Ухвала суду № 62795840, 17.11.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11459/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 листопада 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Олмар» про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до ТОВ «Олмар» про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та зобовязання вчинити певні дії.

Нормамистатті 119 ЦПК Українирегламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимогст. 119 ЦПК України, а саме: незазначенодоказів на підтвердження обставин, викладених впозовнійзаяві,зокрема,щодо наявності наказу № 87-к від 22.02.2015 року та такий не долучено до позовної заяви; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 119 ЦПК Українидо позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтями3і4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VIвизначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнямисудовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

За приписами ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленоїзакономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2.2 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року(в редакціїЗакону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди становить 1,5 відсотка ціни позову , але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, який позивачу необхідно сплатити за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди .

Розміри мінімальної заробітної плати на 2016 рік затвердженоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"та на 1 січня 2016 року складає -1378 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть міститикілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті. У разі об'єднання позовних вимог відповідно достатті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шостастатті 6 Закону № 3674-VI).Законне містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

У відповідності до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Як вбачається із змісту позовної заявив такій об'єднано декілька самостійних вимог немайнового характеру , а саме: Зобовязати ТОВ «Олмар» змінити дату звільнення з 22.10.20115 року на фактичний день видачі трудової книжки; Зобовязати ТОВ «Олмар» видати позивачу трудову книжку; Стягнути з ТОВ Олмар» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21565,72 грн.; Стягнути з відповідача на користь позивача компенсації за заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 20000 грн., кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір окремо з кожної із позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивач посилається на майновий стан, що не дозволяє їй сплатити судовий збір, оскільки на даний момент вона не працює, і в неї на утриманні перебуває малолітня донька, в звязку з чим просить суд відстрочити сплату судового збору до моменту винесення судом рішення .

За приписами п.1 і 2ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами ч.1ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони,може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначенийстрок, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору,або звільнення від сплатисудового зборує правом,а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення ,розстрочення сплати судового збору,або звільнення від їх оплати.

Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів.

Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановленихзакономрозмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Варто також зазначити, що згідно п.29постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»судам розяснено, що відповідно достатті 8 Закону № 3674-VIтастатті 82 ЦПКєдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПКповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі не додані до позовної заяви. Крім того, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не містить наведення доводів обгрунтування обставин майнового стану, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимогстатті 11 ЦПКсуд не вправі вчиняти дії, про які йдеться устатті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПКпередбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогамизаконує обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ятастатті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першоїстатті 207 ЦПК).

Отже, сплата судового збору згідно з вимогамизаконує обов'язковою, а в порушення вимогст. 119 ЦПК Українипозивач до позовної заявине додавдокументи,щопідтверджують сплату судовогозбору зазаявленіпозовнівимоги у встановленому розмірі.

Судовий збірза подачу позовної заявидо Ужгородського міськрайонного суду повиненбути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38015610, Банк отримувачаГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО)812016, Рахунок отримувача31216206700002,Кодкласифікації доходів бюджету22030001.

На підтвердження оплати судового зборудо Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригіналквитанціїпро оплату.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст.119,120 ЦПК Українита зазначених недоліків.

Відповідно дост.121 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119і120цьогоКодексу,абоне сплаченосудовийзбір, постановляєухвалу, в якій зазначаються підставизалишенняпозовної заявибез руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючисьст.119,ст.121,208-210 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Олмар» про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та зобовязання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивачапро необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк , що не перевищує пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2