Постанова № 62779574, 15.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа№ 925/1048/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Тригуб Д.Г. - дов. № 01/16-ю від 25.08.2016р.

від відповідача: Боксер І.Ю. - дов. № 500-08/46 від 30.12.2015р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АЗОТ"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 21.09.2016 року

у справі № 925/1048/16 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"

до Публічного акціонерного товариства "АЗОТ"

про стягнення 2 176 142 грн. 99 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про стягнення 2 176 142 грн. 99 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором та не сплатив позивачу кошти за отриманий товар у встановлений в Договорі строк.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.09.2016р. у справі № 925/1048/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" 1 864 829 грн. 47 коп. боргу з урахування індексу інфляції, 21 717 грн. 40 коп. три проценти річних, 289 596 грн. 12 коп. пені, 32 642 грн. 14 коп. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2016р. у справі № 925/1048/16 скасувати частково, а саме в частині стягнення з ПАТ «АЗОТ» інфляційних в сумі 99 829,47 грн., пені - 289 596,12 грн., 3% річних - 21 717,40 грн. та прийняти постанову, якою відмовити ТОВ «Амалтея» у позові в частині стягнення з ПАТ «АЗОТ» інфляційних в сумі 99 829,47 грн., пені - 289 596,12 грн., 3% річних - 21 717,40 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 925/1048/16 на 15.11.2016р.

21.10.2016р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав повністю та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

04.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амалтея" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "АЗОТ" (Покупець) було укладено договір № 3-411 (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити мішки поліпропіленові, далі - Товар, в кількості та на умовах, визначених у додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість Товару і загальна сума Договору визначаються і обумовлюються Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору.

В п. 3.1 Договору вказано, що Покупець зобов'язується провести оплату Постачальнику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за кожну поставлену партію Товару по цінах, що обумовлені в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору протягом 5 - ти календарних днів від дати поставки Товару на склад Покупця.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка Товару здійснюється протягом 2016 року - січня 2017 року погодженими партіями згідно письмової заявки Покупця і специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору, протягом 10-ти календарних днів з дати отримання Постачальником заявки по електронній пошті або факсу. Письмова заявка направляється Постачальнику за 10 календарних днів до початку поставки ( п. 4.1 Договору).

Виходячи із змісту п. 4.2. Договору партією Товару є Товар, що поставлений по кожній окремій товарно-транспортній накладній.

Пункту 7.3 Договору встановлено, що у випадку за порушення строків оплати Товару, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач поставив відповідачу Товар згідно специфікацій № 2 від 04.01.2016, № 3 від 28.01.2016, № 4 від 26.02.2016, № 5 від 12.04.2016 по видаткових накладних. Відповідач розрахувався з позивачем частково. Залишок боргу відповідача становить 1 765 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, а саме з специфікацій № 2 від 04.01.2016, № 3 від 28.01.2016, № 4 від 26.02.2016, № 5 від 12.04.2016 та по видаткових накладних, що підписані повноважними представниками сторін відповідно до довіреностей, позивач поставив відповідачу товар за умовами Договору, а відповідач прийняв його.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором та не сплатив позивачу кошти за отриманий товар у встановлений в Договорі строк.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача боргу в сумі 1 765 000 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 289 596 грн. 12 коп. за період з 19.01.2016 по 04.07.2016, інфляційних втрат по травень 2016 року в сумі 99 829 грн. 47 коп. та 21 717 грн. 40 коп. три проценти річних за період з 19.01.2016 по 04.07.2016 за прострочення розрахунку.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку порушення строків оплати товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

В статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 289 596 грн. 12 коп. пені за період з 19.01.2016 по 04.07.2016, інфляційних втрат по травень 2016р. в сумі 99 829 грн. 47 коп. та 21 717 грн. 40 коп. 3% річних за період з 19.01.2016 по 04.07.2016.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2016р. у справі № 925/1048/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2016р. у справі № 925/1048/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 925/1048/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець