Рішення № 62788885, 16.11.2016, Вишгородський районний суд Київської області

16.11.2016 Справа № 363/2655/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Войнаренко Л.Ф.

секретаря Клименко В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації місця проживання, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення місця проживання в житловому будинку і усунення перешкод в користуванні житловим будинком,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі в липні 2016 року звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, виконавчого комітету Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації місця проживання.

В вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення місця проживання в житловому будинку і усунення перешкод в користуванні житловим будинком.

Свої позовні вимоги позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивували тим, що вони є власниками житлового будинку по АДРЕСА_1. Право власності набуте на підставі заповіту їх діда - ОСОБА_4. В будинку зареєстрованими є син ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та відповідач - ОСОБА_3. До смерті ОСОБА_4 відпвідач проживав разом зі своєю матір»ю за адресою АДРЕСА_2. Після смерті ОСОБА_4 поселився в будинку по АДРЕСА_1. Проживання разом з батьком є нестерпним, відповідач постійно зловживає алкогольними напоями, приводить додому невідомих осіб, які разом з ним вживають алкогольні напої та порушують громадський порядок, часто влаштовують сварки і навіть бійки, принижують їх перед сусідами та родичами. Крім того, ОСОБА_3 самовільно встановив на вхідних дверях навісний замок і постійно закриває будинок на замок, тим самим перешкоджає їм входити до будинку. Вказують, що ОСОБА_3 не приймає участі в утриманні будинку.

Просять зобов»язати ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні належним їм будинком, виселити його з будинку в АДРЕСА_1, зобов»язати виконавчий комітет Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області зняти відповідача ОСОБА_3 з реєстрації з вказаного будинку, а також просять стягнути з відповідача ОСОБА_3 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн.20 коп. (а.с.2-5, 22-25).

В зустрічному позові ОСОБА_3 свої позовні вимоги мотивував тим, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є його рідними дітьми. В будинку за адресою АДРЕСА_1 він є зареєстрованим та проживає з 4 березня 1989 року, за час проживання утримував будинок в належному технічному стані, сплачував всі платежі, зробив добудову, де в даний час проживає син, позивач ОСОБА_2 Вказане про те, що він веде неправильний спосіб життя, є оговором, не відповідає дійсності. На обліку у лікаря нарколога він не перебуває, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Діти залякують його фізичною розправою та погрожують відключити будинок від електропостачання в холодну пору року. Іншого житла він не має.

Просить відмовити в задоволенні первісного позову , визначити порядок користування жилим приміщенням будинку АДРЕСА_1, виділивши йому в користування ізольовану окрему кімнату площею 10 кв.м, розташовану біля комори з подальшим облаштуванням окремого входу і виходу, або при можливості виділити іншу кімнату, зобов»язати не чинити перешкод в користуванні жилим приміщенням будинку, стягнути на його користь понесені судові витрати (а.с.38-39).

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, її представник ОСОБА_6 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали і просять задовільнити, в задоволенні зустрічного позову просять відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнав, просить в задоволенні відмовити, зустрічний позов підтримав і просить задовільнити.

Представник відповідача - виконкому Нижчедубечанської сільської ради - сільський голова Ткач В.Г. позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнав, просить в задоволенні відмовити, зустрічний позов підтримав і просить задовільнити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі,суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно відмовити, зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Суд прийшов до такого висновку, виходячи з наступного.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є рідними дітьми ОСОБА_3

Відповідно до витягу з реєстру права власності на нерухоме майно (а.с.8) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

Згідно довідки №122 ОСОБА_3 - батько домовласників, є постійно зареєстрованим в даному будинку з 4 березня 1989 року (а.с.9).

ОСОБА_1 в будинку не проживає.

ОСОБА_3 на обліку у лікаря -нарколога не перебуває (а.с.41).

З довідки №337 (а.с.42) вбачається, що ОСОБА_3 дійсно проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 4 березня 1989 року по даний час та іншого житла не має.

За місцем роботи (а.с.44) та проживання (а.с.45) ОСОБА_3 характеризується позитивно. Заяв та скарг про порушення громадського порядку на гр..ОСОБА_3 до сільської ради не надходили.

Розглядуючи питання щодо конфлікту в сім»ї ОСОБА_3 на засіданні виконкому депутати вирішили тримати ситуацію на контролі і не допустити порушення прав громадянина ОСОБА_3(а.с.46)

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 охарактеризували ОСОБА_3 з позитивної сторони. Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 суду пояснили, що вони є сусідами ОСОБА_3, факти зловживання спиртним з боку ОСОБА_3, а також того, що в спірному домоволодінні збираються особи, які зловживають спиртним, не відповідають дійсності. Крім того, свідки суду пояснили, що мати позивачів є психічно-хворою людиною, яка провокувала конфлікти в сім»ї. В даний час вона перебуває на лікуванні в спеціалізованому закладі. ОСОБА_3 до смерті її батьків здійснював догляд за останніми, в той час, коли позивачі взагалі усунулись від такого догляду. ОСОБА_3 належним чином утримував і утримує будинок. За час його проживання здійснив добудову до будинку, де в даний час проживає його син, позивач по справі - ОСОБА_2

Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Це ж положення закріплено в ст. 9 ЖК України, згідно якої ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Заявляючи вимогу про виселення позивачі за первісним позовом посилаються на неможливість співжиття із відповідачем.

Так, вимогами ч. 1 ст. 116 ЖК України передбачено, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого житлового приміщення.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року « Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України » під час вирішення справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття та роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід керуватися тим, що під час тривалої антигромадської поведінки виселення винного може статися під час повторного порушення, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Серед таких визначені заходи попередження, що застосовуються судами, прокуратурами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, тощо.

Відповідно до вимог ст. 157 ЖК України членів сім»ї власника будинку / квартири/ може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 ЖК, виселення проводиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Тобто, для застосування норм цієї статті необхідна наявність двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів.

Оцінюючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного позову з огляду на ті обставини, що при розгляді даної справи по суті не знайшов свого підтвердження факт систематичного порушення правил співжиття та застосування у зв'язку з цим до відповідача заходів запобігання і громадського впливу з боку відповідних органів, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України, які виявилися безрезультатними.

Положеннями ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається.

Враховуючи, що позовні вимоги позивачів про усунення перешкод та про виселення на підставі ст. 116 ЖК України є недоведеними, суд приходить до висновку про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної особи, поданим відповідно ЦПК, в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст..156 ЖК України члени сім»ї власника жилого будинку (квартири) , які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Суд вважає за необхідне задовільнити позовні вимоги за зустрічною позовною вимогою ОСОБА_3 в частині визначення порядку користування жилим приміщенням будинку АДРЕСА_1 і виділяє в користування ОСОБА_3 кімнату 2-1 площею 32,3 кв.м, приміщення Ш площею 6,1 кв.м. Стосовно виділення окремої кімнати в будинку площею 10 кв.м суд вважає таке виділення неможливим, оскільки облаштування окремого виходу та входу до кімнати потребує спеціального дозволу та згоди власників будинку.

В судовому засіданні не доведено позовні вимоги про те, що з боку відповідачів за зустрічним позовом чиняться перешкоди ОСОБА_3 в користуванні жилим приміщенням, а за таких обставин дані позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.11,60,208,209,213 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації місця проживання - відмовити в повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовільнити частково.

Визначити порядок користування жилим приміщенням будинку АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_3 кімнату 2-1 площею 32,3 кв.м, приміщення Ш площею 6,1 кв.м.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 551 (п»ятсот п»ятдесят одна) грн.. 20 коп.

На рішення суду може бути протягом десяти днів подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя Л.Ф.Войнаренко