Постанова № 62780052, 14.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа№ 910/33082/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Ткаченка Б.О.

за участю представників:

Від позивача: Білоконь І.В. - представник за довіреністю.

Від відповідача: Крашеніннікова М.І. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2016

у справі № 910/33082/15 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 33 928,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОСТО-страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу 33 928,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 188292Га/14к-03 від 18.07.2014 року внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Porsche Cayenne GTS", державний номер НОМЕР_1, а тому Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "Мерседес", державний номер НОМЕР_2, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОСТО-страхування" (страховий поліс № АІ №7351071), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОСТО-страхування".

22.02.2016 року до Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 11 802,91 грн. у зв'язку з частковим виконанням позовних вимог.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2016 року у справі № 910/33082/15 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідальність Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОСТО-страхування" обмежена умовами договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому при виплаті страхового відшкодування має керуватися нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому вартість матеріального збитку з урахуванням зносу, відповідно до Звіту № 457/15, становить 22 126,00 грн..

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її вимог заперечив та просив суд залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2014 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір страхування № 188292Га/14к-03, за умовами якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки "Porsche Cayenne GTS", державний номер НОМЕР_1.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 05.06.2015 року в м. Києві по вул. Федорова на перехресті з вул. Червоноармійською сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки "Мерседес", державний номер НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_5, у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2015 року справа №752/9810/15-п ОСОБА_5 визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Встановлено, що на підставі заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування, Страхового акту №1.003.15.08191/VESKO13633 від 16.06.2015 року та рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер ПЦКА» № 1021945 від 10.06.2015 року, позивачем було виплачено розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу "Porsche Cayenne GTS", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 33 928,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 180 095 від 17.06.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" (страховий поліс № АІ №7351071).

Вказаним договором (поліс № АІ №7351071) передбачено, що франшиза становить 0,00 грн., ліміт відповідальності - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що після виплати страхового відшкодування за фактичні витрати страхувальнику до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, який є винним у спричиненні нанесення шкоди автомобілю "Porsche Cayenne GTS", державний номер НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування", судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальною особою перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" за відшкодування страхової виплати є Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування".

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було пред'явлено відповідачу претензію № ЛВ0018710 від 04.11.2015 року щодо компенсації в порядку регресу витрат Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" по сплаті матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу "Porsche Cayenne GTS", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 33 928,91 грн.

Як встановлено вище, відповідачем було частково компенсовано позивачу його витрати по сплаті матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу "Porsche Cayenne GTS", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 22 126,00 грн.

Однак, доказів сплати відповідачем на користь позивача 11 802,91 грн. в матеріалах справи не міститься.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта з приводу того, що відповідальність Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОСТО-страхування" обмежена умовами договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому при виплаті страхового відшкодування має керуватися нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому вартість матеріального збитку з урахуванням зносу, відповідно до Звіту № 457/15, становить 22 126,00 грн., враховуючи наступне.

Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.04.2015 року у справі №3-50гс15.

Крім того, відповідно до преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Проте, для позивача відповідач у справі не є страховиком у розумінні цього Закону, а є особою, відповідальною за завдані збитки в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".

Отже, розмір відшкодування, право вимоги виплати якого виникло у позивача до відповідача, обмежений лише фактичними витратами (платежами) страховика (позивача), здійсненими на користь страхувальника, за вирахуванням встановленої полісом франшизи.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регрессу у розмірі 11 802,91 грн. підлягають задоволенню.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 910/26829/15 від 26.09.2016 року.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2016 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва м. Києва від 23.02.2016 року у справі № 910/33082/15 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/33082/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

Б.О. Ткаченко