Ухвала суду № 62780354, 16.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"16" листопада 2016 р. Справа №910/16999/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2016 року

у справі № 910/16999/16 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ Україна ЛТД»

до Державної екологічної інспекції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство екології та природних ресурсів України

про стягнення 77 435,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.10.2016 року у справі № 910/16999/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТ Україна ЛТД" задоволено повністю .

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція України звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по справі.

Окрім цього, в апеляційній скарзі Державна екологічна інспекція України також просить відстрочити сплату судового збору за її подання.

В обгрунтування неможливості сплати судового збору відповідач зазначає, що станом на момент подання апеляційної скарги операції на рахунках Державної екологічної інспекції України бюджетними коштами зупинені за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

На підтвердження вказаної обставини відповідачем (апелянтом) надано копії листів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва від 27.07.2016 року № 02-08/2117, № 02-08/2118, від 18.08.2016 року № 02-08/2754, № 02-08/2755, № 02-08/2756, №02-08/2757, адресовані позивачу.

Розглянувши клопотання відповідача (апелянта) з доданими до нього документами, колегія суддів прийшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, згідно з п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 ЗУ "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії щодо сплати судового збору.

Як зазначалося вище, у якості доказів неможливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги Державною екологічною інспекцією України додано копії листів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва від 27.07.2016 року № 02-08/2117, № 02-08/2118, від 18.08.2016 року № 02-08/2754, № 02-08/2755, № 02-08/2756, №02-08/2757, у яких зазначено про зупинення операцій на рахунках (крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України) до забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, вказані листи не містять посилань на конкретні рахунки та на який саме період зупинено операції на таких рахунках Фонду державного майна України.

Тобто, суду не відомо, у який термін позивач зможе сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Окрім цього, відсутні і гарантії, що така сплата взагалі буде здійснена протягом розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Вказані обставини суперечать принципам рівності та збалансованості інтересів сторін і не сприяють їх дотриманню.

Зі змісту ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи. Однак, відповідачем не наведено обставин скрутного матеріального становища, яке утруднює сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги. Більше того, Державною екологічною інспекцією України до апеляційної скарги не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин важкого фінансового стану, таких, як наприклад довідки з банківських установ або органів казначейства стосовно відкритих рахунків та відсутності руху коштів на них або ж будь-яких підтверджуючих документів про загальний фінансовий стан апелянта.

Також, судовою колегією встановлено, що апелянтом не надано доказів, відповідно до вищевказаних листів щодо здійснення дій, на які вказує Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва у вищезазначених листах, з яких випливає, що зупинення операцій з бюджетними коштами за рахунками залежить від виконання Державною екологічною інспекцією України покладених на нього зобов'язань щодо здійснення протягом п'яти робочих днів відповідних дій з дати повідомлення.

Відтак, проаналізувавши доводи відповідача (апелянта) та подані письмові докази щодо відстрочення судового збору, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Державної екологічної інспекції України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка набрала чинності з 01.09.2015 р., закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, апелянт мав сплатити 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме: 1 515, 80 грн.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору, судова колегія вважає, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню скаржнику без розгляду на підставі пунктів 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що після усунення вказаних обставин, апеляційна скарга може бути подана повторно в силу ч. 4 ст. 97 вказаного Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

2. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2016 р. у справі № 910/16999/16 з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду.

3. Справу № 910/16999/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко