Ухвала суду № 62783703, 18.10.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48527/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Анциферовій А.О.,

за участю ст.слідчого Євтушенка М.С.,

адвоката Лесик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката Лесика Миколи Сергійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрліспром» про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Лесик М.С. звернувся до Печерського районного суду міста Києва в інтересах ТОВ «ВП «Укрліспром» та просив скасувати арешт, накладений 21 травня 2016 року ухвалою слідчого суду Печерського районного суду міста Києва на три товарно-транспортні накладні та пиломатеріали та просив повернути заявникові вказані накладні. У судовому засіданні адвокат підтримав вимоги клопотання.

Слідчий Єктушенко М.С. не заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те. що на день розгляду вказаного клопотання відпала необхідність у продовження даного арешту.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, вважає клопотання підлягаючим задоволенню за наступних підстав: 10 травня 2016 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва у справі номер 757/21782/16-к було надано дозвіл на проведення обшуку території нежитлових приміщень ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» /код ЄДРПОУ 36336744/ за адресою: місто Херсон вулиця 1 Карантинний острів, 1 з метою виявлення та вилучення документів щодо фінансово-господарських відносин вказаного ТОВ з іншими Товариствами, вказаними в ухвалі, в тому числі ТОВ «ВП «Укрліспром». В ході обшуку вилучено документи, що належать заявникові, а саме: копію товарно-транспортної накладної номер АБ 011925 від 13 травня 2016 року та лісопродукцію згідно накладної /піломатеріали «Брус» у кількості 50 штук/; копію товарно-транспортної накладної номер 487508 від 18 травня 2016 року та лісопродукцію згідно накладної /пиломатеріал обрізаний «сосна» загальною кількістю 27,842 куб метрів/; копію товарно-транспортної накладної номер 17-05 від 17 травня 2016 року та лісопродукцію згідно накладної /пиломатеріал обрізаний у кількості 23,330 куб. метрів/. У судовому засіданні встановлено, що лісопродукція та документи, які належать ТОВ «ВП Укрліспром» не мають ніякого відношення до тих юридичних осіб, які вказані в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 травня 2016 року по справі номер 757/21782/16-к. Крім того, у відповідності до ч.7 ст.236 КПК України вищезазначені вилучені речі та документи не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведененя обшуку та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Також, заявник зазначає, що оскільки жодній службовій особі товариства чи його засновнику не повідомлено про підозру, цивільний позов в провадженні відсутній, а тому з огляду на позицію, висловлену в Постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014, на майно товариства не могло бути накладено арешт.

Згідно зі ст. 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. Право на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини передбачає повагу до принципу верховенства права. Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду і встановлені ним факти та обставини носять обов'язковий характер (рішення «Салов проти України» від 06.09.2005). Окрім того, щодо преюдиціальності судових рішень, які набрали законної сили, Верховний Суд України, як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, неодноразово висловлювався про обов'язковість прийняття судом, що розглядає справу, тих доказів та фактичних даних, які раніше були встановлені судовим рішенням у будь-якій іншій справі, що набрали законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Частина 1 ст. 173 КПК України покладає обов'язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 зазначив, що щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Слідчий суддя в даному випадку враховує вимоги ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 173 КПК України, та виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, а відтак приходить до висновку про доцільність задоволення даного клопотання, оскільки власником майна на підставі наданих документів, що не були предметом дослідження слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна, доведено, що на даний час в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту належного товариству майна, про що було заявлено слідчим Євтушенком М.С. у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Лесика Миколи Сергійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрліспром» про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2016 року у справі номер 757/21782/16-к, а саме: копію товарно-транспортної накладної номер АБ 011925 від 13 травня 2016 року та лісопродукцію згідно накладної /піломатеріали «Брус» у кількості 50 штук/; копію товарно-транспортної накладної номер 487508 від 18 травня 2016 року та лісопродукцію згідно накладної /пиломатеріал обрізаний «сосна» загальною кількістю 27,842 куб метрів/; копію товарно-транспортної накладної номер 17-05 від 17 травня 2016 року та лісопродукцію згідно накладної /пиломатеріал обрізаний у кількості 23,330 куб. метрів/, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ВП «Укрліспром» /Код ЄДРПОУ 35711658/.

Зобов,язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні номер 22016101110000067 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВП «Укрліспром» /Код ЄДРПОУ 35711658/ тимчасово вилучене майно, а саме: копію товарно-транспортної накладної номер АБ 011925 від 13 травня 2016 року та лісопродукцію згідно накладної /піломатеріали «Брус» у кількості 50 штук/; копію товарно-транспортної накладної номер 487508 від 18 травня 2016 року та лісопродукцію згідно накладної /пиломатеріал обрізаний «сосна» загальною кількістю 27,842 куб метрів/; копію товарно-транспортної накладної номер 17-05 від 17 травня 2016 року та лісопродукцію згідно накладної /пиломатеріал обрізаний у кількості 23,330 куб. метрів/

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий судя