Вирок № 62787013, 18.11.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/5107/16-к

провадження № 1-кп/415/558/16

ВИРОК

Іменем України

"18" листопада 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Зайченко І.А.

прокурора Зіньковського А.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130240002107 від 16.08.2016 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, інвалідом не являється, раніше судимого: 13 липня 2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2016 року, в денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав:

-електричний кабель 2-х жильний, з перерізом 2.5х2 мм, довжиною 50 м, загальною вартістю 450 гривень, (із розрахунку 9 гривень за 1 м);

-електричний кабель 4-х жильний з перерізом 10х4 мм, довжиною 26 м, загальною вартістю 3068 гривень, (із розрахунку 118 гривень за 1 м);

-зварювальний кабель, довжиною 30 м, загальною вартістю 1740 гривень, (із розрахунку 58 гривень за 1 м);

-електричний кабель 4-х жильний з перерізом 10х4 мм, довжиною 25 м, загальною вартістю 2950 гривень, (із розрахунку 118 гривень за 1 м),

які належать потерпілій ОСОБА_3, спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 8208 гривень.

14 серпня 2016 року, в денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, проник через раніше пошкодженні ним вхідні двері до магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав електричний кабель з перерізом 2х0,75 мм, довжиною 30 м, загальною вартістю 120 гривень, (із розрахунку 4 гривні за 1 м), який належить ОСОБА_3, спричинивши їй майнову шкоду на вказану суму.

15 серпня 2016 року, в денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, проник через раніше пошкодженні ним вхідні двері до магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав:

-трьохфазний автоматичний вимикач УкрЕМ ВА-2001 25А АсКо, вартістю 100 гривень (згідно висновку експерта № 290 від 20 вересня 2016 року);

-трьохфазний автоматичний вимикач КЭАЗ ВМ-63-3х-УХЛЗ, С-32, вартістю 300 гривень(згідно висновку експерта № 290 від 20 вересня 2016 року),

які належать ОСОБА_3, спричинивши їй майнову шкоду на загальну суму 400 гривень.

Таким чином ОСОБА_1, керуючись єдиним умислом, спрямованим на не однократне проникнення та таємне викрадення чужого майна, заволодів майном ОСОБА_3 на загальну суму 8728 гривень, спричинивши останній шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, від надання пояснень у вільній формі відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно, у вказаний в обвинувальному акті період, керуючись єдиним умислом на викрадення майна з приміщення магазину, розташованого в АДРЕСА_2 протягом трьох днів шляхом пошкодження вхідних дверей викрав майно потерпілої у кількості зазначеній в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся, під час досудового розслідування він надавав правдиві пояснення, сприяв розкриттю злочину та не намагався уникнути відповідальності. В подальшому має намір відшкодувати завдану шкоду, в судовому засіданні вибачався перед потерпілою. Просив суд не позбавляти його волі та надати шанс на виправлення, зобов'язавшись подібного більш не вчиняти.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, повністю доведена та підтверджується усією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що в її володінні на праві власності знаходиться земельна ділянка та магазин, який розташований за адресою: АДРЕСА_2. Вона мешкає у місті Сєвєродонецьку, а за спорудою доглядає сторож ОСОБА_4 16.08.2016 на мобільний телефон їй подзвонив сторож та пояснив, що затримав чоловіка, який намагався викрасти металеві вироби з її магазину. Після того вона відразу виїхала з міста Сєвєродонецьк до міста Лисичанська. Коли вона приїхала на місце, то побачила, що біля ОСОБА_4 знаходиться раніше незнайомий їй чоловік, а поруч з ним лежать металеві вироби, які для неї ніякої майнової цінності не представляють. На даний час стверджує, що цей був обвинувачений ОСОБА_1 Вона оглянула приміщення магазину та виявила, що вхідні двері, які ведуть до магазину були пошкоджені, також був пошкоджений металевий ролет, яким були накриті вхідні двері, а з приміщення викрадене майно, зазначене в обвинувальному акті. Кримінальним правопорушенням їй спричинено майнову шкоду на загальну суму 8728 гривень. В подальшому співробітниками поліції їй було повернуто два пакетних трьохфазних вимикача та електричний кабель з пересіченням 2х0,75 довжиною 30 метрів. Цивільний позов має намір заявити в порядку цивільного судочинства. Покарання просила призначити на розсуд суду.

Крім того вина обвинуваченого підтверджується іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

-Протоколом огляду місця події від 16.08.2016 року та фото таблицею до нього під час якого в присутності двох понятих та потерпілої ОСОБА_3 було оглянуто будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, під час якого було виявлено та вилучено 4 сліди пальців рук, сокира з дерев'яною рукояткою; ( том 1 а.с. 10-15)

- Протоколом огляду місця події від 16.08.2016 року та фото таблицею до нього під час якого в присутності двох понятих, за участю ОСОБА_5, було оглянуто двір будинку АДРЕСА_3, під час якого було виявлено та вилучено 2 чугуних колеса діаметром 300 мм, металевий лом довжиною 1, 5 метрів, які згідно заяви потерпілої (том 1а.с. 64) не мають для неї жодної цінності, а також 2 пакетних трьохфазних вимикача, електричний кабель 2х0,75 довжиною 30 метрів ( том 1 а.с. 17-21)

-Висновком дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/513-е від 14 вересня 2016 року згідно якого три сліди пальців рук, розмірами 13х23 мм, 18х11 мм, 20х17 мм, які від копійовані на трьох відрізках липкої стрічки СТ-24 довжиною 40 мм, 39 мм, 45 мм, виявлені та вилучені 16.08.2016 року в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_2, буд. 10, придатні для ідентифікації особи (том 1 а.с.77-81)

-Довідкою директора Луганського НДЕКЦ МВС України згідно якої, один слід пальця руки,залишений безіменним пальцем правої руки гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( том 1 а.с. 74);

-Висновком товарознавчої експертизи № 290 від 08 вересня 2016 року відповідно до якого, риночка вартість трьохфазних автоматичних вимикачів УкрЕМ ВА-2001 25 А АсКо та КЭАЗ ВМ-63-3х-УХЛЗ, С-32 придбаних у 2006 році, станом на 16.08.2016 року з врахування вільного ціноутворення на території України з технічної точки зору складає 400 гривень ( том 1а.с.83-88);

-Довідкою про вартість, згідно якої риночка вартість одного метра кабелю станом на 16.08.2016 року складає: 1. Електричний кабель 2-х жильний з перерізом 2,5х2 - 9 гривень; 2. Електричний кабель на 380 Вольт, 4-х жильний з перерізом 10х4 - 118 гривень; 3. Зварювальний кабель, 18 квадратів - 58 гривень; 4. Електричний кабель на 380 вольт, 4-х жильний з перерізом 10х4 - 118 гривень; 5. Електричний кабель з перерізом 2х0,75 - 4 гривні ( том 1 а.с. 91);

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 27 вересня 2016 року під час якого з 12.27 до 14.15 в присутності двох понятих за участю потерпілої ОСОБА_3, під час якого підозрюваний ОСОБА_1 добровільно відтворив обставини вчинення ним таємного викрадення чужого майна, з приміщення магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_2, що належить потерпілій ОСОБА_3 ( том 1 а.с. 118-127);

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, викладеного у даному вироку, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.

Таким чином, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд прийшов до висновку що винуватість ОСОБА_1 у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, не одружений, інвалідом не являється, під диспансерним спостереженням у лікаря - психіатра не перебуває, на обліку у наркологічному диспансері не числиться (том 1 а.с. 105), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (том 1 а.с. 104), раніше судимий ( том 1 а.с. 100-101);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого рецидив злочину, зазначену в обвинувальному акті, оскільки відповідно до п. 19 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, яка його обтяжує.

На підставі вищевикладеного, враховуючи: - вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення злочину офіційно не працював, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів в період невідбутого покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 13 липня 2016 року, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого та повне визнання вини останнім, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його у вчиненому злочину, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення тяжких наслідків не настало, враховуючи думку потерпілої яка щодо призначення покарання посилалася на розсуд суду, а також те, що обвинувачений має постійне місце проживання, у побуті характеризується задовільно, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 мінімальну міру покарання у виді позбавлення волі, в межах передбачених санкцією частини 3 ст. 185 КК України що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 дане кримінальне правопорушення вчинив в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 13 липня 2016 року, яким останнього було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, суд вважає за необхідне застосувати правила ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного за цим вироком покарання, покарання призначене вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 13 липня 2016 року.

При цьому суд враховує правову позицію викладену у п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, обраний, відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 27.09.2016 року (том 1 а.с. 132-133), слід залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 18 листопада 2016 року.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту обрання запобіжного заходу - 27 вересня 2016 року до дня ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_3 заявлений не був, що не позбавляє право останньої відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися в цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 дактилоскопічної експертизи, витрати у сумі 527 гривень 76 копійок (том 1 а.с. 76) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст.100 КПК України речові докази:

-два чугуних колеса діаметром 300 мм, металевий лом довжиною 1.50 см, два трьохфазних пакетних вимикача, електричний кабель з пересіченням 2х0,75 у чорні обмотці довжиною 30 метрів, 2 металеві труби, 9 підвіконних відливів, які відповідно до постанов слідчого від 06.09.2016 року передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3 (том 1 а.с.35-37, 44-46) - підлягають поверненню власнику - потерпілій ОСОБА_3

-3 сліди пальців рук розмірами 13х23, 11х18, 20х17 мм, 1 слід руки 18х17мм, які відповідно до постанови слідчого від 15.09.2016 року зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 13 липня 2016 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 18 листопада 2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення з моменту взяття під варту - 27 вересня 2016 року до дня ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у сумі 527(п'ятсот двадцять сім) гривень 76 копійок (№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Речові докази:

-два чугуних колеса діаметром 300 мм, металевий лом довжиною 1.50 см, два трьохфазних пакетних вимикача, електричний кабель з пересіченням 2х0,75 у чорні обмотці довжиною 30 метрів, 2 металеві труби, 9 підвіконних відливів, які відповідно до постанов слідчого від 06.09.2016 року передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3 (том 1 а.с.35-37, 44-46) - повернути власнику - потерпілій ОСОБА_3

-3 сліди пальців рук розмірами 13х23, 11х18, 20х17 мм, 1 слід руки 18х17 мм, які відповідно до постанови слідчого від 15.09.2016 року зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілій в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова