Постанова № 62782138, 15.11.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13432/16-а

провадження № 2-а/753/633/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. cуддя Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію як особі, яка брала участь у бойових діях, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати останнього призначити йому пенсію, як військовослужбовцю-чоловіку, який брав участь у бойових діях та досяг 55 років і при стажі роботи не менше 25 років починаючи з 28.01.2016 року.

Мотивуючи свої вимоги тим, що 20.04.2015 його було призвано до Збройних Сил України за мобілізацією згідно Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 р., про що є відповідна довідка видана військовою частиною №5227/8 видана 06.07.2016 року. Військову службу проходив з 10.06.2015 року по 30.08.2015 року, потім з 19.09.2015 р. по 18.01.2016 р., з 28.01.2016р. по 27.02.2016 р. та з 19.06.2016 по 06.07.2016 року. В даний період часу брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та отримав статус «Учасник бойових дій» відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується Посвідченням учасника бойових дій Серія НОМЕР_1, виданого Міністерством оборони України ВЧ А4583 від 15.12.2015.

Оскільки його вік, статус учасника бойових дій та трудовий стаж з 1980 року по 2015 рік відповідають вимогам ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 27.04.2015 звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії, як учаснику бойових дій.

Листом від 05.02.2016 № 728/06 відповідач відмовив йому в призначенні такої пенсії, оскільки право на пенсію мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок порінення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини.

Позивач вважає, таку відмову відповідача у призначенні йому зазначеної пенсії протиправною, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.10.2016 року відкрито скорочене провадження.

Відповідач надав свої заперечення, в яких позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Процедура подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України № 1058 врегульована Постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок), що є спеціалізованим порядком в сфері пенсійного забезпечення.

Так, згідно п. п. 5 п. 2.1 Порядку до заяви про призначення пенсії за віком, додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, а саме посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях (при призначенні пенсії згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058). Засвідчення особливого статусу особи, у ситуації Позивача, необхідне для встановлення права Позивача на вихід на пенсію зі зменшенням пенсійного віку.

Отже, законодавець чітко визначив перелік документів, що підтверджує особливий статус пенсіонера для надання йому права передбаченого п. 3 Прикінцевих положень Закону У країни № 1058.

Враховуючи вище зазначене, позивачу, для того, щоб скористатися правом наданим п. 3 Прикінцевих положень Закону України № 1058 потрібно надати підтверджуючі документи якими є посвідчення учасника бойовик дій та довідка з військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях, для підтвердження саме факту участі у бойових діях.

Із наданої позивачем довідок № 5227/8 від 06.07.2016 виданої військової частиною № 5227/8, вбачається, що він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітеті та територіальній цілісності України.

Разом з тим, поняття учасник бойових дій та учасник антитерористичних операцій є не тотожними поняттями.

Оскільки ні п. 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України № 1058, ні ст. 16 Закону України № 1788 не передбачені особи, які брали участь в антитерористичних операціях, призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку немає підстав.

Враховуючи наведене та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно військового квитка НОМЕР_2 виданого 15.12.2015 р виданого Міністерством оборони України ВЧ А4583, у червні 2015 року позивача було призвано до Збройних Сил України за мобілізацією згідно Указу Президента України № 15/2015 - 14.01.2015 р., військову службу проходив з 10.06.2015 року по 30.08.2015 року, потім з 19.09.2015 р. по 18.01.2016 р., з 28.01.2016р. по 27.02.2016 р. та з 19.06.2016 по 06.07.2016 року.

В період з 10.06.2015 року по 30.08.2015 року, потім з 19.09.2015 р. по 18.01.2016 р., з 28.01.2016р. по 27.02.2016 р. та з 19.06.2016 по 06.07.2016 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Згідно з посвідченням позивач є учасником бойових дій та має пільги встановлені законодавством України.

28.01.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 05.02.2016 № 728/06 відповідач відмовив позивачу у призначені такої пенсії, оскільки право на пенсію відсутнє.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Згідно ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Відповідно до змісту абз. 6 п. 3 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якого військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 25.11.2005 року визначено, що документом, який визначає особливий статус особи, зокрема учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про періоди та місце участі в бойових діях.

Проте постановою КМУ № 413 від 20. 08.2014 року затверджено «Порядок надання статусу учасника бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет, та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції і забезпеченні її проведення».

В пункті 3 вищеназваної постанови КМУ зобов'язано Міністерства та інші органи виконавчої влади привести власні нормативно - правові акти у відповідність із цією постановою та рекомендувати іншим державним органам привести власні нормативно правові акти у відповідність із цією постановою.

Таким чином питання встановлення статусу учасника бойових дій учасникам АТО регламентується постановою КМУ №. 413 від 20.08.2014 р. «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».

Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що документом про безпосереднє залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення з метою виконання завдань із захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі є витяги з наказів, директив, розпоряджень АТЦ, а також інші офіційні документи, видані органами державної влади, що містять достатньо доказів про безпосередню участь особи у виконанні завдань АТО у районах її проведення.

Видача відповідних документів про участь у бойових діях та районах проведення таких дій покладено на командування відповідних військових формувань, а не на військові комісаріати.

Позивачем крім посвідчення учасника бойових дій надана довідка військової частини про участь в антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Таким чином, позивачем були надані всі необхідні документи, зокрема, військовий квиток, посвідчення учасника бойових дій, довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, які підтверджують його участь у бойових діях.

Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що позивач надав документи в підтвердження наявності підстав отримання пенсії згідно вимог ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та абзацу 6 п. 3 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як військовослужбовець учасник бойових дій.

Відповідно відмова у призначенні пенсії не є правомірною. Ліцвобережним об'єднаним Управлінням пенсійного фонду України в м. Києві невірно застосовані норми закону. Закон надаючи відповідне право виходу на пенсію військовослужбовцям учасникам бойових дій, не встановлює будь - яких певних категорій таких військовослужбовців (командний склад, мобілізовані тощо), тобто під дію закону підпадають всі військовослужбовці.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 121, 158-162, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію як особі, яка брала участь у бойових діях- задовольнити.

Визнати дії Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії, як учаснику бойових дій протиправними.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_2 пенсію, як військовослужбовцю-чоловіку, який брав участь у бойових діях та досяг 55 років і при стажі роботи не менше 25 років починаючи з 28.01.2016.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя