Постанова № 62779923, 14.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.11.2016 справа №905/3002/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М.

судді Геза Т.Д., Склярук О.І.

секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідача від ВДВС розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 не з»явився не з»явився не з»явився Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області

від за скаргою на дії26.08.2016 року Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Покровськ Донецької області головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з винесення постанови від 03.06.16р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 51189785у справі№ 905/3002/15 (суддя Мельниченко Ю.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київдо відповідача про Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Покровськ Донецької області стягнення 226 089,30 грн. В С Т А Н О В И В:

Відповідач у справі, Служба автомобільних доріг у Донецькій області, звернувся до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якій просив визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про арешт коштів боржника» від 03.06.2016р. за виконавчим провадженням ВП 51189785.

В обґрунтування скарги Відповідачем зазначено, що постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області накладено арешт на кошти у межах суми 252 524,68грн., що належать боржнику та містяться на всіх рахунках, які відкриті в чотирьох банківських установах. Наполягає на безпідставності накладання арешту на кошти на рахунках в Акціонерному товаристві «УкрСиббанк», МФО 351005, оскільки поточний рахунок №26002609701600 використовується Службою автомобільних доріг у Донецькій області для виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, податку з доходів фізичних осіб та обовязкового військового збору; на спеціальний рахунок, відкритий Службою автомобільних доріг у Донецькій області відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування» і призначений виключно для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, що є соціальним рахунком. Наголошує, що державний виконавець не мав законних підстав для накладення арешту на кошти, призначені для оплати праці працівників боржника, обовязкових платежів і зборів, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві.

Крім того, за змістом вступної частини оскаржуваної постанови державним виконавцем зазначено реквізити виконавчого документа, на виконання якого накладено арешт: назва документу наказ №905/3003/15 від 27.01.2016р., документ видав Селидівський міський суд Донецької області про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ТОВ «Ялта град строй» заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти №2-16 від 16.04.2013р. у сумі 226089,30грн. Втім такого документу не існує. Тому, вважає постанову державного виконавця від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №51189785 не законною, та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2016 р. у справі № 905/3002/15 скаргу Служби автомобільних доріг в Донецькій області вих.№01.3-981 від 16.06.2016р. на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника задоволено частково.

Визнано недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника, Служби автомобільних доріг в Донецькій області, №51189785 в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 27.01.2016р. №905/3002/15 в частині накладення арешту на рахунок №26006619943116/980, який відкритий в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та в частині накладення арешту на рахунки №26002609701600, №26046609701600, які відкриті у ПАТ «УкрСиббанк».

Ухвала суду мотивована тим, що накладення арешту на рахунки боржника №26006619943116/980 в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», №26002609701600 та № 26046609701600 в ПАТ «УкрСиббанк», що призначені для виплати заробітної плати та зарахування страхових виплат, призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві, а дії державного виконавця в частині накладення арешту на вказані рахунки не відповідають нормам чинного законодавства.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2016 р. у справі № 905/3002/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Служби автомобільних доріг у Донецькій області № 01.3-981 від 16.06.2016 р. на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 03.06.2016 р. відмовити.

Апелянт вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не зясовано обставин, що мають значення для справи, зокрема, щодо віднесення вказаних рахунків до рахунків зі спеціальним режимом використання та що проведення транзакцій по вказаним розрахункам спрямоване виключно на виплату заробітної плати, бюджетних платежів та соціальних виплат; грошові кошти, які акумулюються на арештованих банківських рахунках Служби автомобільних доріг в Донецькій області можуть бути спрямовані відповідачем на інші потреби, а вказаний факт виключає визначення таких рахунків як рахунків зі спеціальним режимом використання. Наполягає, що ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік рахунків, на які заборонено накладення арешту, отже накладення арешту на кошти боржника в комерційних банках не суперечить вимогам чинного законодавства та спрямоване на реальне виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. у цій справі, яке є обов»язковим до виконання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2016 р. (колегія у складі головуючий суддя - Будко Н.В., судді - Геза Т.Д., Сгара Е.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта град строй» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.10.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1379 від 17.10.2016 р. у звязку із перебуванням головуючого судді Будко Н.В. у відпустці на дату розгляду апеляційної скарги у справі № 905/3002/15, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/3002/15, за результатами якого протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2016 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді - Склярук О.І. та Ушенко Л.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2016р. прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Ялта град строй" на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2016 р. у справі №905/3002/15, призначену до розгляду на 17.10.2016р. о 10:20.

За клопотанням заявника апеляційної скарги розгляд апеляційної скарги ТОВ «Ялта Град Строй» відкладався, строк розгляду скарги продовжено.

У зв»язку з перебуванням у відпустці судді Ушенко Л.В., протоколом зміни складу судової колегії, визначено колегію у складі головуючий суддя - Дучал Н.М., судді - Геза Т.Д., Склярук О.І.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві №01.3-1870 від 24.10.2016р. на апеляційну скаргу, в якій просив залишити ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2016р. по справі №905/3002/15 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Ялта Град Строй» без задоволення.

Вважає, що суд прийшов до вірного висновку щодо неправомірності дій державного виконавця з накладення арешту на рахунки боржника, що призначені для виплати заробітної плати та соціальних виплат. Надав банківські виписки по рахунках №26046609701600, №26002609701600 в АТ «Укрсиббанк», та по рахунку № 26006619943116 в ПАТ «Промінвестбанк».

Від позивача надійшли пояснення стосовно наданих Службою автомобільних доріг документів. Зазначено, що надані відповідачем виписки свідчать про використання рахунків не виключно для виплати заробітної плати, бюджетних платежів та соціальних виплат, що виключає визначення таких рахунків як рахунків зі спеціальним режимом використання.

Згідно з положеннями ст.ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2016 р. у справі № 905/3002/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» до Служби автомобільних доріг у Донецькій області задоволено повністю: стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» заборгованість за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2-16 від 16.04.2013 р. у сумі 226 089,30 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 3 391,34 грн.

На примусове виконання вищевказаного рішення господарським судом Донецької області 27.01.2016р. виданий відповідний наказ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 р. апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016 р. у справі № 905/3002/15 залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області без змін.

23.05.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області) ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 51189785 з примусового виконання наказу № 905/3002/15 від 27.01.2016 р., виданого господарським судом Донецької області, про що винесено відповідну постанову.

03.06.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 51189785, Служби автомобільних доріг в Донецькій області, що містяться на всіх рахунках у: Філії акціонерного товариства «Укрексімбанк», м. Донецьк, МФО 334817; Публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк», МФО 300012; Філії Головне управління Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 334635; Публічному акціонерному товаристві «ВБР», МФО 380719; Акціонерному товаристві «УкрСиббанк», МФО 351005, та належать боржнику у межах суми 252 524,68 грн., яка направлена на виконання до банківських установ.

Боржник не погодився з такими діями виконавця та звернувся до господарського суду Донецької області з відповідною скаргою про визнання протиправною і скасування постанови головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області про арешт коштів боржника від 03.06.2016 р. в межах виконавчого провадження № 51189785, яка ухвалою суду від 26.08.2016 р. була частково задоволена.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обовязковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з п.п. 1.1., 1.4., 1.5. Положення про Службу автомобільних доріг у Донецькій області (далі Положення), Служба є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, неприбутковою організацією, одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до п. 1.3. Положення, Служба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Джерелами формування майна Служби є: основні фонди, що визначаються самостійним балансом Служби; кошти, що надходять на дорожні роботи відповідно до законодавства; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних осіб і громадян; передане майно інших державних та комунальних підприємств та організацій; інші джерела, не заборонені законодавством (п.5.3. Положення).

Наведеним спростовується наполягання скаржника, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області утримується виключно за рахунок коштів державного бюджету чи місцевого бюджету.

Статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство), тощо.

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи встановлено ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», за приписами п.1 якої виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (п.2). Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача (п.3).

Отже, вчинення дій, передбачених ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», пов'язується із встановленням підстав, визначених положеннями п.п. 2 4, 9 частини першої ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» для повернення виконавчого документа стягувачу (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій).

Згідно з приписами ст.11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, тощо.

Статтею 19 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону (зокрема, судового наказу), за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Заходами примусового виконання рішень, є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (ст.32 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника врегульований ст.52 Закону України «Про виконавче провадження».

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (п.1). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (п.2). Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються (п.3). На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (п.4).

Відповідно до ст.65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (п.3). Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (п.4).

Не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти (п.5): що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".

З матеріалів справи, зокрема, листа (вих.№15/41590 від 05.07.2016р.) Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» вбачається, що у Служби автомобільних доріг в Донецькій області відкриті наступні рахунки: 26002609701600, 26001609701601. Банком зазначено, що рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати. Дані рахунки, навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають особливого/спеціального статусу. Заробітна плата може виплачуватися з будь-якого, відкритого в банку поточного рахунку, з балансовим номером 2600. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України.

Крім того, 25.04.2016р. відкрито рахунок №26046609701600, який є окремим поточним рахунком із спеціальним режимом його використання, а саме для зарахування страхових виплат, відкриття якого передбачено ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування».

Так, відповідно до ст. 72 Закону України "Про виконавче провадження" на допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" втратив чинність з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці".

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до роз'яснення Департаменту платіжних систем Національного банку України, що викладене у листі від 14 грудня 2010 року № 25-111/2972-22535 "Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків" відповідно до Закону банк відкриває страхувальнику - роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання".

Таким чином, на момент винесення головним державним виконавцем, постанови про арешт коштів боржника від 03.06.2016р., які містяться на рахунку № 26046609701600 в ПАТ «УкрСиббанк» існувала законодавча заборона щодо використання облікованих на цьому рахунку коштів на інші цілі, окрім визначених.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про неможливість накладання арешту на вказаний рахунок.

Суд апеляційної інстанції наголошує на помилковості визнання судом недійсною постанови про арешт коштів боржника від 03.06.2016р. №51189785 в частині накладення арешту на рахунок №26002609701600, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», та на рахунок №26006619943116/980, відкритий в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, балансові рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати. Дані рахунки, навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають особливого/спеціального статусу.

Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України

Відповідачем не доведено, що рахунок №26002609701600, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», використовується виключно для виплати заробітної плати.

Посилання Службою на договір № 6097016001/4-29 про обслуговування виплати заробітної плати та інших виплат Співробітникам Клієнта в безготівковій формі, є безпідставним, оскільки вказаний договір свідчить лише про намір сторін на таке використання. Договір не містить відомостей, що обслуговування зарплати буде здійснюватися за рахунком №26002609701600, втім має відомості про альтернативну можливість використання інших рахунків, виходячи з наявності чи відсутності поточного рахунку в національній валюті.

Виписки по рахунку не свідчать про виплату заробітної плати за цим рахунком.

Виписки по рахунку №26006619943116/980, відкритому в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» свідчать про використання вказаного рахунку не лише для виплати заробітної плати.

Посилання апелянта на положення Конституції України щодо прав особи на оплату праці, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" є безпідставними, оскільки наведеними нормами матеріального права регулюються трудові правовідносини, в той час як оспорювані виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості з юридичної особи, відтак вони регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження", при цьому, як вже зазначалося, ст. 65 даного Закону, яка визначає перелік рахунків, кошти на яких не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, або будь який інший нормативний акт - не містять заборони щодо стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках, з яких виплачується заробітна плата.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу та частково задовольняючи вимоги по скарзі, судом першої інстанції не зазначено про відмову скаржнику у задоволенні скарги в залишку заявлених вимог по скарзі.

Щодо посилань скаржника на вступну частину оскаржуваної постанови, де в реквізитах виконавчого документа зазначено: назва документу наказ № 905/3002/15 від 27.01.2016 р., документ видав Селидівський міський суд Донецької області про стягнення зі Служби на користь ТОВ «Ялта Град Строй» заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2-16 від 16.04.2013 р. у сумі 226 089,30 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено у відзиві представника ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області до суду першої інстанції, при реєстрації виконавчого документа в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень було допущено технічну помилку в графі «орган, який видав виконавчий документ» та замість «господарський суд Донецької області» зазначено «Селидівський міський суд Донецької області».

Згідно з ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про виправлення допущеної у процесуальному документі, винесеному у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичної чи арифметичної помилки, якою виправлено технічну помилку та змінено назву органу, який видав виконавчий документ у відповідній графі з «Селидівський міський суд Донецької області» на «господарський суд Донецької області» у постанові про арешт коштів боржника № 51189785 від 03.06.2016р., чим привів її у відповідність до виконавчого документа, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

Таким чином, допущена помилка та її виправлення в процесуальному документі виконавчого провадження не змінює і не спростовує обставин та підстав, за яких вчиняється виконавча дія.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для часткового скасування ухвали господарського суду Донецької області від 26.08.2016р. у справі № 905/3002/15 з прийняттям нового рішення в скасованій частині.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта град строй", м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2016 р. у справі № 905/3002/15 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2016 р. у справі № 905/3002/15 скасувати в частині визнання недійсною постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника, Служби автомобільних доріг в Донецькій області, ВП №51189785, в частині накладення арешту на рахунок №26006619943116/980, відкритий в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та в частині накладення арешту на рахунок №26002609701600, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк».

Викласти резолютивну частину ухвали господарського суду Донецької області від 26.08.2016 р. у справі № 905/3002/15 в наступній редакції:

«Скаргу вих.№01.3-981 від 16.06.2016р. Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Покровськ Донецької області задовольнити частково.

Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 03.06.2016р. про арешт коштів боржника, Служби автомобільних доріг в Донецькій області, ВП №51189785 в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 27.01.2016р. №905/3002/15 в частині накладення арешту на рахунок № 26046609701600, відкритий у ПАТ «УкрСиббанк».

В задоволенні іншої частини скарги відмовити».

В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2016 р. у справі № 905/3002/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяН.М. Дучал

Судді:Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 6 екз.:

1-позивачу

1-відповідачу

1-ДВС

1- у справу

1-ДАГС

1-ГСДО