Постанова № 62779525, 15.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа№ 911/1666/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаря: Добрицької В.С.

за участю представників:

позивача: Іващенко О.В., довіреність № 91/2015/11/11-4 від 11.11.2015,

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська"

на рішення Господарського суду Київської області

від 22.07.2016

у справі № 911/1666/16 ( суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська", Київська обл., Броварський район, с. Пухівка

про стягнення 321 848 грн 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.07.2016 у справі №911/1666/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" (07413, Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код 5513187) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5, код 00131305) - 246 694 (двісті сорок шість тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн 63 коп. боргу, 6 020 (шість тисяч двадцять) грн 38 коп. трьох відсотків річних, 53 883 (п'ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн 55 коп. інфляційних втрат, 4 827 (чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн 73 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2016 у справі №911/1666/16, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Також скаржником було подано клопотання на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зокрема скаржник зазначив, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Крім того, рішення ґрунтується на недоведених обставинах, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а під час розгляду справи судом порушені норми права, а саме: рішення суду першої інстанції ґрунтується на недоведених обставинах, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Так, основними видами діяльності відповідача є: розведення свійської птиці, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво м'ясних продуктів; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2016 для розгляду справи №911/1666/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" було сформовано колегію суддів під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.10.2016. Також, було відновлено строк для подання апеляційної скарги.

04.10.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2016 у справі №911/1666/16 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що 19.10.2004 між сторонами було укладено Договір № 9838001 на постачання теплової енергії. Відповідно до пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до чинного законодавства України позивач зобов'язаний постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості в обсягах, згідно з Додатком 1 до Договору, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. На підставі п. 2 Додатку 4 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ), та рахунок, куди включені вартість теплової енергії на точний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Відповідно до п. 3 Додатка 4 до Договору, відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця. Позивач вказав, що вищенаведене свідчить про порушення відповідачем цивільного та господарського законодавства України та законодавства про енергетику.

06.10.2016 в судовому засіданні представником скаржника було надано додаткові документи для залучення їх до матеріалів справи.

В судове засідання, яке відбулось 06.10.2016 з'явились представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення, стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі. Було оголошено перерву до 20.10.2016.

13.10.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника позивача надійшло письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

17.10.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з черговою відпусткою головного енергетика ТОВ "Птахофабрика Київська".

В судове засідання, яке відбулось 20.10.2016 не з'явився представник відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Враховуючи подане відповідачем клопотання та не з'явлення останнього в судове засідання розгляд справи було відкладено на 15.11.2016.

В судове засідання, яке відбулось 15.11.2016 не з'явився представник відповідача, причини неявки суду не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме, повернення поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 20.10.2016) від № 04116 11390394. Отже, враховуючи належне повідомлення всіх учасників судового процесу про час та дату судового засідання, колегія суддів ухвалила розпочати розгляд апеляційної скарги відповідача без його участі. Представник позивача надав суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2004 між позивачем та відповідачем було укладено договір №9838001 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 2.3.2 договору абонент зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.

До договору вносились зміни згідно додаткових угод від 26.03.2009 та 21.11.2012.

Відповідно, на виконання умов договору позивач в період з 01.10.2014 по 01.04.2016 надав послуги з теплопостачання на загальну суму 246 694 грн 63 коп., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 246 694 грн 63 коп. Судом першої інстанції зазначено, що доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано. Доказів, які б спростовували вказані судом обставини, не надано відповідачем також в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Беручи до уваги вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 246 694 грн 63 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 53 883 грн 55 коп. інфляційних втрат та 6 020 грн 38 коп. 3 % річних.

Щодо розміру втрат від інфляції суд зазначає наступне. Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за розрахунком позивача, розмір втрат від інфляції складає 53 883 грн 55 коп. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Щодо нарахування позивачем 6 020 грн 38 коп. - 3% річних колегія суддів зазначає наступне.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, за розрахунком позивача, розмір відсотків річних складає 6 020 грн 38 коп. Відповідно, перевіривши розрахунок наданий позивачем колегія суддів дійшла висновку, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Тому, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 53 883 грн 55 коп. інфляційних втрат та 6 020 грн 38 коп. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Заявник в своїй апеляційній скарзі також зазначив, що відповідач не є житлово-експлуатаційною організацією, що обслуговує житловий фонд, як зазначено позивачем у позовній заяві, а отже є неналежним відповідачем у цій справі, послуги позивачем надавалися безпосередньо мешканцям будинку розташованого за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 93 та з якими позивач укладав Договори.

Дане твердження судом не береться до уваги у зв'язку з наступним.

Згідно до п. 9.8 ч.2 до Договору № 9838001 від 19.10.2004 Додатки до Договору № 5,4,5,6,7,8,9,10,11 є невід'ємною частиною цього Договору.

Додаток № 5 Схема абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі «Абонента» до Договору, встановлює об'єкти, які закріплені до відповідача, до них об'єктів позивач постачає теплову енергію.

Відповідно до Додатку № 8 до Договору № 9838001 від 19.10.2004 закріплені адреса до об'єктів на які постачається теплова енергія.

Також, колегія суддів звертає увагу, що оскільки згідно наданого відповідачем витягу з ЄДРПОУ ВАТ "Птахофабрика Київська" (код 05513187), правонаступником якого є ЗАТ "Птахофабрика Київська" (код 05513187), правонаступником якого є ТОВ "Птахофабрика Київська" (код 05513187), тому до відповідача перейшли всі права та обов'язки по спірному договору в зв'язку з правонаступництвом. Крім того, відповідно до п. 8.4. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2016 у справі №911/1666/16 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2016 у справі №911/1666/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" - без задоволення.

2. Матеріали справи №911/1666/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов