Ухвала суду № 62786874, 15.11.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13591/16-к

Провадження № 11-сс/779/223/2016

Категорія ст.173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Фіцака Т.Д., Стефурака Є.М.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_2,

прокурора Гулянич М.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури області юриста 1 класу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 3201609000000064 від 17.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі КК),

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про накладення арештау на майно у кримінальному проваденні №.№ 3201609000000064 від 17.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Відмовляючи у задоволенні клопотання про арешт майна, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що стороною кримінального провадження не доведенго наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі можуть бути використіні як доказ у кримінальному провадженні та не доведено той факт , що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3., подала апеляційну скаргу (далі АС), в якій покликається на її незаконність, а висновки слідчого судді, викладені у вказаній ухвалі, такими, що містять істотні суперечності.

Просить ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на грошові кошти загальною сумою 100 тис. гривень, зовнішній носій електронної інформації марки «Serial» USB 2.0 Good Ram CX 100 та зовнішній накопичувач електронної інформації обємом 2TB NIKVISION, SIN: WCC4V4S243HH.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Гулянич М.М., яка підтримала доводи АС поданої нею, просить ухвалу слідчого судді скасувати та накласти арешт на вказане майно; перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли з Івано-Франківського міського суду, а також матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах АС. Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Таких вимог кримінального процесуального закону слідчий суддя в повній мірі не дотримався. Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Частиною 10 ст. 170 КПК передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівкові формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, слідчим Управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 212 КК.

18 жовтня 2016 року в рамках даного кримінального провадження за адресою здійснення діяльності ТОВ «Еліпс» - Івано-Франківська область, м. Рогатин, вул. Галицька 126, під час обшуку виявлено та вилучено грошові кошти загальною сумою 100 тис. грн.., дозвіл на вилучення яких не надано судом, а також неофіційну бухгалтерію вказаного підприємства, яка містилась на зовнішньому носії електронної інформації марки «Serial» USB 2.0 Good Ram CX 100 та зовнішній накопичувач електронної інформації обємом 2TB NIKVISION, SIN: WCC4V4S243HH із відомостями із камер спостереження, які постановою слідчого судді від 19.10.2016 року визнані речовими доказами. Таким чином, на думку колегії суддів, вказані грошові кошти та технічні засоби можуть бути обєктами кримінально протиправних дій та набуті незаконним шляхом, оскільки як вбачається з матеріалів провадження, а саме з протоколу обшуку від 18.10.2016 року, що службовими особами ТОВ «Еліпс» за весь час проведення слідчої дії, яка тривала понад 14 годин, не було надано жодного документального підтвердження походження грошових коштів в сумі 100 тис грн.., доповнень чи пояснень відносно цих грошей до протоколу обшуку також не було додано. Як встановлено ч.2 ст.173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя не в повній мірі дослідив матеріали клопотання слідчого та кримінального провадження. Інші наведені обставини також враховані не були, а тому без достатніх на те правових підстав виніс рішення, яким відмовив у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку офісного, складського та виробничого приміщень ТОВ «Еліпс». Дане рішення не відповідає вимогам кримінального процесуального закону та перешкоджає подальшому провадженні. З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційні вимоги прокурора слід задовольнити. Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання слідчого Гояна І.І. від 20 жовтня 2015 року слід задовольнити, та накласти арешт на грошові кошти загальною сумою 100 тис. гривень, зовнішній носій електронної інформації марки «Serial» USB 2.0 Good Ram CX 100 та зовнішній накопичувач електронної інформації обємом 2TB NIKVISION, SIN: WCC4V4S243HH.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 задовольнити, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2016 року скасувати і постановити нову, якою задовольнити клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 та накласти арешт на грошові кошти загальною сумою 100 тис. гривень, зовнішній носій електронної інформації марки «Serial» USB 2.0 Good Ram CX 100 та зовнішній накопичувач електронної інформації обємом 2TB марки NIKVISION, SIN: WCC4V4S243HH.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді: Т.Д. Фіцак

ОСОБА_5