Ухвала суду № 62790653, 15.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/49/16-ц Провадження № 22-ц/772/3244/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 5Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Вавшка В.С., Іващука В.А.

при секретарі Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 6 вересня 2016 року у цій справі,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі свідоцтва від 11 лютого 2015 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_4, він є власником квартири № 24 у будинку № 60 по вул. 1-ого Травня в м. Хмільнику Вінницької області, яку придбав на прилюдних торгах. Позивач, маючи намір проживати у цій квартирі, фактично не може вселитись до неї, оскільки за адресою спірної квартири зареєстрований її попередній власник ОСОБА_3, який не бажає звільняти дане житлове приміщення та не допускає до нього ОСОБА_2

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду та просив визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування зазначеної квартирою, а ОСОБА_2 вселити до цієї квартири.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 6 вересня 2016 року позов задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Права власника житлового будинку, квартир визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Підстави припинення права власності визначені ст. 346 ЦК України, зокрема п. 8 ч. 1 цієї статті визначено, що право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобовязаннями власника.

Судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченого свідоцтва від 11 лютого 2015 року (а.с. 7), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19267814 від 1 лютого 2015 року (а.с. 8) ОСОБА_2 є власником квартири № 24 у будинку № 60 по вул. 1-ого Травня в м. Хмільнику Вінницької області, яку придбав на прилюдних торгах.

Попереднім власником спірної квартири є відповідач ОСОБА_3, який і на даний час зареєстрований за її адресою.

Із наданих позивачем актів (а.с. 12-14) вбачається, що ОСОБА_2 не може потрапити до квартири, оскільки попередній власник не відчиняє вхідні двері.

Таким чином, право власності відповідача на спірну квартиру припинилось внаслідок її придбання позивачем на прилюдних торгах.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 34 постанови від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції з урахуванням вищезазначених положень закону та встановлених обставин справи дійшов правильного по суті висновку про задоволення позову виходячи із того, що позивач, як новий власник квартири, має право вимагати від відповідача усунення перешкод у користуванні вказаною квартирою, право власності та право користування якою у нього припинено відповідно до вимог закону.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, які зводяться до посилань на те, що на спірну квартиру було незаконно накладено арешт та в подальшому реалізовано, оскільки апелянтом таких його тверджень належними та допустимими доказами не доведено.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 6 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : В.С. Вавшко

ОСОБА_5