Ухвала суду № 62785204, 16.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/656/16

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі за позовом Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради до головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Федосєєва Сергія Миколайовича, третя особа - ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради (далі - Департамент, позивач) звернувся до суду з позовом до головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Федосєєва Сергія Миколайовича (далі - державний виконавець, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3, в якому просив визнати незаконними дії відповідача та скасувати винесену ним постанову від 06.05.2016 серія ВП № 16193391.

Оскаржуваною постановою державним виконавцем на Департамент накладено штраф у сумі 680,00 грн. за невиконання рішення господарського суду від 26.12.2006 у справі № 14/211-АП-06 про зобов'язання Департамент надати ОСОБА_3 висновок щодо проекту відведення земельної ділянки площею 0,0084 га із земель запасу по АДРЕСА_1 та висновок по додатковому відведенні земельної ділянки площею 0,0116 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 не реалізувала право на звернення з клопотанням про передачу в оренду земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, оскільки не розробила проект відведення земельних ділянок, без якого виконати рішення суду неможливо. Таким чином, рішення суду не було виконано з поважних причин, а тому постанова державного виконавця, якою на Департамент накладено штраф, є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідач надав письмове заперечення на позов, яке мотивує тим, що згідно усних пояснень стягувача (ОСОБА_3.) проект та передпроектні пропозиції надавалися до Департаменту, але були ним втрачені. Представник Департаменту не зміг надати державному виконавцю на його вимогу докази повернення цих документів ОСОБА_3 Це свідчить про невиконання рішення суду без поважних причин, на підставі чого державним виконавцем винесена оскаржувана постанова.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник пояснили суду, що коли складався акт про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду, представник Департаменту пояснив, що проект було повернено, оскільки проект землеустрою повертається, коли надається негативний висновок. Однак, це не відповідає дійсності, жодних висновків відповідачем не надавалось, ні негативних, ні будь-яких інших.

ОСОБА_3 замовила виконання проекту підприємству «Херсонгеоінформ». Проект був виготовлений та передався відповідачу згідно з порядком, який діяв на той час, в 2005 році, а саме землевпорядною організацією безпосередньо до Херсонської міської ради. Проект відводу земельної ділянки не надавався замовнику до його погодження всіма необхідними органами та службами. Тобто, доказів передачі проекту відводу земельної ділянки у ОСОБА_3 і не могло бути. В задоволенні позову про скасування постанови державного виконавця просила відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року в задоволенні адміністративного позову Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою повністю задовольнити заявлені позовні вимоги.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що на виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист № 14/211-АП-06, виданий 26 жовтня 2009 року господарським судом Херсонської області, за названим вище рішенням суду.

Департамент не виконує рішення суду, посилаючись на відсутність у нього проекту землеустрою, у зв'язку з чим неможливо надати щодо нього висновок, а відповідач та третя особа стверджують, що проект відведення земельної ділянки до Херсонської міської ради наданий.

Як вбачаться із постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі № 14/211-АП-06, - рішенням Херсонської міської ради від 23.07.2003 № 341 надано дозвіл на збір матеріалів погодження місцерозташування об'єктів та погоджено місцерозташування зупинки громадського транспорту в комплексі з торговельним павільйоном приватному підприємцю ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 0,0084 га із земель запасу по вул. Комкова, 75.

За змістом рішення господарського суду на засіданні містобудівної ради неодноразово розглядався робочий проект будівництва зупинки громадського транспорту, проте відхилявся з різних причин. Господарський суд зобов'язав управління містобудування та архітектури виконкому Херсонської міської ради надати висновок щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0084 га із земель запасу по АДРЕСА_1 та висновок по додатковому відведенні земельної ділянки площею 0,0116 га.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 у справі № 14/211/-АП-06 здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні ВП № 16193391, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого господарським судом Херсонської області у справі № 14/211-АП-06, з Управління містобудування та архітектури Херсонської міської ради на Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради.

Надаючи письмове пояснення державному виконавцю щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого за вказаним рішенням, представник апелянт зазначив, що «після прийняття рішення Херсонської міської ради № 828, 30.05.2005 «Про відмову в погодженні місця розташування об'єктів, в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою та технічних документацій, додатковому відведенні, поновленні договорів оренди земельних ділянок, продовженні строку дії рішень міської ради» проект землеустрою повертається заявнику».

Тобто, факт надання до Херсонської міської ради проекту землеустрою підтверджується і рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, і самим відповідачем. Проте, жодних доказів повернення проекту міською радою ОСОБА_3 апелянтом суду не надано.

Згідно до вимог ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Рішення суду, за невиконання якого на Департамент накладено штраф, було ухвалене ще 26 грудня 2006 року, тобто це рішення не виконується майже десять років.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Департамент шукає шляхи уникнення виконання судового рішення, а не способи його виконання, в тому числі і шляхом укладення мирової угоди, надання правової, консультативної чи технічної допомоги, виходячи із тривалого терміну невиконання судового рішення.

У серпні 2015 року Департамент звернувся до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа від 26.10.2009 № 14/211-АП-06, мотивованою тим, що відповідно до вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України та ст. 13, 14 Закону України «Про архітектурну діяльність» до уповноважених органів містобудування та архітектури належить відповідний виконавчий орган міської ради, котрий очолює головний архітектор за посадою. Спірний виконавчий документ не підлягає виконанню, в зв`язку з тим, що у Департаменту відсутнє визначене законом право на виконання оскаржуваного виконавчого документу.

Ухвалою суду від 27.08.2015 у справі № 14/211/-АП-06 зазначену заяву залишено без задоволення.

Апелянт вказує на неможливість виконати рішення суду через відсутність у нього проекту землеустрою, оскільки він був повернутий ОСОБА_3, за відсутності жодних доказів такого «повернення».

Згідно до положень ч. 1 ст. Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищезазначена бездіяльність апелянта щодо виконання рішення суду, ухваленого на користь особи, особи, яка є членом громади, суперечить принципам місцевого самоврядування, визначених статтею 4 Закону № 280/97-ВР, до яких належать народовладдя, законність, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Проте, жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, Департаментом вчинено не було. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян