Постанова № 62780399, 14.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа № 902/1255/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника: Довгаль І.О. - представник за довіреністю від 05.01.2016р.

від кредиторів: не з'явились

від арбітражного керуючого (ліквідатора): не з'явився

від боржника: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ

на ухвалу господарського суду Вінницької області

від 24.10.16 р. у справі № 902/1255/15 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Приватного підприємства "Нафтотрейдинг", м.Вінниця

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суд Вінницької області від 24.10.2016р. у справі №902/1255/15 про банкрутство Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" б/н від 26.09.2016р. (вх.№06-52/8897/16 від 28.09.2016р.) про заміну кредитора у справі.

Замінено кредитора у справі №902/1255/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейдинг" - Товариство з обмеженою відповідальністю "НК-Віфарт" (ідентифікаційний код 38190003; 21034, м.Вінниця, вул.Фурманова, 28) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" (ідентифікаційний код 40052960; 21011, м.Вінниця, вул.Складська, 10).

Розгляд скарги арбітражного керуючого Василика В.В. №16-79 від 16.09.2016р. (вх.№06-57/83/16 від 20.09.2016р.) на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відкладено на 07.11.2016р..

Явку в судове засідання арбітражного керуючого та представника (ВДВС) визнано обов'язковою.

Арбітражному керуючому Василику В.В. надати суду для огляду оригінали документів, копії яких долучені до скарги №16-79 від 16.09.2016р.; докази направлення скарги №16-79 від 16.09.2016р. із додатками відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України надати суду письмові пояснення по суті скарги №16-79 від 16.09.2016р..

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати в частині задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" про заміну кредитора у справі та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким припинити провадження з розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" про заміну кредитора у справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права;

- покликаючись на те, що строк ліквідаційної процедури ПП "Нафтотрейдинг" минув ще 09.10.2016р., з огляду на приписи ч.4 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стверджує, що господарський суд Вінницької області, після спливу зазначеного строку, не мав права здійснювати повноваження у справі №902/1255/15, в тому числі вирішувати питання про заміну кредитора, адже, такими повноваженнями він наділений лише у ліквідаційній процедурі в межах визначених для неї строків;

- додає, що ТОВ "Транс Петрол Груп" вже зверталося до господарського суду Вінницької області з клопотанням про заміну кредитора у справі №902/1255/15. Проте, ухвалою суду від 30.08.2016р., йому було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання. Відповідно до положень ч.4 ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказана ухвала набула законної сили. Крім того, заявником не було використано право на її апеляційне оскарження. Отже, на думку заставного кредитора, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.80 ГПК України справа №902/1255/15, в частині розгляду клопотання ТОВ "Транс Петрол Груп", підлягала припиненню;

- звертає увагу суду на те, що місцевим господарським судом не було взято до уваги тієї обставини, що договором про відступлення права вимоги від 28.01.2016р., укладеним між ТОВ "НК-Віфарт" ("первісний кредитор") та ТОВ "Транс Петрол Груп" ("новий кредитор") фактично були відступлені права кредитора у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, що виникли на підставі судового акту. Адже, первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги, належне первісному кредитору, як стороні (кредитору) по судовій справі №902/1255/15. Зокрема, п.2.2 вказаного договору було передбачено, що право вимоги, що відступається новому кредитору складається з права вимагати і отримувати від боржника грошові кошти в розмірі 12555621,23грн., які становлять розмір грошових вимог первісного кредитора до боржника, що визнані ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.01.2016р. по справі №902/1255/15;

- посилається на постанову Верховного Суду України від 19.08.2014р. по справі №3-56гс14, в якій вказано, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають. Вважає, що таким чином положення договору про відступлення прав вимоги від 28.01.2016р., щодо відступлення прав вимоги, що визнані ухвалою господарського суду Вінницької обл. від 20.01.2016 р., є нікчемними.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 14.11.2016р..

14.11.2016р. на електронну адресу суду від арбітражного керуючого (ліквідатора) Василика В.В. надійшло клопотання від 11.11.2016р. №16-99, в якому останній просить продовжити строк розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.10.2016р. на 15 днів; відкласти розгляд апеляційної скарги у зв'язку із його участю у іншому судовому процесі; зобов'язати ПАТ "ОТП Банк" не пізніше до дати наступного судового засідання надіслати на адресу ПП "Нафтотрейдинг" (21034, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Немирівське шосе, 187 Б) та адресу ліквідатора (01030, м.Київ, а/с 23) копії всіх додаткових пояснень чи інших документів до апеляційної скарги на ухвалу господарського суд Вінницької області від 04.10.2016р., якщо такі надходили до суду після подання скаржником апеляційної скарги; надати ліквідатору ПП "Нафтотрейдинг" матеріали судової справи №902/1255/15 для ознайомлення та зняття фотокопій до дня наступного судового засідання у справі.

14.11.2016р. на електронну адресу суду від арбітражного керуючого (ліквідатора) Василика В.В. надійшло клопотання від 11.11.2016р. №16-100 про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копії листа ТБ "Подільський Контракт" №224/16 від 11.11.2016р., копії заявки на проведення оцінки №1 від 11.04.2016р. згідно договору №С-121/02 від 21.03.2016р., та копії ухвал Рівненського апеляційного господарського суду по справі №902/1255/15 та роздруківок із сайту Укрпошти про дату надходження на відділення.

Також, 14.11.2016р. до суду від ПАТ "ОТП Банк" надійшов супровідний лист з документами на підтвердження повноважень його представників.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є зокрема і неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006р. №1-5/45 у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст.6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З врахуванням вищенаведеного, в судовому засіданні 14.11.2016р. судова колегія не знаходить підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги у більш тривалий строк та відкладення розгляду справи та відмовляє в задоволенні клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Василика В.В. від 11.11.2016р. №16-99, про продовження строку розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.10.2016р. на 15 днів та відкладення розгляд апеляційної скарги. Крім того, у матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги.

Представник скаржника в судовому засіданні 14.11.2016р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.10.2016р. у справі №902/1255/15 скасувати в частині задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" про заміну кредитора у справі та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким припинити провадження з розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" про заміну кредитора у справі.

Інші учасники судового процесу в судове засідання 14.11.2016р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ухвали суду від 03.11.2016р. про прийняття апеляційної скарги до провадження направлена належним чином усім учасникам провадження у справі про банкрутство та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції від 03.11.2016р..

При цьому, ухвалою суду від 03.11.2016р. про прийняття апеляційної скарги до провадження участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка уповноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду відсутніх представників учасників судового процесу, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

У відповідності до ч.4 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1255/15 за заявою Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" про визнання банкрутом.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.09.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" (код 30836601), введено мораторій та призначено засідання на 01.10.2015р..

Постановою господарського суду Вінницької області від 09.10.2015р. у справі №902/1255/15 визнано боржника - Приватне підприємство "Нафтотрейдинг" (код ЄДРПОУ код 30836601) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Василика Віталія Валентиновича.

В подальшому, 20.09.2016р. до господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Василику В.В. надійшла скарга №16-79 від 16.09.2016р. (вх.№06-57/83/16 від 20.09.2016р.) на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Ухвалою господарського суду Вінницької області у справі від 23.09.2016р. №902/1255/15 вказану скаргу призначено до розгляду на 10.10.2016р..

28.09.2016р. до канцелярії господарського суду Вінницької області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" б/н від 26.09.2016р. (вх.№06-52/8897/16 від 28.09.2016р.) про заміну кредитора у справі, в якому заявник просить замінити первісного кредитора у справі №902/1255/15 - Товариство з обмеженою відповідальністю "НК-Віфарт" на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп".

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.10.2016р. у справі №902/1255/15 вказане клопотання призначено до розгляду на 10.10.2016р..

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.10.2016р. у справі №902/1255/15 розгляд скарги арбітражного керуючого Василику В.В. №16-79 від 16.09.2016р. (вх.№06-57/83/16 від 20.09.2016р.) на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" б/н від 26.09.2016р. (вх.№06-52/8897/16 від 28.09.2016р.) про заміну кредитора у справі відкладено на 24.10.2016р..

Як вже зазначалося, ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.10.2016р. у справі №902/1255/15, зокрема задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" б/н від 26.09.2016р. (вх.№06-52/8897/16 від 28.09.2016р.) про заміну кредитора у справі та замінено кредитора у справі №902/1255/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейдинг" - Товариство з обмеженою відповідальністю "НК-Віфарт" (ідентифікаційний код 38190003; 21034, м.Вінниця, вул.Фурманова, 28) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" (ідентифікаційний код 40052960; 21011, м.Вінниця, вул.Складська, 10).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За приписами ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Пункт 8 ч.3 ст.129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей.

Відповідно до ч.2 ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи про банкрутство.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Як свідчать матеріали справи, 18.02.2016р. ТОВ "Транс Петрол Груп" звернулось до господарського суду Вінницької області з клопотанням б/н від 10.02.2016р. (вх.№06-52/1411/16) про заміну кредитора у справі №902/1255/15.

Обґрунтовуючи вказане вище клопотання ТОВ "Транс Петрол Груп" покликалось на те, що 28.01.2016р. згідно договору відступлення права вимоги, первісним кредитором - ТОВ "НК-Віфарт" було відступлено ТОВ "Транс Петрол Груп" (новий кредитор) своє право вимоги до банкрута.

За цих обставин, заявник просив суд замінити первісного кредитора у справі №902/1255/15 - ТОВ "НК-Віфарт" новим кредитором - ТОВ "Транс Петрол Груп".

В подальшому, розглянувши клопотання ТОВ "Транс Петрол Груп" б/н від 10.02.2016р. про заміну кредитора, ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.08.2016р. було відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Транс Петрол Груп" б/н від 10.02.2016р. (вх.№06-52/1411/16 від 18.02.2016р.) про заміну кредитора у справі № 902/1255/15.

Вказана ухвала набрала законної сили, при цьому, доказів оскарження ТОВ "Транс Петрол Груп" ухвали господарського суду Вінницької області від 30.08.2016р. у справі № 902/1255/15, якою відмовлено останньому в задоволенні його клопотання про заміну кредитора матеріали справи не містять.

В подальшому, як вже зазначалось вище, 28.09.2016р. до господарського суду Вінницької області Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" звернулось з повторним клопотанням б/н від 26.09.2016р. (вх.№06-52/8897/16 від 28.09.2016р.) про заміну кредитора у справі, в якому заявник просить замінити первісного кредитора у справі №902/1255/15 - Товариство з обмеженою відповідальністю "НК-Віфарт" на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп". Обґрунтовуючи дане клопотання заявник покликається на аналогічні обставини, що були зазначені у клопотанні ТОВ "Транс Петрол Груп" б/н від 10.02.2016р. (вх.№06-52/1411/16 від 18.02.2016р.).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до абз.4 п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.2 ст.80 ГПК України можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах (п.4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи існування судового рішення, яке набрало законної сили, яким судом вирішено клопотання про заміну кредитора у справі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, зокрема ухвали господарського суду Вінницької області від 30.08.2016р. у справі №902/1255/15, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку господарським судом Вінницької області безпідставно розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп Груп" б/н від 26.09.2016р. (вх.№06-52/8897/16 від 28.09.2016р.) про заміну кредитора у справі.

Згідно з ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 та ч.2 ст.34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 та ч.2 ст.34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до приписів ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків, визначитись чи потребуються спеціальні знання для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору.

Згідно п.10 ч.1 статті 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" підлягає задоволенню в свою чергу, керуючись п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження з розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп Груп" б/н від 26.09.2016р. (вх.№06-52/8897/16 від 28.09.2016р.) про заміну кредитора слід припинити.

Керуючись п.2 ч.1 ст.80, ст.ст.101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.10.2016р. у справі №902/1255/15 в частині задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" б/н від 26.09.2016р. (вх.№06-52/8897/16 від 28.09.2016р.) про заміну кредитора у справі №902/1255/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейдинг" - Товариство з обмеженою відповідальністю "НК-Віфарт" (ідентифікаційний код 38190003; 21034, м.Вінниця, вул.Фурманова, 28) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп" (ідентифікаційний код 40052960; 21011, м.Вінниця, вул.Складська, 10) - скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Припинити провадження з розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп Груп" б/н від 26.09.2016р. (вх.№06-52/8897/16 від 28.09.2016р.) про заміну кредитора у справі.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.