Ухвала суду № 62797926, 10.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року м. Київ К/800/18016/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Донця О.Є. Голяшкіна О.В.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 820/1513/14 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» до Державної екологічної інспекції у Харківській області, Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ткачова Сергія Олександровича про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ткачова Сергія Олександровича, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 05.12.2013 р. № 06-22-299.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 р. по справі № 820/1513/14 позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 05.12.2013 р. № 06-22-299.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 26.01.2016 року, апеляційну скаргу прокурора Красноградського району Харківської області задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 р. по справі № 820/1513/14 скасовано в частині скасування пунктів 1, 2, 3, 4, 6 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 05.12.2013 р. № 06-22-299 та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

У травні 2016 року Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія» подано заяву про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 р. по справі № 820/1513/14 залишено без задоволення.

На ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року надійшла касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява про перегляд судовою рішення за нововиявленими обставинами мотивована тим, що після ухвалення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року у справі № 820/1513/14, 01.01.2016 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі» (№ 867 VIII від 08.12.2015 р.), яким ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра», якою передбачалось обов'язкове одержання землевласником або землекористувачем спеціального дозволу і на якій ґрунтувалась постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року у справі № 820/1513/14, викладено у новій редакції: «Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу».

Законом України № 867 УІІІ від 08.12.2015 року передбачено звільнення від відповідальності суб'єктів господарювання до набуття чинності цього Закону.

Відповідно до п. 2 розділу Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, не потребують з моменту набрання чинності цим Законом таких спеціальних дозволів та гірничого відводу для видобування підземних вод (крім мінеральних), а також не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу у разі, якщо таке видобування здійснювалося в обсягах, передбачених ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра».

Землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, та розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, не потребують з моменту набрання чинності цим Законом таких спеціальних дозволів та гірничого відводу для видобування підземних вод (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарськопобутових потреб, а також не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу.

Заявником до заяви була додана копія довідки Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за № 764/10/20-16-15-48 від 11.03.2016 р. про те, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником відповідно до вимог чинного законодавства із часткою сільськогосподарського товаровиробництва, яка перевищує 75% за рік.

Вказані обставини позивач вважав нововиявленими, такими, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції виходив з того, що нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи не є підставою для перегляду рішення. При цьому зміна законодавства не може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалося судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили або пом'якшено чи скасовано відповідальність фізичної особи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV КАС України.

У розділі 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» визначено поняття нововиявлених обставин, а саме, це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Згідно з абз. 4 п. 1 вказаної Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України не допускається перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів та інших нормативно-правових актів, що скасовують закони та інші нормативно-правові акти, які діяли на час розгляду конкретної адміністративної справи, крім випадків, коли вони, пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Отже внесення змін до ст. 23 Кодексу України «Про надра», що набули чинності після винесення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року не є нововиявленою обставиною в розумінні положень ст. 245 КАС України, оскільки ч. 3 зазначеної статті стосується лише фізичних осіб, що прямо передбачено вказаною нормою, та не поширюється на юридичних осіб.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» по справі № 820/1513/14 відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: