Ухвала суду № 62780976, 16.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/14021/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Пилипенко О.Є. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника позивача Калити А.В., представника відповідача Сакало Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бриз Комфорт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Бриз Комфорт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 25.02.2015 №324, згідно з пп. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Бриз Комфорт» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податків по взаємовідносинах з ТОВ «НП «Хіміч» (код за ЄДРПОУ 38075025) та за період з 01.07.2014 по 31.10.2014.

За результатами перевірки складено акт від 11.03.2015 №308/26-53-22-05-1/36556654 (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого за позивачем встановлено порушення: п. 135.4 ст.135, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 484 788,00 грн; п. 198.3 п. 198.6 ПК, що призвело до заниження суми податку на додану вартість який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 30 423,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 24.03.2015:

- №0001132205, яким позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток на загальну суму 605 985,00 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 484 788,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 121 197,00 грн;

- №0001122205, яким позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 380 296,00 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 304 237,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 76 059,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 24.03.2015 р. № 0001132205, 0001122205 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0001132205 та №0001122205.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ПП «НП «Хіміч» за період з 01.07.2014 по 31.10.2014 не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операцій, вартості наданих послуг, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК. Так, згідно з положеннями п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Наведене кореспондує з положеннями ст. 201 ПК, п. 201.1 якої передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу складену за вибором покупця (отримувача) в один із установлених цією статтею способів податкову накладну, підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та валових витрат позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем спірних сум податкової звітності контролюючий орган вказав, що позивач не довів реальність господарських операцій з ТОВ «НП «Хіміч» за 2014 рік, не навів доказів, що доводять рух активів, зміну зобов'язань чи капіталу платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із штатним розписом у штаті ПП «Бриз Кофморт» перебуває 23 працівника, яким виплачувалася заробітна плата згідно розрахунково-платіжних відомостей.

Згідно із Ліцензією серія АЕ № 291173, виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ПП «Бриз Комфорт» здійснює діяльність, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури.

Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промисловості безпеки України у Київській області та м. Києві ПП «Бриз Комфорт» видано дозвіл № 1369.13.32 на здійснення будівельно-монтажних робіт.

На підтвердження наявності складських приміщень позивачем надано суду договір оренди № 46 від 01.11.2014, оборотно-сальдову відомість щодо товарно-матеріальних цінностей.

З метою провадження господарської діяльності, позивач як підрядник уклав з ТОВ «Будівельна компанія «Геос» та ТОВ «Алекса Груп» (замовники) ряд договорів, предметом яких було виконання будівельних робіт. До матеріалів позивачем були долучені первинні та інші документи, що підписані, зокрема, уповноваженими представниками вказаних підприємств та які підтверджують виконання умов цих договорів

З метою забезпечення виконання зобов'язань за наведеними договорами, позивач залучив до виконання будівельних робіт спірного субпідрядника ПП «НП «Хіміч», з яким уклав наступні договори.

13.06.2014 між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «Хіміч» (виконавець) укладено договір №1306-14П, згідно умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик із своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати і передати замовнику роботи з монтажу систем водопостачання, каналізації, опалення та системи вентиляції на об'єкті замовника: «Житловий будинок № 1 з підземним паркінгом в складі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: проспект А.Глушкова, 92-Б в Голосіївському районі м.Києва».

16.06.2014 між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «Хіміч» (виконавець) укладено договір №1606-14П, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується на свій ризик із своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати та передати замовнику роботи з монтажу внутрішніх систем водопроводу, каналізації та системи опалення на об'єкті замовника: «Житлово-офісно-торгівельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: проспект Перемоги, 90/1 в Шевченківському районі м.Києва».

20.06.2014 між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «Хіміч» (виконавець) укладено договір №2006-14П, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик із своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати та передати замовнику роботи з монтажу внутрішніх систем водопроводу, каналізації та системи опалення на об'єкті замовника: «Житлова забудова майданчику за адресою: в межах вул. Деміївської та 40-річчя Жовтня в Голосіївському районі м.Києва».

25.04.2014 між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «Хіміч» (підрядник) укладено договір №25/04, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник виконує роботи по монтажу систем опалення, водопостачання, каналізації, монтажу систем вентиляції та димовидалення, монтажу насосної станції та котельної на об'єкті: «Будівництво житлового будинку № 1 з паркінгом в складі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення на пр. Академіка Глушкова, 92-Б в Голосіївському районі м.Києва»; секція 1; монтажу систем опалення, водопостачання, каналізації на об'єкті: «Житлова забудова майданчику в межах вул. Деміївська та 40-річчя Жовтня в м.Києві. Секція 3»; монтажу, пусконаладки систем опалення, водопроводу, каналізації на об'єкті: «Житлово-офісний-торгівельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: проспект Перемоги 90/1 у Шевченківському районі м.Києва»; монтажу внутрішньої системи опалення з вводом в насосну, монтаж внутрішньої системи каналізації з виводом каналізації до першого колодязя, монтаж пожежного водопроводу на об'єкті: «Житлові будинки № 1, № 2, № 3 Житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та надземним і підземним паркінгами по вул. В'ячеслава Чорновола, м. Бровари», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконанні роботи.

04.08.2014 між ПП «Бриз Комфорт» (замовник) та ПП «НП «Хіміч» (виконавець) укладено договір №0408-14П, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик зі своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати і передати замовнику роботи з монтажу систем водопостачання, каналізації, опалення та системи вентиляції на об'єкті замовника: «Житловий будинок № 1 з підземним паркінгом в складі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: проспект А.Глушкова, 92-Б в Голосіївському районі м.Києва», роботи з монтажу внутрішніх систем опалення, системи водопроводу та каналізації на об'єкті замовника: «Житлово-офісно-торгівельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: проспект Перемоги 90/1 в Шевченківському районі м.Києва», роботи з монтажу внутрішніх систем водопроводу,каналізації та системи опалення на об'єкті замовника: «Житлова забудова майданчику по вул. Деміївській та 40-річчя Жовтня в м.Києві», роботи з монтажу систем водопостачання, каналізації, опалення та систем вентиляції на об'єкті замовника: «Житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та надземним та підземним паркінгами по вул. Чорновола м. Бровари Київської області», роботи з монтажу внутрішніх систем опалення, системи водопроводу та каналізаційної, насосної станції, системи вентиляції на об'єкті замовника: «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Гоголівській, 14 в Шевченківському районі м.Києва».

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, позивач надав до суду відповідні договірні ціни, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти прийому-передачі будівельних матеріалів та комплектуючих в монтаж, підсумкові відомості ресурсів, відомості витрачених ресурсів витрат замовника, акти приймання виконаних будівельних робіт та на підтвердження розрахунків - банківські виписки.

Проте, апеляційний суд вважає, що вказані документи не можуть беззаперечно підтверджувати, що господарські операції позивача з ПП «НП «Хіміч» мали реальний характер.

Слід зазначити, що частину вказаних документів неможливо віднести до того чи іншого договору, що наведені вище, оскільки посилання у них на будь-який договір відсутнє.

Крім того, позивачем не було надано доказів того, яким чином працівники ПП «НП «Хіміч» мали доступ на будівельні майданчики, замовником будівництва яких були ТОВ «Будівельна компанія «Геос» та ТОВ «Алекса Груп» відповідно. Відсутні докази того, що вказаним працівникам було оформлено пропуск, або ж інший дозвільний документ, який би давав їм змогу потрапити на ці майданчики.

Відсутні докази й того, що ПП «НП «Хіміч» передавалася будь-яка проектна документація, на підставі якої виконувалися відповідні роботи.

Як зазначалося, позивачем було надано до суду акти прийому-передачі будівельних матеріалів та комплектуючих. Проте, доказів транспортування цих матеріалів до будівельного майданчика матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції у своєму рішенні також окремо наголосив на тому, що ПП «НП «Хіміч» з огляду на кількість штатних працівників не могло надати той обсяг робіт, який зазначений у відповідній первинній документації. Суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, зробивши відповідні розрахунки встановив, що для надання обсягу спірних робіт, у штаті ПП «НП «Хіміч» мало перебувати від 40 до 165 робітників, проте реальна штатна чисельність складала від 8 до 10 працівників.

На спростування вказаного висновку суду, позивач в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не дослідив чи залучалися ПП «НП «Хіміч» субпідрядники. Тобто фактично, позивач переклав обов'язок доказування обставин справи на суд. При цьому, позивач не стверджує та не посилається на те, що ПП «НП «Хіміч» таки було залучено відповідних субпідрядників. З огляду на це, варто наголосити, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначалося, згідно п. 198.6 ст. 198 ПК відсутність податкової накладної не дає права платнику податку на формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, а колегія суддів додатково наголосила у судовому засіданні апеляційного суду на відсутність в матеріалах справи податкових накладних, виписаних ПП «НП «Хіміч» на підставі яких позивач сформував відповідні суми податкової звітності. Проте, ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні апеляційного суду позивач (його представник) не пояснив відсутності цих накладних та не надав відомостей неможливості їх подачі до суду.

У колегії суддів також відсутні підстави вважати про отримання позивачем за результатами спірних операцій економічного ефекту (вигоди).

Посилання в апеляційній скарзі на проведені перевірки ПП «НП «Хіміч» апеляційний суд відхиляє, оскільки доказів цьому позивачем надано не було. Окрім того, правомірність та результати перевірок ПП «НП «Хіміч» не є предметом розгляду даної справи.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року (№ 21-4953а15) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у розрізі вказаних висновків Верховного Суду України, про необґрунтованість податкової вигоди у даній справі свідчать, зокрема: відсутність первинних документів обліку (податкових накладних); виконання робіт, що не могли бути виконані у обсязі, зазначеному у документах з огляду на відсутність необхідного персоналу у ПП «НП «Хіміч» та короткий проміжок часу. Крім того, як зазначалося, відсутні докази передачі ПП «НП «Хіміч» необхідної для виконання робіт документації, доказів транспортування переданих ПП «НП «Хіміч» матеріалів, а також відомості про отримання позивачем за результатами спірних операцій економічного ефекту (вигоди, прибутку).

Підсумовуючи викладені обставини у своїй сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бриз Комфорт» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя О.Є. Пилипенко

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 16.11.2016.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Пилипенко О.Є.

Сорочко Є.О.