Ухвала суду № 62784387, 17.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/25888/15

У Х В А Л А

17 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Швець Ірини Віталіївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрімпап» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2016 року позов задоволено.

Представник відповідача в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення суду першої інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» з урахуванням змін до вказаного Закону, що набрали чинності з 01.09.2015 року.

Оскільки позовна заява подана до суду першої інстанції в квітні 2015 року, то застосуванню підлягають ставки судового збору, що діяли до 01.09.2015 року.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону, в редакції, що діє на момент подання апеляційної скарги (вчинення даної процесуальної дії) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

Сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в даному випадку становить 4673,84 грн. (1,5% ціни позову (283262,92 грн.)*110%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України, не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обгрунтування якого останній посилається на обмежене фінансування.

З огляду на вказане зауважую, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

За змістом Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір» обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Крім цього, за змістом ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи 23 березня 2016 року судом першої інстанції ухвалено зазначену вище постанову в порядку письмового провадження за відсутності сторін.

Копія зазначеного судового рішення отримана відповідачем 30 березня 2016 року (а.с. 97).

Апеляційну скаргу пресдтавник відповідача подала до суду першої інстанції 20 жовтня 2016 року.

При цьому вказана особа просить поновити строк апеляційного оскарження та вказує про наявність поважних причин його пропуску, а саме: відсутність належного фінансування для сплати судового збору.

Однак, доказів існування вказаних обставин суду надано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням вказаного вище вважаю зазначені представником відповідача причини пропуску строку на апеляційне провадження неповажними.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Швець Ірини Віталіївни про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Швець Ірини Віталіївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрімпап» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Надати представнику Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Швець Ірині Віталіївні строк тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого вона має право звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та вказати поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції, надавши відповідні докази, а також документ про сплату судового збору.

У разі неподання заяви у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В.П. Мельничук