Постанова № 62796163, 15.11.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа № 809/1418/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю:

прокурора - Чугунової В.М.

представника позивача - Кушніра О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад", вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, 76006

про стягнення заборгованості в сумі 387686,80 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернувся до суду з адміністративним позовом до ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення заборгованості в сумі 387686,80 грн.

Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач у порушення Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи допустив заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за період з 01.12.2015 року по 01.08.2016 року за списком № 1 в сумі 144279,28 грн., за списком № 2 в сумі 235222,22 грн., та пенсій науковим працівникам у сумі 8185,30 грн. відповідно.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" зареєстроване як юридична особа та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" являється страхувальником, який згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону є платником страхових внесків.

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно статті 1 вказаного Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсій призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Даний порядок врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, яка розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", та встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

У судовому засіданні встановлено, що працівникам відповідача, які здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначено пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до вимог Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську супровідними листами від 15.12.2015 року за № 1727/04 (а.с.49, 54), від 16.02. 2016 року за № 205/04 (а.с.36, 43), від 17.02.2016 року за № 254/04 (а.с.24, 30), від 12.03.2016 року за № 351/04 (а.с.12, 18), від 25.04.2016 року за № 526/04 (а.с.68, 75), від 17.05.2016 року за № 621/04 (а.с.81, 87), від 14.06.2016 року за № 2911/04 (а.с.93, 98), від 15.07.2016 року за № 3661/04 (а.с.104) направило відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) (а.с.50-53, 37-42, 25-29, 13-17, 76-80, 88-92, 94-97) та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.55-59, 44-48, 31-35, 19-23, 69-74, 82-86, 99-103, 105-109).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад", визначений Законом та даною Інструкцією обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових колишнім його працівникам за Списком № 1 та Списком № 2 за період з 01.12.2015 року по 01.08.2016 року не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати вказаних виплат у сумі 144279,28 грн. та 235222,22 грн. відповідно.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що окремі працівники відповідача здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії науковим працівникам у відповідності до статті 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади

Відповідно статті 4 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад'юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.

Статтею 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" встановлено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці (частина 1).

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися до 31 грудня 1952 року включно; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року до 31 грудня 1953 року включно; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року до 31 грудня 1954 року включно; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року до 31 грудня 1955 року включно (частина 2).

Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів (частина 6).

Згідно статті 3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі провадження такої діяльності, та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 372 від 24.03.2004 року затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Відповідно пункту 2 Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно пункту 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно пункту 9 Порядку різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську супровідними листами від 23.02.2015 року за № 292/04 (а.с.62), від 25.01.2016 року за № 155/04 (а.с.60, 64), від 16.05.2016 року (а.с.66) направлені відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів (а.с.63, 61, 65, 67). Згідно вказаних повідомлень місячний розмір суми витрат на виплату пенсій, що становить різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, для ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" з 01.01.2015 року становить 1037,44 грн., з 01.01.2016 року - 1023,75 грн. та з 01.05.2016 року - 1017,62 грн.

Однак, відповідачем не відшкодовано управлінню Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську суму витрат на виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, яка становить 8185,30 грн. за період з 01.12.2015 року по 01.08.2016 року.

Таким чином, ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" не відшкодовано позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за списком № 1, списком № 2 та пенсій науковим працівникам за період з 01.12.2015 року по 01.08.2016 року в сумі 144279,28 грн., 235222,22 грн. та в сумі 8185,30 грн. відповідно. Наявність заборгованості підтверджується також розрахунком сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій по ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" (а.с.11) та іншими матеріалами справи.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Обставин, які б були підставою для звільнення ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад"від сплати вищевказаних коштів, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (код 05782912) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області (код 20550895) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та наукових пенсій за період з 01.12.2015 по 01.08.2016 в сумі 387 686 (триста вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят шість) гивень 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 18.11.2016 року.