Ухвала суду № 62793003, 18.11.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 731/53/16-ц Провадження № 22-ц/795/2136/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Моцьор О. В. Доповідач - Шарапова О. Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4за участю:ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Варвинського районного суду від 29 вересня 2016 року в справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити; застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення орендної плати, пені, інфляційних та 3% річних.

Рішення Варвинського районного суду від 29 вересня 2016 року позовні вимоги задоволенні.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що СТОВ «Дружба-Нова» ввела її в оману зазначивши, що передане в оренду приміщення є його особистою власністю, хоча 1/2 частка спірної нежитлової будівлі належить СТОВ «Дружба-Нова», 49/100 Варвинському районному споживчому товаристві та 1/100 ОСОБА_7, тобто в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України договір оренди є недійсним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що нею не було продовжено договору оренди спірного приміщення, а тому з 02 січня 2014 року договір оренди був припинений, а тому і додаткова угода від 01 жовтня 2014 року є недійсною. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що стягнення орендної плати у підвищеному розмірі та стягнення пені вказує на притягнення двічі до юридичної відповідальності за одне й те саме порушення. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що загальний строк позовної давності становить три роки, а по вимогам про стягнення неустойки строк позовної давності становить один рік. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що суд не перевірив розрахунок пені, інфляційних та 3% річних.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 02 січня 2013 року між СТОВ «Дружба-Нова» та ОСОБА_6 був укладений договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого товариство передало в оренду ОСОБА_6 частину нежитлового приміщення за адресою: 17600, смт. Варва, вул. Миру, буд. 2, на третьому поверсі, загальною площею 82,68 кв. м. для розміщення магазину.

Згідно п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 6.1 укладеного договору орендна плата встановлена у розмірі 20 грн. за 1 кв. метр і складає 1 653.6 грн. за місяць; орендна плата не включає витрати, пов»язані зі сплатою комунальних послуг; орендна плата вноситься щомісяця до 20 числа поточного місяця; строк оренди один рік.

Відповідно до п. 3.2.1. укладеного договору в період з початку опалювального сезону і до його закінчення, а саме в період з 15 жовтня по 15 квітня, орендар щомісячно до 20 числа поточного місяця повинен сплачувати орендодавцю витрати на опалення обєкта оренди в сумі 23 грн. за квадратний метр, що в сумі становить 1 901.64 грн. за один місяць.

01 жовтня 2014 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди від 02 січня 2013 року, відповідно до якої п. 3.2 зазначеного договору оренди викладено в такій редакції: «Орендна плата сторонами встановлена в сумі 20 грн. за 1 кв. м. і складає 1653.6 грн. за один місяць оренди. В разі порушення орендарем строку сплати орендної плати та виникнення у нього дебіторської заборгованості, розмір орендної плати становить 35 грн. за 1 кв. м., починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникла дана заборгованість».

02 січня 2013 року між сторонами був підписаний акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв частину нежитлового приміщення за адресою: 17600, смт. Варва, вул. Миру, буд. 2, на третьому поверсі, загальною площею 82,68 кв. м. ; в акті зазначається, що об»єкт оренди перебуває в належному стані.

Відповідач належним чином зобов»язань за договором оренди від 02 січня 2013 року не виконувала.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що після закінчення строку дії договору оренди відповідач продовжувала користуватися об»єктом оренди протягом 2014-2015 років, що є свідченням продовження його дії ; доказами продовження строку дії договору оренди є укладання між сторонами 01 жовтня 2014 року додаткової угоди до цього договору та заява відповідачки від 23 жовтня 2014 року на ім.»я товариства; відсутній акт про повернення об»єкту оренди орендодавцю; протягом жовтня 2014 року грудня 2015 року відповідач своїх зобов»язань за договором не виконувала, а тому суму заборгованості по орендній платі, комунальним послугам, пеню, інфляційні та 3% річних слід стягнути в примусовому порядку; об»єкт оренди був переданий орендарю в належному стані, що підтверджується актом від 02 січня 2013 року і відсутні докази того, що нежиле приміщення перебувало в аварійному стані.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що СТОВ «Дружба-Нова» ввела її в оману зазначивши, що передане в оренду приміщення є його особистою власністю, хоча 1/2 частка спірної нежитлової будівлі належить СТОВ «Дружба-Нова», 49/100 Варвинському районному споживчому товаристві та 1/100 ОСОБА_7, тобто в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України договір оренди є недійсним, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки договір оренди від 02 січня 2013 року, з урахуванням приписів ст.. 204 ЦК України, є правомірним і відсутнє судове рішення про визнання цього правочину недійсним.

Доводи апеляційної скарги про те, що нею не було продовжено договору оренди спірного приміщення, а тому з 02 січня 2014 року договір оренди був припинений, а тому і додаткова угода від 01 жовтня 2014 року є недійсною, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відсутній акт про повернення об»єкту оренди ( ст.. 795 ЦК України), а тому договір оренди не є припиненим; додаткова угода від 01 жовтня 2014 року, з урахуванням приписів ст.. 204 ЦК України, є правомірною і відсутнє судове рішення про визнання цього правочину недійсним.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягнення орендної плати у підвищеному розмірі та стягнення пені вказує на притягнення двічі до юридичної відповідальності за одне й те саме порушення, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки орендна плата є платою за користування майном, а пеня є видом забезпечення виконання зобов»язання, тобто вони мають різну правову природу.

Доводи апеляційної скарги про те, що загальний строк позовної давності становить три роки, а по вимогам про стягнення неустойки строк позовної давності становить один рік, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки в ході розгляду справи судом першої інстанції відповідачкою не заявлялося про застосування наслідків спливу позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки розрахунок проведений з урахування облікової ставки НБУ, показників інфляції, які є офіційними даними; з вказаними розрахунками погоджується апеляційний суд. Відповідачкою не надано будь-яких доказів на спростування проведених розрахунків.

18 листопада 2016 року о 10 годині 13 хвилин на електронну пошту апеляційного суду Чернігівської області надійшло клопотання ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи на іншу дату, але вказане клопотання надійшло вже під час знаходження суду в нарадчій кімнаті.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Варвинського районного суду від 29 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: