Ухвала суду № 62786539, 15.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6930/16 Справа № 183/1953/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року

15 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Сахарову Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року по справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, про встановлення піклування над особою та призначення піклувальника,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 рокута ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про встановлення піклування над особою та призначення піклувальника(а.с.62-64).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 рокувідмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2, заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, про встановлення піклування над особою та призначення піклувальника (а.с.58-59).

Як на підстави апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно зясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.62-64).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який доводиться ОСОБА_2 прадідом, є інвалідом 1 групи, проживає один, самостійно доглядати за собою не може і потребує сторонньої допомоги (а.с.11,12), його цивільна дієздатність, у встановленому законом порядку, не обмежена.

Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_2 про встановлення піклування та призначення піклувальника, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_3, над яким заявник просив встановити піклування і призначити його піклувальником, не обмежений у цивільній дієздатності і судом таке питання не вирішувалось.

Доводи ОСОБА_2в апеляційній скарзі на те, що він є єдиним родичем, який може надати належний догляд, утримання та матеріальну допомогу ОСОБА_3, 07.12.1924 ріку народження, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ч.2 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Зазначена вище норма Закону встановлює конкретні ситуації, коли призначення піклувальника має бути здійснено судами; в інших ситуаціях це питання вирішують органи опіки та піклування. Заявником не надано правових підстав для встановлення піклування над особою, цивільна дієздатність якої не обмежена.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обовязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справ.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий

Судді: