Ухвала суду № 62790526, 14.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 133/3158/15-ц Провадження № 22-ц/772/3120/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 39Доповідач Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г.

Суддів: Оніщука В.В., Панасюка О.С.

при секретарі: Торбасюк О.І.

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Козятинського міськрайонного суду від 30 червня 2016 року,

В с т а н о в и л а :

В листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини вказуючи, що після смерті її матері - ОСОБА_6 відкрилась спадщина, спадкоємицею якої вона є за заповітом. Іншим спадкоємцем являється її брат ОСОБА_5 Посилаючись на те, що в передбачений законом 6-місячний строк після смерті спадкодавиці, вона з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась і пропустила його з поважних причин, так як про існування заповіту, вчиненого матірю 14.03.2003 року, вона дізналась лише у вересні 2015 року, коли батько передав їй правочин. Просила визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном 2 (два) місяці.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 30.06.2016 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 (а.с.78).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 30.06.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Зазначила, що суд належним чином не дослідив обставини пропуску нею строку, вказані в позові, котрі свідчать про неможливість подачі нею заяви в передбачений нею строк.

Заслухавши доповідача, осіб ,що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги , дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини..

Суд першої інстанції встановив, що 30.01.2007 року померла мати позивачки ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина. Позивачка після смерті матері є спадкоємицею за заповітом, посвідченим 14.03.2003 року уповноваженою особою Бродецької селищної ради Козятинського району (а.с.7). ОСОБА_4 на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем і заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, в передбачений законом шестимісячний строк, не подала.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_4не скористалась наданим їй правом на подання заяви про прийняття спадщини у встановленому законом порядку, нею не надані докази в підтвердження поважності причин пропуску такого строку, а її посилання на незнання про наявність заповіту на її користь не свідчать про існування об'єктивних, непереборних та істотних труднощів для вчинення такої дії.

Суд вірно встановив обставини по справі ,належним чином перевірив їх доказами, які оцінив відповідно до ст.212 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та правові норми, що їх регулюють та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку доказів і обставин по справі, зокрема, тих, що свідчать про поважність пропуску строку не заслуговують на увагу, оскільки, як вірнозазначив суд, позивачка мала можливість подати заяву про прийняття спадщини в передбачені законом строки, а її незнання про наявність заповіту на її користь не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобовязує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З розяснень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 вбачається, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З вищевказаного слідує, що спадкоємець повинен бажати прийняти спадщину і подати про це заяву в передбачений законом строк. Однак, ОСОБА_4 не бажала подавати зазначену заяву протягом перебігу даного строку, а виникнення наміру прийняти спадщину повязує з часом її обізнаності про наявність заповіту, що вказує на відсутність поважних причин пропуску нею шестимісячного строку.

Таким чином, як вбачається з викладеного, обєктивних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у позивачки, як спадкоємиці, не було, а її небажання подавати таку заяву слідуючи волі батька, не свідчить про наявність у неї поважних причин неподання такої заяви.

За таких обставин, доводи скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно оцінив докази та обставини по справі, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини і підставно відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду від 30 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

Згідно з оригіналом: