Ухвала суду № 62790589, 17.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/21108/13-к

Провадження №11-кп/772/1281/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В. П.

суддів: Мішеніної С.В.,Рупака А.А.

за участю секретаря: Ганзюк Л.О.

розглянув «17» листопада 2016 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12014020100000645 від 22 травня 2014 року; № 12014020010003564 від 21 травня 2014 року; № 12013010380002336 від 29 червня 2013 року; № 12013010390002650 від 20 червня 2013 року; № 12013010380003269 від 09 жовтня 2013 року відносно:

ОСОБА_2,

народження 1981 року 04 квітня 27 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

раніше судимого:

-26.03.2002 року Борщевським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

-10.06.2002 року Борщевським районним судом Тернопільської області до 3 років позбавлення волі;

-04.05.2006 року Борщевським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 162 КК України до 2 років позбавлення волі;

-08.08.2006 року Борщевським районним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 309, ч.ч.1,2,4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-28.11.2007 року звільненого з місць позбавлення волі на підставі Закону України «Про амністію»;

-17.10.2008 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 286, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;

-26.02.2013 року звільненого з місць позбавлення волі в звязку з відбуттям покарання,

У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.ч.2,3 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф., апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2016 року, -

В с т а н о в и в :

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2016 року ОСОБА_2 В,В. визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 19, ч.2,ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України і йому призначено покарання :

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 років обмеження волі;

-за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

-за ч.3 ст. 185 КК України у виді 5 років 8 місяців 12 днів позбавлення волі;

-за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 років 8 місяців 12 днів позбавлення волі.

Згідно вимог ст. 72 КК України ОСОБА_2 В,В. в строк відбування покарання зараховано строк попереднього увязнення з 19 серпня 2013 року по 14 листопада 2013 року з 02 грудня 2013 року по 05 травня 2014 року з 21 травня 2014 року по 28 липня 2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Заставу в сумі 40000 гривень внесену ОСОБА_3 05 травня 2014 року обернуто в дохід держави.

Стягнуто на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз з ОСОБА_2 в сумі 2753 грн. 30 коп.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 05 червня 2013 року, в період часу з 09 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., перебуваючи в квартирі ОСОБА_4, що розташована за адресою : АДРЕСА_1, де він проживав протягом березня та квітня 2013 року. Знаючи про те, що у серванті є золоті прикраси, належні ОСОБА_4, у ОСОБА_2 В,В. виник умисел на незаконне, таємне викрадення золотих прикрас.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою легкої наживи та з корисливих спонукань ОСОБА_2, скориставшись тим, що в квартирі відсутні інші мешканці, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив крадіжку золотих виробів, належних ОСОБА_4 на загальну суму 6 1440 гривень.

28 червня 2013 року о 01 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні квартири ОСОБА_5, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, переслідуючи мету легкої наживи з корисливих спонукань, діючи повторно, умисно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, із приміщення квартири викрав майно належне ОСОБА_5 на загальну суму 14463 грн. Після чого ОСОБА_2, з місця вчинення злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

18 липня 2013 року о 03 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, з корисливих спонукань, діючи повторно, ввівши в оману ОСОБА_6, щодо добросовісності своїх намірів, під приводом тимчасового користування за умови обовязкового повернення, отримав від останнього належний йому мобільний телефон марки«SamsungGalaxy №9300» . Після чого, не маючи на меті виконання взятих на себе зобовязань, ОСОБА_2 розпорядився мобільним телефоном, вартістю 1376 грн. 20 коп. на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди.

18 липня 2013 року о 03 год. 30 хв. ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, та маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, діючи повторно, підбурюваний жагою до легкої наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, з поверхні столу розташованого в приміщенні кімнати вчинив крадіжку мобільного телефону марки «NokiaS6800» належного ОСОБА_7 Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 198 грн. 56 коп.

В період часу з 04 по 07 серпня 2013 року ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, діючи повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно, шляхом зламу захисної решітки вікна, проник до приміщення сараю розташованого біля будинку № 7 по проїзду Весняному в м. Вінниці, звідки умисно, повторно, таємно, вчинив крадіжку майна належного ОСОБА_8 на загальну суму 2000 гривень. Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

19 травня 2014 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № 3 по вулиці Дачній в с. Бохоники Вінницького району Вінницької області, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно, шляхом відкриття вікна, проник до приміщення будинку, який належить на праві власності ОСОБА_9, звіди викрав майно належне останній на загальну суму 2796 грн. 50 коп.

21 травня 2014 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в будинку № 34, який розташований по пров. Ціолковського в м. Вінниці, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи повторно, таємно, за допомогою завчасно підготовленого знаряддя, а саме круглих плоскогубців, витяг цвяхи , які фіксували скло у вікні проник о приміщення будинку звідки намагався викрасти майно належне потерпілій ОСОБА_10, склавши яке на стіл біля виході з кімнати. Після чого ОСОБА_2 заснув в приміщені будинку, та не зміг довести свій злочин до кінця, так як був затриманий ОСОБА_11 в приміщенні будинку з підготовленим для викрадення майном. Своїми діями ОСОБА_2 намагався завдати потерпілій ОСОБА_10 матеріально шкоди на суму 2000 гривень.

Заступник прокурора Вінницької області Янків О.Ф. в своїй апеляційній скарзі ставить питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2016 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання , у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст. 190 КК України до 3 років обмеження волі; за ч 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі.

В решті вирок щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій зазначив про призначення йому несправедливої міри покарання.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про незаконність вироку суду щодо ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення .

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч.1 ст.348 КПК України, після оголошення обвинувачення головуючий роз'яснював обвинуваченому його суть і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Відповідно до ч.1 ст.349 КПК України - після виконання дій, передбачених ст.348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження.

Частиною третьою ст.349 КПК України передбачено право суду, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції під час судового провадження порушені не були.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 розглядалось відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд першої інстанції, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались. При цьому судом зясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також судом розяснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом зясовано, чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_12 та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також розяснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному дав в суді першої інстанції детальні пояснення.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 учасниками процесу не оспорюється.

Згідно вимог ч. 1 ст. 65 КК України, - суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 53 КК України; відповідно до положення Загальної частини КК; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 К України обчислення строків покарання у днях допускається лише при заміні або складанні покарань, тобто при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків, та у разі зарахування попереднього увязнення у порядку застосування ч. 5 ст. 72 КК України.

Суд першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_2 кримінальне покарання за ч. 3 ст. 185 КК України призначив у виді 5 років 8 місяців 12 днів позбавлення волі.

В подальшому призначаючи покарання за сукупність злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд призначив ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 5 років 8 місяців 12 днів позбавлення волі, що суперечить загальним засадам призначення кримінального покарання відповідно до ч. 1 ст. 65 та ст. 73 КК України

Як вірно зазначив прокурор в своїй апеляційній скарзі, неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, відповідно до вимог ст. 413 КПК України являється підставою для зміни вироку при розгляді провадження в суді апеляційної інстанції.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 зазначає про призначення несправедливої міри покарання і висловив бажання бути присутнім в судовому засіданні.

Разом з тим в судове засідання обвинувачений не зявився, причину неявки суду не повідомив, оскільки в апеляційній скарзі прокурора не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, а обвинувачений не повідомив про поважні причини свого неприбуття, апеляційний суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження у відсутність обвинуваченого ОСОБА_2

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини які помякшують та обтяжують його відповідальність, і вірно дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в ізоляції від суспільства.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 413, 419 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф., - задовольнити.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2016 року щодо ОСОБА_2 - змінити в частині призначеного покарання у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років обмеження волі; за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України вважати ОСОБА_2 засудженим до остаточної міри покарання, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , у вигляді 5 років 8 місяців позбавлення волі.

В решті вирок щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга до касаційної інстанції на протязі трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15

Згідно з оригіналом: