Ухвала суду № 62791565, 16.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/3588/15-ц 16.11.2016 16.11.2016

Справа № 473/3588/15-ц

Провадження № 22-ц/784/2420/16 Головуючий першої інстанції: Вуїв О.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Бондаренко Т.З.

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Бондаренко Т.З.,

суддів: Темнікової В.І., Крамаренко Т.З.,

із секретарем судового засідання : Лівшенком О.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у

Дніпропетровській області

на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 вересня 2016 року за скаргами

Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на дії та постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за участі зацікавленої особи ОСОБА_2 про накладення штрафів та стягнення виконавчого збору,-

встановила:

В серпні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду зі скаргами на дії та постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про накладення штрафів та стягнення виконавчого збору.

ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 березня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язано здійснити шість окремих переказів грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_2 на банківський рахунок ПП «ОСОБА_3.». На підставі рішення стягувач отримала виконавчі листи та пред'явила їх до примусового виконання. Державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС м. Дніпропетровськ було винесено постанови про відкриття шести окремих виконавчих проваджень за кожною з вимог стягувача, а боржнику надано семиденний строк для самостійного виконання рішення. В зв'язку з невиконанням ПАТ КБ «ПриватБанк» рішення станом на 30 травня 2016 року іншими постановами виконавця від 21 червня 2016 року на нього накладено штрафи та з боржника стягнуто виконавчий збір.

Заявник вказував на те, що державний виконавець не надсилав йому постанов про відкриття виконавчих проваджень у передбачений законом спосіб, що унеможливило отримання ним інформації про наявність виконавчих проваджень та самостійне виконання судового рішення, не пересвідчився в отриманні боржником вищевказаних документів, не перевірив стан виконання судового рішення, не звернув увагу на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 травня 2016 року виконання судового рішення зупинено до розгляду касаційної скарги по суті.

В зв'язку з цим ПАТ КБ «ПриватБанк» просив визнати дії виконавця в цій частині незаконними та скасувати вказані постанови.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 вересня 2016 року скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Скасовано постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 21 червня 2016 року про накладення штрафів в розмірі по 1 020 гривень у виконавчих провадженнях № 51243799, № 51244129, № 51244780, №51244508, №51244330, №51243906 та постанови про стягнення виконавчого збору у сумі по 2040 грн. у цих же виконавчих провадженнях щодо виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні скарг.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом, рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 20 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 березня 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язано здійснити шість окремих переказів грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_2 на банківський рахунок ПП «ОСОБА_3.».

На підставі вказаного рішення стягувач отримала виконавчі листи та пред'явила їх до примусового виконання (а.с. 101,109,115,122,129,136).

Державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС м. Дніпропетровськ Коломойцевим К.В. було винесено постанови про відкриття шести окремих виконавчих проваджень за кожною з вимог стягувача, а боржнику надано семиденний строк для самостійного виконання рішення (а.с.103,116,123, 137,130).

В зв'язку з невиконанням ПАТ КБ «ПриватБанк» рішення станом на 30 травня 2016 року окремими постановами виконавця від 21 червня 2016 року на нього накладено штрафи (6 х 1 020 грн.) та з боржника стягнуто виконавчий збір (6 х 2 040 грн.) (а.с. 105 об.,106,112,119,126,133,140).

Постановляючи ухвалу про скасування вказаних постанов, які оскаржені ПАТ КБ «Приватбанк», районний суд виходив з того, що відсутні докази надіслання виконавцем постанов про відкриття виконавчих проваджень рекомендованим листом з повідомленням або у інший передбачений законом спосіб, а також докази отримання їх (постанов) боржником, як то встановлено вимогами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте такий висновок суду є передчасним, оскільки з письмових заперечень державного виконавця та наданих до них документів слідує, що згідно з супровідним листом від 30 травня 2016 року за № 8858 постанови про відкриття шести виконавчих проваджень № 51243799, № 51244129, № 51244780, №51244508, №51244330, №51243906 направлені на адресу боржника ПАТ КБ «Приватбанк» та ним отримані, про що свідчить штамп про прийняття вхідної кореспонденції від 2 червня 2016 року (а.с. 102). Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 6 червня 2016 року. 21 червня 2016 року державним виконавцем складено акт про відсутність добровільного виконання рішення суду, оскільки повідомлення боржника про таке, як того вимагає ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє (а.с. 104,110,117,124,131,138). Таке стало підставою, згідно з положеннями ст. ч.1, 2 ст. 75, ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» для винесення виконавцем оскаржуваних постанов про стягнення штрафу та виконавчого збору з боржника.

Тому висновок суду про неправомірність дій державного виконавця саме з таких правових підстав, а саме недоведеність повідомлення боржника про відкриття виконавчих проваджень, не відповідає обставинам у справі і ґрунтується на неповному їх з'ясуванні.

В той же час, районний суд, відхиляючи доводи заявника ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо наявності ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 травня 2016 року про зупинення виконання рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні , послався на обов'язок сторони повідомляти про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено не лише обов'язки учасників виконавчого провадження, а і обов'язки державного виконавця. Так, відповідно до положень ст. 11 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вжити передбаченим цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено та відповідно до вимог Закону.

Так, згідно із ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець накладає на боржника штраф в разі не виконання ним рішення суду самостійно без поважних причин.

Однак, постановляючи про накладення штрафу , державний виконавець не переконався в дійсних причинах самостійного невиконання рішення суду боржником та не перевірив наявність перешкод для подальшого здійснення виконавчих дій.

Так, відповідно до ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 травня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за № 473/3588/14-ц та зупинено виконання заочного рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2015 року до закінчення касаційного провадження (а.с. 170-171). Дана ухвала міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке право.

Відповідно до порядку зупинення виконавчого провадження встановленого ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Таким чином наведені норми не обмежують державного виконавця вчиняти вказані дії лише за повідомленням учасників виконавчого провадження, як помилково зазначив суд.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має відповідні права для отримання необхідної інформації, а враховуючи, що інформація про зупинення виконання рішення суду є загальнодоступною, та має істотне значення для законності дій державного виконавця, то виконавець мав би нею скористатися.

Враховуючи зупинення виконання рішення суду, відсутні підстави і для ухвалення постанов про стягнення судового збору.

За вказаних обставин, оскаржувані постанови державного виконавця не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню.

Враховуючи, що суд не вірно зазначив правові підстави скасування оскаржуваних постанов державного виконання, то саме в цій частині оскаржувана ухвала районного суду підлягає зміні. Ця ж ухвала в частині скасування постанов про накладення штрафів та стягнення виконавчого збору підлягає залишенню без змін.

Ухвала суду в частині відмови в задоволенні скарги не оскаржувалась тому також підлягає залишенню без змін.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 2 листопада 2016 року заявнику відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 388 ЦПК України, на користь держави з Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області підлягає стягненню 800 грн., а з ПАТ КБ «ПриватБанк» 575 грн. судового збору з урахуванням часткового задоволення вимог апеляційної скарги та часткового задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 вересня 2016 року змінити в частині правової підстави задоволення скарги ПАТ КБ «Приватбанк».

В іншій частині вказану ухвалу залишити без змін.

Стягнути з Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області 800 грн. (вісімсот грн..), а з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриаватБанк» 575 грн. (п'ятсот сімдесят п'ять грн.) судового збору в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: