Ухвала суду № 62789142, 18.11.2016, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/844/15-к

У Х В А Л А

18 листопада 2016 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Керекези Я.І.,

з участю прокурора Степаненко І.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретаріТкалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому клопотання прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

встановив:

Кримінальне провадження № 373/1893/16-к відносно ОСОБА_2 надійшло до суду 01.11.2016 та було обєднано для спільного розгляду з кримінальним провадженням № 373/844/15 з присвоєнням обєднаному кримінальному провадженню номера останнього.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України. Запобіжні заходи відносно нього не обиралися.

У ході судового засідання прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2

В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, знаючи про те, що судимість у нього за попереднього злочину не знята та не погашена у встановленому порядку; обвинувачений ОСОБА_2 ніде не працює, не одружений, своєї сімї не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків; будучи засудженим вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду 17.04.2013 на шлях виправлення не став та продовжував вчиняти кримінальні правопорушення, однорідні за родовою ознакою (злочини проти власності), крім того під час розгляду вказаного провадження вчинив нове кримінальне правопорушення, за фактом якого обвинувальний акт 01.11.2016 направлено до суду. Викладене у своїй сукупності вказує на неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України у разі застосування більш мякого запобіжного заходу ОСОБА_2 ніж тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 не заперечують проти задоволення клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує проти задоволення клопотання. Його захисник ОСОБА_4 при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Обвинувальні акти відносно ОСОБА_2 надійшли до суду 24.03.2015 та 01.11.2016, підстав для їх повернення прокурору встановлено не було, підстав для закриття кримінального провадження немає.

Отже, стороною обвинувачення надані докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень(п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК).

Також, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення інших кримінальних правопорушень ( п. 5 ч. 1 ст. 194 КПК), оскільки обвинувачений ОСОБА_2 під час розгляду вказаного провадження вчинив нове кримінальне правопорушення, за фактом якого обвинувальний акт 01.11.2016 направлено до суду.

Також прокурором доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, при розгляді даного клопотання суду слід звертати увагу на такі чинники: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, вік обвинуваченого, його стан здоровя, міцність соціальних звязків у місці його постійного проживання, наявність постійного місця роботи, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей тощо.

Обвинувачений ОСОБА_2 не має міцних соціальних звязків, оскільки не працює, сімї не має; неодноразово судимий за злочини проти власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що законодавчо визначені підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявні та актуальні, а обрання саме такого виду запобіжного заходу є доцільним.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України в даному випадку, оскільки відсутні обставини, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір грошової застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 194, 331 КПК України , суд -

ухвалив:

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто з 18 листопада 2016 року по 16 січня 2017 року, утримуючи його в Київському СІЗО № 13 Управління Державної пенітенціарної служби України.

Визначити для ОСОБА_2 заставу у розмірі двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 27 560 грн. 00 коп.

Після внесення застави звільнити з-під варти ОСОБА_2, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Після внесення застави та звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_2 такі обовязки:

1) прибувати до суду за першою вимогою в даному кримінальному провадженні;

2) не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками вчинення даного кримінального правопорушення та потерпілим, за винятком часу судового провадження.

Ухвала не підлягає окремому оскарженню.

Головуючий суддя Я.І.Керекеза