Ухвала суду № 62794926, 15.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 438/119/15-к Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 11-кп/783/923/16 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року м.Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Березюка О.Г.,

суддів: Марітчака Т.М., Романюка М.Ф.,

при секретарі судового засідання Мельниченко І.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 05 червня 2015 року відносно ОСОБА_2,

з участю прокурора Подіка Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 05 червня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ч.3 ст.187 КК України та призначено йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2015 року вказаний вирок залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2016 року ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2015 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 29.03.2013 року близько 03 год. 00 хв. за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_4, одягнуті в чорні маски із вирізами для очей, шляхом підбору ключа вхідних дверей, проникли у квартиру АДРЕСА_1, де ОСОБА_2, тримаючи в руці ніж та приставляючи його до шиї неповнолітнього ОСОБА_5, погрожував йому застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яку ОСОБА_5 сприйняв за реальну, та тим самим шантажував батьків останнього, а ОСОБА_4, тримаючи у руці пістолет та приставляючи його до лоба потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, погрожував їм застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я.

У період часу з 03 год. 00 хв. до 03 год. 45 хв. 29.03.2015 року ОСОБА_2 у групі осіб з ОСОБА_4 своїх злочинних дій не припиняли та відкрито заволоділи майном ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а саме: двома золотими обручками загальною вартістю 800 гривень, срібним кільцем із надписом «Спаси и сохрани» вартістю 8 гривень, вживаним плазмовим телевізором марки «LG» чорного кольору з діагоналлю екрану 32 дюйми вартістю 1800 гривень, вживаним ноутбуком марки «НР» чорного та сірого кольорів вартістю 2700 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Nокіа Х2-02» вартістю 600 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Nокіа 6070» вартістю 350 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Nокіа Х6» вартістю 1000 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Samsung khamp» вартістю 500 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «LG chocolate» вартістю 600 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «LG» вартістю 210 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «FlyV100» вартістю 320 гривень, вживаним кухонним комбайном марки «Moulinex FР656» вартістю 1000 гривень, вживаною акумуляторною батареєю до автомобіля марки «Varta» вартістю 400 гривень, пляшкою лікеру марки «Sheridan's» вартістю 194 гривні та грошовими коштами у сумі 1000 гривень, чим заподіяли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 11482 гривні.

Даний вирок в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, який просить скасувати вирок, а дане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2- закрити.

Захисник ОСОБА_1 вважає, що вказаний вирок підлягає скасуванню внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам, оскільки в основу вироку покладені докази, які не можуть слугувати доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Апелянт звертає увагу суду, що потерпілі не могли ствердно вказати, що напад на них вчинив саме ОСОБА_2 Також, захисник вважає що не можуть бути взяті до уваги покази свідка ОСОБА_9, який ніби то виїжджав на місце події і затримав обвинуваченого, не зміг пояснити, звідки він знає останнього і як проводив затримання в темну пору доби без попереднього пред'явлення підозрюваної особи для впізнання чи впізнання особи по фотографіях.

Крім цього захисник вказує, що показання статистів та понятих які брали участь у проведенні пред'явлення особи для впізнання із потерпілими, різняться між собою, що у вироку зазначено, але належно не оцінено та не вмотивовано, тобто протиріччя у показаннях не усунуто.

Також адвокат в поданій апеляційній скарзі звертає увагу суду, що огляд житла потерпілих і вилучення з нього речових доказів зі слідами, які можуть вказати на особу винуватця, проведено з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, без надання відповідного дозволу судом, а висновки судово - трасологічних експертиз щодо вилучених в ході огляду об'єктів, взагалі є сумнівними, оскільки слід від взуття в помешканні потерпілих міг бути залишений не лише ОСОБА_2, а й будь - якою іншою особою, в якої є таке ж фабричне взуття, та й не відомо які сліди в процесі експертиз досліджувались, адже на їх упакуванні зазначена фабула зовсім іншого злочину.

Крім цього на думку захисника судом повністю проігноровано наявність в ОСОБА_2 алібі, яке підтверджене свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_8, а також допитаним в судовому засіданні засудженим за цей же злочин ОСОБА_4, який вказав, що на місці злочину ОСОБА_2 не було. Також захисник ОСОБА_1 вважає, що при прийнятті рішення суд послався на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2014 року, зокрема в частині показань потерпілої ОСОБА_7 у даному судовому процесі, суд порушив вимоги ст.. 95 КПК України, оскільки впраі обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які отримані безпосередньо під час судового засідання.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник та обвинувачений підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пославшись на доводи, що викладені в апеляційній скарзі .

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, просив вирок суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та зі звукозапису судового засідання судом не були досліджені і не дана оцінка доказам, які впливають на об'єм обвинувачення та на кваліфікацію дій ОСОБА_2.

Зокрема поза увагою суду першої інстанції залишилися розбіжності в показах потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 схожий на нападника з ножем по структурі тілобудови та потерпілої ОСОБА_7, яка в судовому засіданні зазначила, що не може впізнати ОСОБА_2 ні по голосу, ні по обличчі, ні по статурі тіла, а також розбіжності між показами свідків ОСОБА_11, який в судовому засіданні зазначив, що в 2013 році брав участь як статист при проведенні слідчої дії впізнання, під час якої потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, і голоси всіх осіб, яких впізнавали, різняться між собою, один з них карта вив, та свідка ОСОБА_12, який так само які і ОСОБА_11 був статистом при проведенні зазначеної слідчої дії та зазначив, що голоси всіх осіб, яких впізнавали, були схожими.

Всі зазначені покази потерпілих та свідків разом із наведеними вище розбіжностями були описані у вироку суду першої інстанції, проте покликаючись на такі докази вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, місцевий суд не тільки не усунув наявні суперечності між ними, а і зазначив, що такі докази співпадають між собою та об'єктивно доповнюють одні одного (Т.3 а. с. 7-12).

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що у вироку суду не наведено переконливих доказів наявності вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, а наведені факти неповноти судового розгляду мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення і відповідно до вимог ст.410 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку.

Окрім цього в матеріалах справи міститься довідка, підписана секретарем судового засідання Словіцькою О.Ю., в якій зазначається, що журнал судового засідання від 23.04.2015 року у кримінальному провадженні № 438/119/15-к, провадження №1-кп/457/46/15 про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст.187 КК України неможливо видрукувати з технічних причин. (т.1 а.с. 86).

Водночас положенням «Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу(судового засідання)» затвердженої наказом Державної судової адміністрації №108 від 20.09.2012 року не передбачено складання такої довідки секретарем судового засідання, що розцінюється колегією суддів, як відсутність в матеріалах справи журналу судового засідання від 23.04.2015 року.

У відповідності до положень п. 1 ч.1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження № 12013150100000375 від 29.05.2013 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які не можуть бути усунені в суді апеляційної інстанції, і у зв'язку з цим вирок місцевого суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 2 ст.415 КПК України призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, тому колегія суддів не входить в обговорення доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_1, які можуть бути враховані при новому розгляді справи.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 задоволити частково.

Вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 05 червня 2015 року відносно ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді: