Постанова № 62790378, 29.09.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11144/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С.,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася з адміністративним позовом до суду до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії мотивуючи тим, що вона з 01.10.2003 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111 в розмірі 80 відсотків від середнього заробітку з посади заступника прокурора району (особовий рахунок НОМЕР_2).

Зазначає, що 06.07.2016 року вона звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакції, яка діяла на час призначення їй пенсії і подальших перерахунків (80 відсотків від місячної заробітної плати заступника прокурора Оболонського району м. Києва), у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до довідки прокуратури міста Києва про заробітну плату від 01.07.2016 року №18/416.

Посилається на те, що Листом № 14492/06 від 20.07.2016 року Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві їй відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи відсутністю законних підстав.

Обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки останній безпідставно застосував п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213, дію якого продовжено Законом України № 911-19 від 24.12.2015 року так як виходячи з принципу незворотності дії Законів у часі, зазначені положення п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, і вона звернулася до відповідача із заявою саме про перерахунок вже призначеної пенсії, а не про призначення пенсії.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 19, 22, 46, 58, 64, 92 Конституції України, ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, в редакції Закону від 12.07.2001 року № 2663-111, звертається з даними позовом до суду та просить: визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року,у редакції Закону від 12.07.2001 року № 2663-111, на підставі довідки прокуратури м. Києва від 01.07.2016 року № 18\416 про заробітну плату з розрахунку 80% із середнього заробітку 8 842, 65 грн.; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести їй перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до довідки прокуратури м. Києва від 01.07.2016 року №18\416 про заробітну плату згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року № 2663-111, з розрахунку 80% із середнього заробітку 8 842,65 грн. з 01.12.2015 року без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час.

В судове засідання позивачка та представник відповідача не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, позивачкою до суду надано заяву згідно якої остання просить суд розглядати справу за її відсутності. Свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представником відповідача до суду надано заперечення на адміністративний позов згідно яких Управління вважає свої дії правомірними, а тому просять відмовити в задоволенні позову і у разі неявки представника Управління розглядати справу за його відсутності.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб, відповідно до вимог ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так судом встановлено, що позивачка дійсно з 01.10.2003 року перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111 в розмірі 80 відсотків від середнього заробітку з посади заступника прокурора району.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2016 року позивачка звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку її пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури міста Києва про заробітну плату від 01.07.2016 року №18/416 у зв'язку зі змінами оплати праці працівникам прокуратури, відповідно до вимог чинного законодавства.

Листом від 20.07.2016 року за № 14492/06 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачці у перерахунку пенсії мотивуючи тим, що з 01.06.2015 року скасовані норми щодо призначення та перерахунку раніше призначених пенсій, зокрема відповідно до ЗУ «Про прокуратуру».

Однак суд не може погодитись із правомірністю таких дій відповідача, виходячи з наступного.

Так ч. 1 ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності тощо.

Статтями 22, 92 Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативні акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними законом України від 05.10.95 № 358/95 BP, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ), законодавцем визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ч.ч. 17, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із вищезазначеними змінами), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше, як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводиться з урахуванням отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Судом встановлено, що вказаний закон набрав чинності з 01.04.2015 року, а пенсія позивачці призначена з 2003 року, тобто до набрання ним (Законом) чинності.

Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зважаючи на приписи зазначених статей Конституції України, які є нормами прямої дії, суд приходить до висновку, що положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 не можуть бути застосовані до позивачки, оскільки пенсія їй була призначена раніше набрання чинності вказаним законом, який звужує її права.

Крім того, зі змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» вбачається, що він регулює, зокрема порядок саме призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними такого права після набрання вказаним законом чинності, а не її (пенсії) перерахунок. Позивачка ж звернулася до відповідача, як вже зазначалося вище, саме із заявою про перерахунок вже призначеної їй пенсії.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачці у проведенні перерахунку раніше призначеної їй пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року № 2663-111, на підставі довідки прокуратури м. Києва від 01.07.2016 року № 18\416 про заробітну плату з розрахунку 80% із середнього заробітку 8 842, 65 грн.

Відповідачем в свою чергу в порушення вимог ст. 71 КАС України не наведено будь-яких правових підстав правомірності нарахування та виплати позивачці пенсії у розмірі, що нею оспорюється.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах Конституції України та чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, оскільки суд прийшов до висновку про доведеність вимог позивачки та необхідності задоволення її позову, відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України, на її користь з відповідача, як суб'єкта владних повноважень підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551, 20 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 19, 22, 58, 64 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними гідно із Законом України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ), керуючись, ст.ст. 2, 17, 18, 19, 71, 72, 99, 104, 105, 106, 162, 244-2 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року № 2663-111, на підставі довідки прокуратури м. Києва від 01.07.2016 року № 18\416 про заробітну плату з розрахунку 80% із середнього заробітку 8 842, 65 грн.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до довідки прокуратури м. Києва від 01.07.2016 року №18\416 про заробітну плату згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року № 2663-111, з розрахунку 80% із середнього заробітку 8 842,65 грн. з 01.12.2015 року без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час.

Стягнути з Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 551, 20 грн.

Допустити до негайного виконання постанову суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

Суддя В. С. Декаленко