідомленням голови суду немає. Таким чином представник позивача вважав та вважає, що дії посадовизх осіб сільської ради підпадали та підпадають під кримінальне провадження, де мають проводитись слідчі дії та притягнення винних осіб щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_6, тому просив би суд підтримати позовні вимоги ОСОБА_3 на виконання рішення судді Камінського, яке передбачає виділення їй земель на рішення сесії 1994 року, а не на рішення, яке запропонувала слідчий Малаховська. Прокурор та правоохоронні органи спираються на рішення слідчого Малаховської, відносно неї буде окреме кримінальне провадження, вони повідомили про злочин даного слідчого правоохоронні органи. До 2012 року позивачка зверталась в інші органи, ОСОБА_3 захворіла внаслідок відкриття ОСОБА_9 кримінального провадження по факту нанесення тілесних ушкоджень, яке передбачає позбавлення волі на 4 роки, за яке вона не була засуджена, а справа була закрита. Прокурор району підпорядкований прокурору області, який не вжив жодних заходів відносно свого підлеглого. Факт побиття не доведений, а тому дії прокурора є незаконними. Докази хвороби та часу її виникнення містяться в матеріалах справи, у довідці Жмеринської ЦРЛ. На даний час ОСОБА_3 при свідомості, не є лежачою, але внаслідок її хвороби вона змінила свій спосіб життя, несе витрати на дорого вартісне лікування. Вона інвалід другої групи внаслідок онкозахворювання, пенсіонерка. На підставі викладеного просив позов задовольнити, в судових дебатах висловив думку щодо доведеності підстав позову та про визначення розміру належного відшкодування у грошовому виразі повністю або частково на розсуд суду.

Представник відповідача Омельчук А.В. проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 заперечила, підтримала письмові заперечення (а.с. 102-105), згідно яких прокуратурою Вінницької області неодноразово проводились перевірки за зверненнями ОСОБА_3 щодо можливих кримінальних правопорушень в діях посадових осіб Жмеринського району та з інших питань, про результати яких заявнику відповідно до вимог ЗУ «Про звернення громадян» надані своєчасні та обґрунтовані відповіді. Так встановлено, що Жмеринською міжрайонною прокуратурою проводились перевірки за зверненнями ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій колишнього голови Чернятинської сільської ради ОСОБА_4 стосовно здійснення перешкод в користуванні та приватизації належної їй земельної ділянки. За результатами проведеної перевірки в порядку ст.. 97 КПК України (1960) року 29.03.2012 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, у зв'язку із відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ст..ст. 364, 365 КК України. Також міжрайпрокуратурою проводилась перевірка за фактами можливих неправомірних дій посадових осіб Чернятинської сільської ради щодо здійснення перешкод у використанні та приватизації належної їй земельної ділянки, за результатами якої в порядку ст.. 97 КПК України (1960року) 21.05.2012 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справ, у зв'язку із відсутністю в діях посадових осіб Чернятинської сільської ради ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366 КК України. ОСОБА_3 роз'яснювалось, що чинним КПК України не передбачено порядку оскарження прокурору рішень про відмову в порушенні кримінальної справи, а також передбачене ст. 55 Конституції України право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Окрім того, слідчим відділом Жмеринського РВ проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015020130000401 від 08.05.2015 р. за фактом внесення неправдивих відомостей до рішення сесії Чернятинської сільської ради від 21.02.21994 р. про передачу земельної ділянки у користування, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. У ході слідства допитано свідків, долучено копії рішень Жмеринського міськрайонного суду та апеляційного суду Вінницької області, які виносились за позовними заявами ОСОБА_3, проведено ряд інших слідчих дій. За результатами слідства 23.06.2015 р. слідчим СВ Жмеринського РВ прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, з яким Жмеринська міжрайпрокуратура погодилась. ОСОБА_3 з метою оскарження постанови слідчого 08.07.2015 р. зверталась до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області зі скаргою, яку ухвалою суду їй повернуто та роз'яснено, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, після усунення причин, які його зумовили. Повторно до суду із зазначених питань ОСОБА_3 не зверталась. Заявниці роз'яснювалось, що відмова Жмеринської місцевої прокуратури у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути оскаржена слідчому судді місцевого суду в порядку передбаченому ст.ст. 304-307 КПК України. У зверненнях від 14.06.2016 р., яке надійшло із Генеральної прокуратури України, та від 14.07.2016 р. не наведено нових даних або фактів, які потребують додаткової перевірки, а всі викладені вище доводи раніше перевірені у повному обсязі та ОСОБА_3 надано вичерпну відповідь з повідомленням про припинення провадження. Відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про звернення громадян» та п. 4.8 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генпрокурора України №9 від 27.12.2014 р., припинено провадження за скаргами ОСОБА_3 щодо незгоди із закриттям кримінального провадження №12015020130000401 від 08.05.2015 р. за фактом підроблення рішення сесії Чернятинської сільської ради від 21.02.1994 р., а також з приводу відмови у внесенні до ЄРДР відомостей за фактами вчинення шахрайських дій посадовими особами Жмеринського району. Окрім того, відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Згідно п.п. 3, 4 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. А відтак, позивачем не підтверджено факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Водночас, не надано позивачем жодних доказів які б свідчили про погіршення стану здоров'я, перенесення стресу, душевних хвилювань. Також не наведено жодних обґрунтувань щодо розміру заподіяної моральної шкоди, а відтак є незрозумілим, з чого ОСОБА_3 визначала її саме у розмірі 500000 грн. Відомості за ст. 190 КК України щодо шахрайських дій посадових осіб Чернятинської сільської ради внесено до ЄРДР згідно ухвали слідчого судді та здійснюється досудове розслідування. Додатково та на запитання пояснила, що у 1994 році прокуратура не встановила ознак злочину в діях посадових осіб сільської ради. Всі рішення, які прийняті за зверненнями ОСОБА_3 не оскаржені та набули законної сили, всі її звернення розглянуті. Просила в задоволенні позову відмовити, так як він необгрунтований.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона працює ревматологом в Жмеринській ЦРЛ, однак також виконує роботу кардіолога та знає позивачку ОСОБА_3 як давню пацієнтку, яка 3-4 рази на рік проходить обстеження. Приблизно у 2012 році позивачка перенесла інсульт та зараз перебуває на обліку з діагнозом гіпертонічна хвороба третього ступеня з ускладненнями. Хворобу свою ОСОБА_3 пов»язує із тим, що сусіди захопили її землю та вона пережила стрес. Після хвороби загальний стан ОСОБА_3 значно погіршився. Вона не може працювати, не допускається важка фізична праця. Також лікування ОСОБА_3 потребує дорогих ліків, так як дешеві на даний час не є ефективними а відсутність лікування може спричинити повторний інсульт.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він працює лікарем неврологом у Жмеринській ЦРЛ та позивачка ОСОБА_3 його давня пацієнтка, яка лікувалась з приводу гіпертонічної енцефалопатії. Близько п'яти років назад ОСОБА_3 звернулась з приводу того, що у неї заніміла права сторона тіла, порушилась мова, а тому була госпіталізована та діагностовано інсульт, пройшла курс лікування в неврологічному відділенні. Після лікування стан хворої покращився, відновився рух в кінцівках, відновилась мова. Позивачка 1-2 рази в рік приходить на огляди. Погіршення свого стану позивачка пов'язувала в розмовах із тим, що вона довго судиться.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державної казначейської служби України будучи належним чином та завчасно повідомленим про місце та час розгляду справи (а.с. 174, 184) у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, свого відношення до позову не висловив.

Судом ухвалено проводити судове засідання у відсутність представника третьої особи.

Представником позивача знято клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_13

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, судом встановлено наступні обставини та правовідносини, що із них випливають.

Відповідно до повідомлення прокуратури Вінницької області від 19.07.2016 р. за вих. №05/1-333-10 наданій ОСОБА_3 на її звернення від 05.07.2016 р. щодо оскарження дій посадових осіб Чернятинської сільської ради, порушень земельного законодавства та з інших питань, з метою перевірки доводів щодо законності використання суміжної земельної ділянки ОСОБА_8 звернення направлено до Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області, яка повідомить ОСОБА_3 про результати. (а.с. 41)

Листом від 24.06.2016 р. №Л-327/2.2/2 (а.с. 42-43) Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області повідомило представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 на його звернення від 16.06.2016 р. про те, що у Жмеринському ВДВС на примусовому виконанні перебував виконавчий лист №130/823/14-а від 23.04.2014 р., виданий Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області про зобов'язання Чернятинську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_3 від 13.03.2014 р. про встановлення межі належній їй земельної ділянки по АДРЕСА_1. По вказаному виконавчому провадженню державним виконавцем виконавче провадження закінчено на підставі п. 8 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Оскільки ОСОБА_1 не являється стороною виконавчого провадження надати інформацію з приводу його виконання неможливо.

Листом від 19.10.2015 р. №05/1-333-10 (а.с. 44) заступник прокурора Вінницької області С.Сухоребрий направив Жмеринському міжрайонному прокурору Семенюку В.А. звернення ОСОБА_3 щодо порушення її права на землю, оскарження дій заступника Жмеринського міжрайпрокурора та з інших питань.

14.07.2016 р. позивачка ОСОБА_3 звернулася до прокурора Вінницької області зі скаргою про порушення її прав органами місцевого самоврядування, державними органами (а.с. 45)

Листом від 17.05.2016 р. №17/7-р (а.с. 46) начальник 2-го наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів О.Базуркаєв направив заступнику прокурора Вінницької області Янківу О.Ф. скаргу ОСОБА_3 від 05.04.2016 р. щодо належного розгляду попередніх звернень та з інших питань.

Відповідно до довідки серії 2-18АВ №035260 ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи загального захворювання безстроково. (а.с. 47)

Позивачка ОСОБА_3 звернулася зі заявою (скаргою) від 05.04.2016 р. до Генерального прокурора України з приводу порушення її прав на земельну ділянку. (а.с. 50)

Генеральною прокуратурою України листом від 05.07.2016 р. №04/2/2-р-16 (а.с. 49) до прокуратури Вінницької області направлено для розгляду звернення ОСОБА_3 щодо можливого кримінального правопорушення та з інших питань.

Відповідно до листа начальника УМВС України у Вінницькій області №5/І-33 від 20.03.2011 р. (а.с. 51) ОСОБА_3 повідомлено, що її заява щодо незаконного порушення відносно неї кримінальної справи №10060235 розглянута та встановлено, що кримінальну справу порушено за ст. 296 ч. 2 КК України 14.09.2010 р. заступником Жмеринського міжрайпрокурора. 23.12.2010 р. постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області постанову заступника Жмеринського міжрайпрокурора скасовано.

Листом №13-І-3829 від 22.04.2015 р. (а.с. 54) ОСОБА_3 повідомлено про те, що її звернення на протиправні дії працівників Жмеринського РВ та з інших питань розглянуто, керівництву Жмеринського РВ доручено провести відомчу перевірку за вказаними у зверненні фактами.

Відповідно до копії довідки Чернятинської сільської ради №10 від 04.01.2016 р. (а.с. 55) до складу сім'ї ОСОБА_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_2, входить син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, будинок приватний, опалення - природній газ, земельна ділянка0,75 га.

Листом №15159/14 від 04.11.2014 р. Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області на звернення ОСОБА_3 повідомив, що за період з 1991 р. по 1995 р. включно цивільна справа про позбавлення ОСОБА_6 права власності на будівлю та землю не зареєстрована і судом не розглядалася. (а.с. 56)

Листом №Л-1631/01/12-2016 від 01.04.2016 р. (а.с. 57) Головне управління Національної поліції у Вінницькій області повідомило ОСОБА_1 на його звернення щодо бездіяльності начальника Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, про те, що при перевірці викладених у зверненні обставин підстав для внесення відомостей по його зверненнях до ЄРДР не встановлено, порушень вимог законодавства в діях начальника Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області не виявлено.

Листом №10-02/388/16 від 09.03.2016 р. Державна інспекція сільського господарства у Вінницькій області (а.с. 58-59, 133) на звернення ОСОБА_3 про проведення перевірки використання суміжної земельної ділянки гр. ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 (прож. АДРЕСА_3) повідомила її про те, що проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства гр. ОСОБА_8 при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_2 є неможливим, так як земельна ділянка по АДРЕСА_2, яка межує із будинками №28 та АДРЕСА_1 на місцевості відсутня, а гр. ОСОБА_8 не проживає за адресою АДРЕСА_3.

Листом №04/2/2-333-10 від 03.06.2016 р. (а.с. 60-61) прокуратура Вінницької області на звернення ОСОБА_3 від 05.04.2016 р., яке надійшло із Генеральної прокуратури України щодо можливого кримінального правопорушення та з інших питань повідомила ОСОБА_3 про те, що діючим КПК України не передбачено порядку оскарження прокурору рішень про відмову у порушенні кримінальної справи. Перевіркою її звернень з приводу вчинення шахрайських дій посадовими особами Жмеринського району, проведеною Жмеринською місцевою прокуратурою підстав для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 190 КК України не встановлено.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Жмеринського МРУЮ від 08.05.2014 р. відмовлено ОСОБА_3 у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №130/823/14-а виданого 23.04.2014 р. про зобов'язання Чернятинську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_3 від 13.03.2014 р. про встановлення межі належній їй земельної ділянки по вул. Пушкіна, 30 в с. Чернятин оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 62)

Листом №5807/212/01-2016 від 18.04.2016 р. (а.с. 63) ОСОБА_1, на його звернення до Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області щодо скарг на працівників поліції Жмеринського ВП які не вносять відомості до ЄРДР по заяві громадянина від 05.02.2016 р. за фактом невиконання Чернятинською сільською радою рішення Вінницького міськрайсуду №130/82314-а, повідомлено про те, що за результатами його звернення від 05.02.2016 р. надано відповідь із роз'ясненням всіх обставин.

Листом №24/Л-357,Л-375 від 25.03.2016 р. (а.с. 64) СУ ГУНП у Вінницькій області на звернення ОСОБА_1 про неналежне розслідування кримінального провадження СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, повідомлено, що кримінальне провадження №12015020130000401 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, розпочате за зверненням ОСОБА_3, закрито у зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення. Вказане рішення перевірено Жмеринською місцевою прокуратурою та не скасоване. Про результати та прийняте рішення у кримінальному провадження неодноразово повідомлялася ОСОБА_3

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області листом №8583/15 від 24.06.2015 р. роз'яснив ОСОБА_3 порядок оскарження дій слідчого. (а.с. 65)

Генеральна прокуратура України листом №19-р від 29.07.2015 р. (а.с. 66) направила скаргу ОСОБА_3 до прокуратури Вінницької області для організації розгляду та прийняття рішення.

216.01.2016 р. ОСОБА_3 звернулася до прокурора Вінницької області із заявою (скаргою), в якій просила надати роз'яснення неправомірних дій заступника прокурора м. Жмеринка ОСОБА_9 (а.с. 67)

Листом від 08.06.2016 р. представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (а.с. 68) повідомив ОСОБА_3 про те, що за її зверненням про порушення її земельних прав до Чернятинського сільського голови та начальника ГТУЮ у Вінницькій області направлено відповідні запити з порушеного нею питання, після отримання відповідей прийматиметься рішення.

Листом №І-23129 від 10.10.2015 р. Департамент режимно-секретного та документального забезпечення МВС повідомив ОСОБА_3 про те, що її звернення надіслано для розгляду до Національної поліції України. (а.с. 69)

Листом №22/038855-02 від 03.09.2015 р. Адміністрація Президента України направила звернення ОСОБА_3 до прокуратури Вінницької області. (а.с. 69)

Листом №09-0641.02.15/02-12.15 від 07.12.2015 р. (а.с. 70) Відділ з питань звернень громадян апарату Верховної Ради України повідомив ОСОБА_3 про те, що її звернення надіслано на розгляд до Генеральної прокуратури України.

Згідно довідки Чернятинської сільської ради №338 від 15.03.2013 р. (а.с. 70) ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1, працювала на різних роботах, померла в 2006 році. ОСОБА_6 являлась платником земельного податку.

Листами №22/000759-02 від 06.01.2016 р. (а.с. 71) та №22/060493-02 від 10.12.2015 р. (а.с. 71) Адміністрація Президента України звернення ОСОБА_3 направлено на розгляд до прокуратури Вінницької області та до Вінницької обласної державної адміністрації відповідно.

Листами від 29.07.2015 р., 19.06.2012 р., 12.03.2013 р. (а.с. 72, 73) Генеральна прокуратура України направила скарги ОСОБА_3 до прокуратури Вінницької області для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Листом №Л-33-6-9/2264 від 08.12.2014 р. Державна інспекція сільського господарства України повідомила ОСОБА_1 про те, що його звернення на урядову телефонну «гарячу лінію» від 13.11.2014 р. знаходиться на розгляді, про результати розгляду звернення та вжиті заходи буде повідомлено додатково. (а.с. 74)

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.04.2012 р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, ОСОБА_16 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення межі відмовлено (а.с. 80-83)

Рішенням 13 сесії 21 скликання Чернятинської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 21.02.1994 р. ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,59 га для будівництва і обслуговування жилого будинку та ведення селянського особистого підсобного господарства. Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1. (а.с. 84)

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 27.10.1988 р., виданого виконавчим комітетом Чернятинської сільської ради, ОСОБА_6 належав цілий житловий будинок в АДРЕСА_1. (а.с. 126)

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16.09.2008 р. визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, який рахується за померлою 11.11.2006 р. ОСОБА_6 (а.с. 85)

Згідно реєстраційного посвідчення від 04.11.2008 р. за ОСОБА_3 в КП «ВООБТІ» на підставі рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 16.09.2008 р. зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (а.с. 86)

Відповідно до повідомлення виконкомому Чернятинської сільської ради ОСОБА_3 за 2016 рік нараховано земельний податок в розмірі 117,49 грн. (а.с. 87)

Відповідно до виконавчого листа виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області 23.04.2014 р. (а.с. 88) постановою суду від 11.04.2014 р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Чернятинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність зобов'язано Чернятинську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_3 від 13.03.2014 р. про встановлення межі належній їй земельної ділянки по АДРЕСА_1(а.с. 89).

08.08.2016 р. ОСОБА_3 звернулась до голови Жмеринської РДА із заявою про направлення фахівців архітектурно-будівельної інспекції для виявлення в натурі та на місцевості будівлі побудованого нею будинку (а.с. 90)

Листом №04/2/2-333-10 від 22.07.2016 р. (а.с. 91-93) прокуратура Вінницької області надала ОСОБА_3 на її звернення від 14.06.2016 р., яке надійшло із Генеральної прокуратури України щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні, можливих кримінальних правопорушень та з інших питань, а також повідомила, що з метою перевірки доводів щодо законності використання суміжної земельної ділянки ОСОБА_8, звернення направлено для розгляду до Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області.

Ухвалою слідчого судді від 28.09.2016 р. (а.с. 107-108) скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення задоволено частково; зобов'язано орган досудового розслідування Жмеринський ВП ГУНП у Вінницькій області внести до ЄРДР відомості згідно поданої 12.08.2016 р. заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення.

Постановою заступника Жмеринської міжрайпрокуратури ОСОБА_9 скасовано постанову ст. ДІМ Жмеринського ВП Німака В.П. від 23.06.2010 р. про відмову в порушенні кримінальної справи. По факту хуліганства ОСОБА_18 та ОСОБА_3 відносно ОСОБА_16 порушити кримінальну справу відносно вказаних осіб за ознаками в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України (а.с. 110)

Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23.12.2010 р. (а.с. 109) скасовано відносно ОСОБА_3 постанову від 14.09.2010 р. заступника Жмеринської міжрайпрокуратури про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи по факту хуліганських дій ОСОБА_18, ОСОБА_3 відносно ОСОБА_16 за ознаками в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Відомості про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченої у даній кримінальній справі відсутні.

Згідно довідки Жмеринської ЦРЛ №1557 від 16.11.2012 р. ОСОБА_3 з 06.10.2012 р. по 22.10.2012 р. перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Жмеринської ЦРЛ з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії в вертебро-базилярному басейні. ІХС атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. (а.с. 112)

Позивачка ОСОБА_3 зверталася до прокурора Вінницької області із заявами від 14.07.2014 р. та від 31.07.2014 р. із заявами про спецперевірку рішення Жмеринського міськрайсуду Вінницької області від 23.04.2014 р. (а.с. 123, 124)

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.03.2013 року (а.с. 131) позовну заяву ОСОБА_3 повернуто позивачу через не усунення недоліків.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12.12.2013 р. відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_3, рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 08.11.2013 р., яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Чернятинської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним рішення та прийняття нового рішення про передачу земельної ділянки у власність, залишено без змін. (а.с. 134-135)

Постановою слідчого СВ Жмеринського РВ Малаховською О.Г. від 23.06.2015 р. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №1201520130000401 від 08.05.2015 р. закрито за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України (а.с. 136)

ОСОБА_3 27.10.2016 р. звернулась до начальника Жмеринського ВП із заявою (скаргою) на дії слідчого Малаховської О.Г. при проведенні нею слідчих дій у кримінальному провадженні №12015020130000401 (а.с. 142)

На аркушах справи 143-166 міститься копія медичної карти амбулаторного хворого №3448 від 27.07.2012 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, із якої вбачається, що позивачка ОСОБА_3 хворіє на гіпертонічну хворобу ІІІ ступеня, із залишковими явищами ішемічного інсульту, їй призначене відповідне медичне лікування.

На аркушах справи 129-130 міститься копія позову Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до Чернятинської сільської ради про визнання бездіяльності незаконною та примусове виконання обов'язку щодо вирішення спору про встановлення меж між земельними ділянками.

Позов в цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підстави позову - це обставини, що вказуються позивачем, з якими позивач, як з юридичними фактами, пов'язує свою матеріально-правову вимогу або правовідносини в цілому, що складають предмет позову.

Розглядаючи справу в межах заявлених вимог та вказаних у ньому підстав, суд виходить із того, що позивачем оспорюються результати та висновки перевірок прокуратури Вінницької області щодо правовідносин виділення та передачі земельної ділянки померлій на даний час ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які здійснювались правоохоронними органами Жмеринського району Вінницької області, оскільки даний спір існує тривалий час, та у цих відносинах позивачка вважає себе потерпілою стороною, неналежного представництва її інтересів в судових установах, невиконання рішень судів, а також дії щодо кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у 2010 році. Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що звернення до відповідача почались у 2012 році та з цього часу триває бездіяльність відповідача. Своєчасність надання відповідей, дотримання вимог відповідних інструкцій, дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян» позивачем не оспорюється, оскільки вона категорично не погоджується із самим їх змістом, вважаючи порушеними свої майнові та земельні права, а також майнові та земельні права своєї матері ОСОБА_6

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини гарантує кожній особі право на справедливий суд. Зокрема, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на судовий захист гарантується також і ст. 55 Конституції України.

Згідно статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Згідно ч.1, п.3 ч.2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Так, згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.

Стаття 1176 ЦК України встановлює особливий режим відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Ч.1 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок в т.ч. незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд та відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Для настання відповідальності за вказаними нормами, необхідно, щоб дії правоохоронних органів були незаконними.

Незаконними ж діяннями вважають діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Крім того, Законом України від 01.12.1994 року № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду " (далі - Закон) визначено порядок, умови та розміри відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, передбачено в відповідних розмірах і в порядку вищевказаним законом, відповідно до положень якого така шкода відшкодовується у випадках:1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Оскільки у судовому засіданні не встановлені випадки відшкодування шкоди позивачу ОСОБА_3, що передбачені вказаним Законом у редакції, яка діяла і на час виникнення спірних правовідносин (КПК 1960 року), так і на час розгляду справи, то позивач не належить до кола осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, передбаченої вищезазначеним Законом.

Відповідно до ч.ч. 6-7 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у ст.ст.10 і 11 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином в ході судового розгляду позивачем не надано жодного судового рішення, яким би було встановлено незаконною бездіяльність прокуратури Вінницької області з питань порушення майнових та земельних прав позивача та її матері, а також незаконність бездіяльності відповідача, як на те посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду цивільної справи. Позивачем не надано суду відомовтей, що вона визнана потерпілою від вчинення злочинів.

Суд не бере до уваги посилання позивача на невиконання ухвали апеляційного суду Вінницької області від 12.12.2013 року (а.с. 134-135), оскільки вказаною ухвалою відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_3, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 08.11.2013 р., яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Чернятинської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним рішення та прийняття нового рішення про передачу земельної ділянки у власність, залишено без змін. Тобто порушення прав позивачки не знайшли свого підтвердження також і в ході розгляду даної цивільної справи.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на невиконання рішення суду відповідним відділом ДВС, оскільки вказана установа не підпорядкована прокуратурі Вінницької області.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з наступними змінами та доповненнями) обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Суд не бере до уваги посилання позивача у позові на те, що інсульт позивачка перенесла у 2014 році, оскільки даний факт достовірно спростовується довідкою Цмеринської ЦРЛ (а.с. 112), із якої вбачається, що ОСОБА_3 з 06.10.2012 р. по 22.10.2012 р. перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Жмеринської ЦРЛ з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії в вертебро-базилярному басейні. ІХС атеросклеротичний кардіосклероз, що послідовно узгоджується із показами допитаних свідків -медичних працівників, які також вказали, що зі слів ОСОБА_3 погіршення свого стану вона пов»язує саме із судовими спорами із сусідами та з приводу захоплення ними частини земельної ділянки, та з часу перенесення хвороби у 2012 році її стан покращився, хоча вона дійсно потребує дороговартісного постійного лікування.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що в задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити у повному обсязі.

Так, всупереч вимогам ст. 10, 60 ЦПК України позивачем у судовому засіданні не надано доказів, які б підтверджували наявність незаконної бездіяльності, що обмежує чи порушує його права та свободи, з боку працівників правохоронних органів, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і шкодою, не довів належними і допустимими доказами самого факту заподіяння йому моральної шкоди заявленною бездіяльністю відповідача.

Таким чином, позивачем в судовому засіданні не доведено обґрунтування підставності власних позовних вимог, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних ним обставин, не доведено незаконність бездіяльності заподіювача моральної шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і такою бездіяльністю заподіювача та вини останнього в її заподіянні, у зв'язку з чим в позові слід відмовити.

Судові витрати згідно ст. 88 ЦПК України підлягають віднесенню за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від їх оплати згідно ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 56 Конституції України; ст.ст. 15, 16, 23, 1167, 1172 ч.1, 1176, 1177 ЦК України; ст.1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 58- 61, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до прокуратури Вінницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене присутніми учасниками до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, що не були присутніми при його проголошенні - в цей же строк з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 18.11.2016 року.

Суддя: /підпис/

Копія вірна.

Суддя

Секретар