Ухвала суду № 62789446, 29.12.2015, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/4454/15-ц

Провадження № 2/553/1763/2015

У Х В А Л А

Іменем України

29.12.2015м. Полтава

суддя Ленінського районного суду м. Полтави Крючко Н.І.,

вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання діяння незаконним та скасування наказу та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу ПАТ «Полтаваобленерго» № 334 від 29 вересня 2015 року та стягнення з ПАТ «Полтаваобленерго» 200 тисяч гривень моральної шкоди на його користь, нанесеної у звязку з порушенням його громадських і трудових прав та свобод.

Частиною 1 статті 20 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу судді, а саме суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1)під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2)він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3)він є членом сімї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4)якщо є інші обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді;

5)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 23 ЦПК України визначено, що в разі наявності обставин зазначених у ст. 20 ЦПК України суддя зобовязаний заявити самовідвід.

Слід зазначити, що законодавцем визначено, що право відводу є по своїй природі процесуальною гарантією забезпечення неупередженості та обєктивності суду та перелік підстав для відводу (самовідводу) наведений у статті 20 ЦПК України є вичерпним.

Зважаючи на ту обставину, що в моєму провадженні перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання діяння незаконним про визнання незаконною бездіяльність ПАТ «Полтаваобленерго», яка полягає у неправомірному ненаданні передбаченої законодавством України творчої відпустки ОСОБА_1 директору з правових питань, поновлення порушеного права позивача на відпочинок та на творчу діяльність, зобовязавши ПАТ «Полтаваобленерго» видати наказ про надання ОСОБА_1 директору з правових питань творчої відпустки для написання монографії строком на три місяці з 29 червня 2015 року, стягнення з ПАТ «Полтаваобленерго» 500000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1, нанесеної у звязку з порушенням його громадських і трудових прав та свобод, в ході розгляду якої позивач звертався до Ленінського районного суду м. Полтави з заявою про здійснення перерозподілу даної справи в звязку з її тривалими строками розгляду, та в результаті незадоволення його заяви про здійснення перерозподілу даної справи останнім було подано до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України скаргу на дії головуючої судді Крючко Н.І. щодо здійснення тяганини судового розгляду даної справи, які в подальшому призвели до негативних наслідків.

Як вбачається з тексту даного позову, даний позов за позовом цього ж позивача, який перебував у моєму провадженні, взаємоповязаний між собою, що вказує про наявність підстав у позивача під час розгляду даної справи можуть виникати сумніви у моїй обєктивності.

Більше того, подання скарги позивачем ОСОБА_1 на мої дії, хоча і по іншій справі, але предмет спору в які взаємоповязаний та є похідним по своїй юридичній природі з даним позовом, на мою переконливу думку вказують на порушення у такий спосіб презумпції неупередженості судді, що в свою чергу є безумовною підставою для мого самовідводу.

Дані висновки суду підтверджуються практикою Європейського суду з прав людини, який для цілей п.1 ст. 6 Конвенції в справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10.12.2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006 року), вказав, що наявність безсторонності має визначатися за допомогою субєктивного та обєктивного критеріїв. За субєктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Поряд з цим, вважається, що суддя є неупередженим, якщо немає доказів, які б свідчим про протилежне.

Факт існування трудового спору ОСОБА_1, заяви позивача ОСОБА_1 про здійснення перерозподілу спору, рішення зборів суддів Ленінського районного суду м. Полтави №16 від 13.08.2015 року, а також скарги останнього на дії головуючої судді до Вищої кваліфікаційної комісії є беззаперечним і вказує про існування доказів, які б свідчили про упередженість судді.

Таким чином, вказані обставини свідчать про наявність обставин, які прямо впливають на безсторонність, обєктивність та неупередженість судді при розгляді даного спору, що є підставою для заявлення самовідводу головуючою суддею Крючко Н.І..

Тому, з метою забезпечення безстороннього і обєктивного розгляду вирішення цивільної справи у суді та з метою запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необєктивності та неупередженості в розгляді вказаної справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід в порядку ч. 1 ст. 23 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 20,23 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

По справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання діяння незаконним і скасування наказу та відшкодування моральної шкоди заявляю самовідвід.

Справу передати на розгляд іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_2