Ухвала суду № 62784533, 16.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 876/7848/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Хомин Л.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Західний Буг» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Західний Буг» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання звіту про контрольовані операції,-

В С Т А Н О В И Л А:

29.02.2016р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Західний Буг» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ ДФС у Львівській обл. № 0001602200 від 29.10.2015р. (а.с.4-7).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. у задоволенні заявленого позову відмовлено; судові витрати покладено на позивача (а.с.79-85).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ПП «Західний Буг», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.91-94).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що судом не досліджено питання реєстрації іноземного контрагента позивача у Швейцарській конфедерації; неправильно застосовані норми пп.39.4.2 п.39.4 ст.39, п.5 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу /ПК/ України; форма та порядок складання звіту про контрольовані операції затверджені та введені в дію наказом Міністерства доходів і зборів України № 669 від 11.11.2013р. «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», який набрав чинності з 21.01.2014р., через що застосування до апелянта штрафних санкції суперечить приписам п.5 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ ПК України (тобто, штрафні санкції за порушення вказаного наказу повинні застосовуватися з 01.01.2015р.).

Також податковим органом невірно застосовані до позивача штрафні санкції, які діяли на момент їх застосування, чим не дотримані вимоги ст.58 Конституції України; з боку апелянта взагалі не було допущено будь-яких порушень, оскільки останній був платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому спірні операції не могли впливати на його податкові зобов'язання щодо нарахування та сплати податку на прибуток.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно з'ясовано судом першої інстанції, протягом 18.09.2015р.-29.09.2015р. відповідачем Сокальською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл. проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Західний Буг» щодо виявленого факту неподання звіту про контрольовані операції за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено Акт перевірки № 471/22-00/32478033 від 08.10.2015р. (а.с.8-13).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.39.4 ст.39 ПК України, а саме: не подано звіт про контрольовані операції за 2014 рік.

На підставі вказаного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001602200 від 29.10.2015р., яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 365400 грн. (а.с.14).

Викладені в Акті перевірки та покладені в основу винесеного податкового повідомлення-рішення висновки Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл. ґрунтуються на тому, що позивач протягом 2014 року здійснило експорт продукції (пшеницю, ячмінь) підприємству-нерезиденту «LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A.» (Швейцарська конфедерація) на загальну суму 119484427 грн. 99 коп. відповідно до укладених контрактів. За критеріями «вартісного показника» та «за контрагентом» наведені операції визначаються як контрольовані операції, оскільки загальна вартість здійснених операцій перевищує 50 млн. грн., відповідно до первинних документів нерезидент перебуває на обліку у Швейцарській конфедерації, яка входить до переліку держав, де ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні (розпорядження КМ України № 1042-р від 25.12.2013р.).

Розглядувані правовідносини регулюються приписами ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення цих відносин).

Зокрема, відповідно до пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України контрольовані операції для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є:

39.2.1.1. господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які:

задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;

застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;

сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року;

не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року;

39.2.1.2. господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

39.2.1.3. У разі коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), платником податку подається довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову і митну політику, у строки, визначені підпунктом 39.4.2 цієї статті для подання звіту про контрольовані операції.

39.2.1.4. Господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

Згідно розпорядження КМ України № 1042-р від 25.12.2013р. (у редакції, чинній на момент виникнення цих відносин) затверджено Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, до якого включено Швейцарську конфедерацію.

Таким чином, ураховуючи встановлені під час проведення перевірки обставини, податковим органом вірно кваліфіковані спірні господарські операції з нерезидентом «LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A.» (Швейцарська конфедерація) як контрольовані операції.

Наведені позивачем (апелянтом) доводи не спростовують наведеного висновку; також не заслуговують на увагу й покликання на те, що позивач протягом спірного періоду був платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки у цей же період ПП «Західний Буг» був платником податку на додану вартість (згідно пп.39.1.2 п.39.1 ст.39 ПК України визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість).

Окрім цього, відповідно до п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту (уточнюючого звіту) про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно наказу Міністерства доходів і зборів України № 669 від 11.11.2013р. «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (у редакції, чинній на момент виникнення цих відносин) затверджені форма Звіту про контрольовані операції та Порядок складання Звіту про контрольовані операції; цей наказ набрав чинності з 21.01.2014р.

Під час судового розгляду відповідачем доведено факт неподання до 01.05.2015р. позивачем звіту про контрольовані операції за 2014 рік, а позивачем не наведено переконливих аргументів, які б звільняли його від виконання такого обов'язку.

Наявність порушення зі сторони позивача вимог п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України зумовила застосування відповідачем до нього штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.120.3 ст.120 наведеного Кодексу.

Стосовно правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій колегія суддів виходить з наступного.

У своїй позовній заяві позивач наголошує на неможливості застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за неподання звіту про контрольовані операції, оскільки такі можуть застосовуватися лише за наслідками податкового періоду, який є наступним за періодом, протягом якого такий акт (у даній ситуації - наказ Міністерства доходів і зборів України № 669 від 11.11.2013р.) був введений в дію, тобто, виключно за наслідками 2015 року.

Разом з тим, згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України № 72-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» звіт про контрольовані операції за 2014 рік подається до 1 травня 2015 року і формується з урахуванням норм статті 39 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Відповідно до п.5 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ ПК України у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Зміст наведеної норми ПК України свідчить про те, що вона безпосередньо стосується штрафних (фінансових) санкцій, можливість застосування яких виникла саме із набранням чинності цим Кодексом, а тому до розглядуваного випадку не може застосовуватися.

Окрім цього, п.11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до п.120.3 ст.120 ПК України (у редакції, чинній на момент винесення спірного повідомлення-рішення) неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених в його рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999р. у справі № 1-7/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Тобто, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. Разом з тим, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, визначаються на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення порушення та застосування відповідних санкцій.

Як вірно установлено судом першої інстанції, до 01.05.2015р. позивач зобов'язаний був подати звіт про контрольовані операції за 2014 рік; нормами ПК України була передбачена відповідальність та встановлений відповідний розмір санкцій за неподання такого звіту (п.120.3 ст.120 цього Кодексу).

Факт несвоєчасного подання позивачем такого звіту за 2014 рік виявлений відповідачем 08.10.2015р. і станом на час прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення (29.10.2015р.) приписи ПК України передбачали більший розмір санкції за вчинене порушення.

Також у цьому випадку не застосовується зворотна дія закону у часі, оскільки не змінився склад порушення - неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обгрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам ПК України.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.

При цьому висновок суду про правомірність рішення податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Західний Буг» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. в адміністративній справі № 813/734/16 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська