Рішення № 62779439, 10.11.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8848/15-ц

№ провадження 2/646/797/2016

РІШЕННЯ

Іменем України

10.11.16року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Благої І.С.,

за участі секретарів Пафік А.О., Старікової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_3, - про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_2, - про визнання недійсним договору поруки,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути солідарно зі співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №HAH2GA00000027 від 19.07.2007р. у розмірі 173858 (сто сімдесят три тисячі вісімсот пятдесят вісім) доларів США 61 цент, що за курсом НБУ на 21.05.2015р. (20,81 грн. за 1 долар США) становить 3617997 (три мільйони шістсот сімнадцять тисяч девятсот девяносто сім) грн.. 74 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 19.07.2007р. ПАТ КБ «Приватбанк» (надалі банк) та ОСОБА_2 (надалі - позичальник) уклали кредитний договір №HAH2GA00000027, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 90000 (девяносто тисяч) доларів США 00 центів на строк до 18.07.2017р., а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та в порядку, встановленому договором. Так, згідно з договором погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами, які складаються з оплати заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та інших витрат за договором. Проте, внаслідок невиконання позичальником своїх кредитних зобовязань станом на 21.05.2015р. утворилася заборгованість у розмірі 173858 (сто сімдесят три тисячі вісімсот пятдесят вісім) доларів США 61 цент, яка складається з наступного: 61984,89 доларів США заборгованість за кредитом, 35109,57 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом, 6660,00 доларів США заборгованість за комісією за користування кредитом, 61813,73 долари США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 12,01 штраф (фіксована частина), 8278,41 доларів США штраф (процентна складова). У забезпечення виконання позичальником зобовязань за вищевказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 (надалі - поручитель) було укладено договір поруки. У звязку з порушенням позичальником кредитних зобовязань банк направив поручителю письмову вимогу про виконання забезпеченого зобовязання, але ця вимога залишилася без задоволення. Таким чином, позичальник та поручитель є солідарними боржниками за вищевказаними кредитними зобовязаннями перед банком.

Співвідповідач ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов (т.1 а.с.74-76), яким просить визнати недійсним договір поруки №HAH2GA00000027 від 19.07.2007р., укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3

В обґрунтування свого зустрічного позову ОСОБА_3 зазначає, що він не укладав жодних договорів поруки з банком, свого підпису не ставив, довіреностей від свого імені на підписання такого договору не надавав. Спірний договір поруки не був спрямований на настання реальних правових наслідків, які в ньому передбачані, оскільки невідома йому особа, яка від його імені підписала цей договір, не мала реальних намірів взяти на себе зобовязань поручителя за кредитним договором.

Співвідповідач ОСОБА_2 також подав до суду зустрічний позов (т.1 а.с.234-237), яким просить визнати неправомірними дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо нарахування заборгованості за вищевказаним кредитним договором та зобовязати ПАТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок заборгованості за цим кредитним договором.

Зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що 19.07.2007р. ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №HAH2GA00000027, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 90000 (девяносто тисяч) доларів США 00 центів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 18.07.2017р. Заборгованість за кредитним договором виникла внаслідок скрутного матеріального становища позичальника, але він не погоджується з розрахунком заборгованості з наступних підстав. Так, п.7.1 кредитного договору передбачено, що періодом сплати вважається період з 19 по 24 число кожного місяця, погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення кредиту, який затверджено додатком №1 до договору. У випадку порушення цих строків на 120 днів позичальник зобовязаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості за кредитом), відсотків, винагороди, пені у повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів. Тобто сторони кредитного договору врегулювали у договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобовязання, та визначили умови такого повернення коштів. Таким чином, з урахуванням правової позиції Верховного ОСОБА_4 України у постанові від 02.12.2015р. у справі №6-249цс15, позичальник вважає, що банк пропустив строк звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки згідно з п.7.1 кредитного договору зазначене право виникло у банку ще 01.07.2012р., а до суду банк звернувся з позовом лише 20.07.2015р., тобто з пропуском строку позовної давності. Після зміни строку виконання зобовязання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, оскільки за вимогою п.7.1 кредитного договору позичальник був зобовязаний повернути кредит у повному обсязі до вказаної дати та всі наступні щомісячні платежі за графіком після 01.07.2012р. не підлягають виконанню. Крім того, в порушення вимог цивільного законодавства та умов п.4.1., 2.2.2, 2.2.3 кредитного договору банк здійснив розрахунок пені не у гривневому еквіваленті, а її розмір є значним у порівнянні з розміром заборгованості за кредитом, що є неприпустимим та порушує засади рівності учасників цивільних правовідносин. Окрім зазначеного, позивач вважає неправомірним нарахування банком штрафу у розмірі 8278,41 доларів США, оскільки умовами кредитного договору не передбачено такого виду відповідальності, а сам розрахунок цього штрафу суперечить нормам ст.258 ЦК України.

Також представник співвідповідача ОСОБА_2, ОСОБА_4 подав до суду заяву про застосування позовної давності до позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на ті ж обставини та підстави, якими обґрунтовано зустрічний позов ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримала позов ПАТ КБ «Приват Банк» та заперечувала проти зустрічних позовів, пояснивши, що розрахунок заборгованості повністю відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», банку надано право нарахування пені у іноземній валюті, оскільки кредит надано в іноземній валюті. Крім того, пунктом 5.4 кредитного договору банку надано право нарахування штрафу у випадку порушення позичальником кредитних зобов'язань. Висновок Верховного ОСОБА_4 України у справі №6-249цс15, на якій посилається ОСОБА_2 у своєму позові, не поширюється на ці спірні правовідносини. Так, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.09.2014р. у справі №635/6886/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 було звернене стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, отже строк позовної давності щодо стягнення пені та штрафу перервався. Крім того, після цього позичальник здійснював оплати заборгованості за кредитним договором, що в порядку передбаченої законом та п.3.3 кредитного договору черговості направлялися на погашення заборгованості з пені, яка нарахована з 22.05.2012р. до 21.05.2015р. Предмет іпотеки на цей час не реалізований. Що стосується зустрічного позову ОСОБА_3, то він ще у 2012 році звертався до суду з позовом про визнання припиненим поруки за спірним договором поруки, та рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 08.08.2012р. у справі №2-742/11 йому було відмовлено у позові. Таким чином посилання ОСОБА_3 на необізнаність щодо існування спірного договору поруки, а також те, що він нібито не підписував цей договір, не відповідають дійсності. Крім того, судово-почеркознавча експертиза, яка була проведена у цій справі та за висновками якої спірний договір поруки підписаний не ОСОБА_3, а іншою особою, була виконана з порушеннями встановленого порядку, оскільки висновки експерта були зроблені на підставі зразків не тієї давності, що передбачені відповідною методикою.

Також у судовому засіданні представник ПАТ КБ «Приват Банк» подала заяву про застосування позовної давності до зустрічної позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки, посилаючись на вищезазначені нею обставини.

В судовому засіданні представник співвідповідача ОСОБА_3, ОСОБА_6, заперечувала проти позову ПАТ КБ «Приват Банк», підтримавши зустрічні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посилаючись на висновки проведеної у справі судово-почеркознавчої експертизи, згідно з якими підпис у спірному договорі поруки виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. ОСОБА_3 надав експерту ті документи, які були витребувані експертом. ОСОБА_3 не підписував спірного договору поруки, а про рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 08.08.2012р. у справі №2-742/11, яким ОСОБА_3 було відмовлено у позові про визнання припиненим спірного договору поруки, представнику нічого не відомо.

Представник співвідповідача ОСОБА_2, ОСОБА_7, також заперечувала проти позову ПАТ КБ «Приват Банк», підтримавши зустрічні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, який банк обґрунтовує розмір позовних вимог, не відповідає вимогам закону та умовам кредитного договору. Банк пропустив строк позовної давності щодо нарахування пені, оскільки пеня нарахована більш ніж за три роки, у той час як законом встановлено спеціальний строк позовної давності для таких вимог у один рік. Крім того, банком неправомірно нараховано штрафи, які не передбачені умовами кредитного договору.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

19.07.2007р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» (надалі банк або позивач) та ОСОБА_2 (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір №HAH2GA00000027 (а.с.47-49, 115-117).

За умовами п.7.1. цього договору банк зобовязався надати позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 19.07.2007р. по 18.07.2017р. включно у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 101083 (сто одна тисяча вісімдесят три) долари США 07 центів на наступні цілі: 90000 (девяносто тисяч) доларів США 00 центів кредит на ремонт житлового будинку, а також 11083 (одинадцять тисяч вісімдесят три) долари США 07 центів на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,50% від суми наданого кредиту в момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,0% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п.6.2. цього договору (який проводиться згідно з п.6.2 та 2.2.11 при здійсненні останнього погашення кредиту).

Відповідно до п.6.4 кредитного договору розмір річної відсоткової ставки дорівнює 12-м місячним відсотковим ставкам (тобто 11,04% річних, виходячи з розрахунку 0,95% х 12 місяців).

При цьому вищезазначений договору період сплати визначено з 19-го по 24-те число кожного місяця, а погашення заборгованості встановлено наступним чином:

-щомісяця в період сплати позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до п.3.1, 3.2, 3.4, винагороду, розраховану відповідно до п.1.1, 3.7 кредитного договору;

-у разі порушення вищевказаних термінів оплати (зокрема, оплати заборгованості не в повному обсязі), передбаченого графіком погашення заборгованості на 120 календарних днів, позичальник зобовязаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Відповідно до п.7.4 кредитного договору при порушенні позичальником зобовязань за цим договором, які передбачені п.п.1.1, 2.2.4, 2.3.3 (тобто, у тому числі, щодо погашення кредиту), позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,46% на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Крім того, у Додатку №1 до кредитного договору визначено графік погашення кредиту, яким встановлені щомісячні в період з 24.08.2007р. по 24.07.2012р (т.1 а.с.117).

Положеннями п.4.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником будь-якого зобовязання, передбаченого п.п.п..2.2, 2.2.3 цього договору (тобто з оплати відсотків та винагороди за користування кредитом), банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит виданий у іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Згідно з п.5.4 кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язаеь, передбачених кредитним договором, більш ніжна 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. та 5 відсотків від суми позову.

19.07.2007р. між банком та позичальником ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №HAH2GA00000027, предметом якого є надання позичальником (іпотекодавцем) в іпотеку належного йому на праві власності житлового будинку №2 по вул..Чехова у с.Високий Харківського району Харківської області,- у забезпечення виконання позичальником зобовязань перед банком за вищевказаним кредитним договором:

- з повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 101083,07 доларів США на наступні цілі ремонт житлового будинку у розмірі 90000,00 доларів США, на сплату страхових платежів у сумі 11083,07 доларів США на строк з 19.07.2007р. по 18.07.2017р. включно. погашення за кредитним договором здійснюється у строк з 19.07.2007р. по 18.07.2017р. або у строки згідно з Графіком погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору);

- сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% за місяць у період сплати з 19-го по 24-те число кожного місяця;

- щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати сумою не менше 1429,62 долари США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками за користування кредитом, винагороді;

- сплаті відсотків за користування кредитом при порушенні позичальником зобовязань з погашення кредиту у розмірі 2,46% за місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом (окремо понад суми щомісячного платежу за кредитом разом з несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу);

- сплаті винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,50% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 кредитного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п.6.2 кредитного договору;

- сплаті пені у розмірі 1,0% від суми непогашеної заборгованості, але не менше гривні за кожний день прострочення (у гривневому еквіваленті на дату сплати);

- сплаті в останній місяць, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів, суми кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі (у разі порушення термінів оплати за зобовязаннями, зокрема, сплаті заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів (т.1 а.с.119-121).

В матеріалах справи міститься копія договору поруки №HAH2GA00000027 від 19.07.2007р., сторонами якого зазначено ПАТ КБ «ПриватБанк» (як кредитор) та ОСОБА_3 (як поручитель) (а.с.50, 130), а також його оригінал (т.1 а.с.190).

Згідно з п.1 та п.16 договору поруки його предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання позичальником (боржником), ОСОБА_2В, зобовязань за кредитним договором від 19.07.2007р. №HAH2GA00000027, за яким кредитор надав боржнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 101083,07 доларів США на ремонт квартири у сумі 90000,00 доларів США, у сумі 11083,07 доларів США на сплату страхових платежів, а боржник повинен виконати зобовязання з повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 101083,07 доларів США на ремонт квартири у сумі 90000,00 доларів США, у сумі 11083,07 доларів США на сплату страхових платежів у строк з 19.07.2007р. по 8.07.2007р. включно, а також зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% за місяць з періодом сплати з 19 по 24 число кожного місяця, щомісячної оплати у сумі 1429,62 долари США для погашення заборгованості за кредитним договором (яка включає заборгованість за кредитом, відсотками та комісією), зі сплати відсотків за користування кредитом при порушенні боржником зобовязань з погашення кредиту у розмірі 2,46% за місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом, зі сплати винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми виданого кредиту в момент його надання та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту, винагороди за проведення додаткового моніторингу, зі сплати пені у розмірі 1% (у гривневому еквіваленті) від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 гривні за кожен день прострочення.

Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором станом на 21.05.2015р., її загальну сума становить 173858,61 доларів США, з яких:

-заборгованість за кредитом 61984,89 доларів США (у тому числі прострочене тіло - 30362,81 долари США),

-заборгованість за відсотками 35109,57 доларів США (у тому числі, прострочені відсотки 34739,77 доларів США),

-заборгованість з комісії 6660,00 доларів США (у тому числі прострочена комісія 6480,00 долари США),

-заборгованість з пені 61813,73 долари США,

-штраф (фіксована частина) 12,01 доларів США,

-штраф (відсоток від суми заборгованості) 8278,41 доларів США (а.с.39-42).

29.05.2015р. банк направив співвідповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення про необхідність погашення не пізніше 5 календарних днів з дати отримання цього повідомлення простроченої заборгованості на загальну суму 964778,29 доларів США, з яких: 30362,81 доларів США заборгованість за кредитом, 34824,18 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 6480,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 893111,30 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором (а.с.44-46).

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.09.2014р. у справі №635/6886/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено позов банку та в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором у розмірі 108136 (сто вісім тисяч сто тридцять шість) доларів США 54 центи, що за курсом НБУ на 26.06.013р. становить 864010 грн. 94 коп., звернено стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 232,80 кв.м, житловою площею 93,10 кв.м, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Високий, вул..Чехова, 2, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №HAHGA00000027 від 19.07.2007р., шляхом продажу банком з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-якій особі, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, на умовах та в порядку згідно зі ст.38 Закону України «Про іпотеку», з наданням повноважень, необхідних для здійснення продажу (т.1 а.с. 103-107).

Зазначене судове рішення набрало законної сили 07.10.2014р., доказів на підтвердження реалізації предмету іпотеки на цей час не надано.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №4660/4661 від 16.05.2016р. підпис від імені ОСОБА_3 в договорі поруки №HAH2GA00000027 від 19.07.2007р., укладеному між «ПриватБанком» та ОСОБА_3, розташований на зворотньому боці в графі «19.2 ПОРУЧИТЕЛЬ:» в рядку «Підпис_____Гузь Б.В.», - виконаний за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів, не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3 (т.1 а.с.221-230).

В той же час, рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 08.08.2012р. у справі №2-742/11 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приват Банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання припиненим вищевказаного договору поруки.

В матеріалах кредитної справи, копії якої надано суду, містяться копії паспорту ОСОБА_3, довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру, а також реєстраційних та звітних документів як фізичної особи підприємця (т.1. а.с.114-190). При цьому відповідачем ОСОБА_3 та його представник не зазначали, що гузь Б.В. не надавав ці документи банку.

Крім того, матеріали кредитної справи містять заявку про поруки на кредитний ліміт, надану банку та підписану ОСОБА_3 26.06.2007р., якою він просить прийняти його поруки для надання кредитного ліміту ОСОБА_2 у сумі 100000 (сто тисяч) доларів США на строк 120 місяців для реставрації (реконструкції) будинку та у якості забезпечення може надати свої доходи (т.1 а.с.129).

При цьому ОСОБА_3 у своїй зустрічній позовній заяві та його представник у судовому засіданні не оспорювали факт підписання ОСОБА_3 вказаної заявки.

Оскільки жоден доказ немає для суду наперед встановленої сили, суд оцінює вищевказаний висновок експерта у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами у справі.

Так, висновок експерта є лише одним з доказів у справі, і у даному випадку він суперечить іншим доказам, зокрема, вищезазначеним матеріалам кредитної справи та рішення суду від 08.08.2012р., з якого вбачається, що ще у 2012 році ОСОБА_3 оспорював договір поруки, але зовсім з інших підстав, не посилаючись на те, що він цей правочин не укладав та спірний договір не підписував.

Враховуючи, що висновок експерта суперечить сукупності інших доказів у справі, суд не приймає його до уваги при вирішенні цієї справи.

Що стосується доводів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про неправомірність нарахування банком пені, то положеннями пункту 4.1 кредитного договору передбачено, що сплата пені здійснюється у гривні, а у випадку, якщо кредит виданий у іноземній валюті у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

При цьому кредитний договір не містить застережень щодо нарахування пені лише у гривні. Тобто за умовами кредитного договору пеня може бути нарахована банком у іноземній валюті, але її сплата здійснюється у гривневому еквіваленті. У позові ж зазначено саме гривневий еквівалент нарахованої банком пені.

Крім того, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що правова позиція Верховного суду України у справі №6-249цс15 на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки строк позовної давності для звернення банку з вищевказаними позовними вимогами у цій справі було перервано згідно з ч.1 та ч.2 ст.264 ЦК України у зв'язку з вчиненням позичальником ОСОБА_2 дій, які свідчать про визнання ним свого боргу за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що ОСОБА_2 здійснював часткове погашення заборгованості протягом усього періоду з 2007р. по 2015 р., а також у зв'язку з пред'явленням банком позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, який було задоволено вищевказаним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.09.2014р.

Тому доводи зустрічного позову у цій частині є помилковими, а заява предствника відповідача ОСОБА_2 про застосування позовної давності до позовних вимог банку про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню.

Стосовно доводів зустрічного позову ОСОБА_2 про те, що банк вже отримав задоволення своїх позовних вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, то такі доводи є помилковими. Так, у справі №6-1080цс15 Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно з якою звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобовязання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобовязанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобовязанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобовязанням відсутня.

Що стосується нарахування банком штрафу у твердій грошовій сумі у розмір розмірі 12 доларів США 01 цент та у процентах під суми заборгованості у розмірі 8278 доларів США 41 цент, то положеннями пункту 5.4 кредитного договору передбачено, що при порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 250 грн. та 5 відсотків від суми позову.

Проте, такі умови договору суперечать положенням закону. Так, відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі, неустойкою(штрафом, пенею), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України надане визначення штрафу як неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто законом не передбачено можливість нарахування позивачем штрафу за порушення кредитних зобовязань позичальником у вигляді фіксованої суми.

Щодо штрафу, нарахованому банком у відсотках від суми позову, то це також не відповідає вищевказаним вимогам закону, оскільки визначення суми позову, тобто, як пояснила у судовому засіданні, ціни позову, надане у ст.80 ЦПК України та у позовах про стягнення грошових коштів є сумою, що стягується.

Тобто нарахована сума штрафу є складовою ціни позову, як і сума заборгованості, тобто сума невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, у відсотках від якої згідно зі ст..549 ЦК України і може бути обчислений штраф.

Таким чином, проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи були підтверджені ті обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 165568 (сто шістдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) доларів США 19 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. (20 грн. 81 коп. за 1 долар США) становить 3445474 (три мільйони чотириста сорок п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн.. 00 коп., з яких:

-заборгованість за кредитом 61984 доларів США 89 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. становить 1289905 грн. 50 коп.,

-заборгованість за відсотками 35109 доларів США 57 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. становить 730630 грн. 15 коп.,

-заборгованість з комісії 6660 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. становить 138594 грн. 60 коп.,

-заборгованість з пені 61813 доларів США 73 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. становить 1286343 грн. 70 коп.

Решта позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк», а саме, в частині стягнення штрафів, не підлягає задоволенню з підстав, що викладені вище.

Так, статтею 509 Цивільного кодексу України надано визначення зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За загальними умовами виконання зобов'язання, які встановлені ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України). Договір є підставою виникнення зобов'язання, кредитний договір є одним з видів зобов'язання (ст.ст.11, 626, 1046, 1054 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі, неустойкою(штрафом, пенею), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (ст.549 ЦК України).

Разом з тим, обставини, на які посилався відповідач ОСОБА_3 в обґрунтування свого зустрічного позову, а також обставини, якими обґрунтовано зустрічний позов ОСОБА_2, під час розгляду справи не були доведені достатніми та допустимими доказами, що є підставою для відмови у зустрічних позовах. Також немає підстав для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 про застосування позовної давності до позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк».

Оскільки зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню по суті, суд не застосовує до цих вимог позовну давність, про що заявляла представник ПАТ КБ «Приват Банк».

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.1-11, 57-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк».

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (09.12.1974р.н., податковий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 (22.04.1973р.н., податковий номер НОМЕР_2, Харківська обл.., Харківський р-н, с.Бабаї, вул..Червоних Партизан, 3) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором №HAH2GA200000027 від 19.07.2007р. у розмірі 165568 (сто шістдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) доларів США 19 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. (20 грн. 81 коп. за 1 долар США) становить 3445474 (три мільйони чотириста сорок п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн.. 00 коп., з яких:

-заборгованість за кредитом 61984 доларів США 89 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. становить 1289905 грн. 60 коп.,

-заборгованість за відсотками 35109 доларів США 57 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. становить 730630 грн. 15 коп.,

-заборгованість з комісії 6660 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. становить 138594 грн. 60 коп.,

-заборгованість з пені 61813 доларів США 73 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2015р. становить 1286343 грн. 70 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (09.12.1974р.н., податковий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50) судовий збір у розмірі 1739 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять) грн.85 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (22.04.1973р.н., податковий номер НОМЕР_2, Харківська обл.., Харківський р-н, с.Бабаї, вул..Червоних Партизан, 3) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50) судовий збір у розмірі 1739 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять) грн.85 коп.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_3, - про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_2, - про визнання недійсним договору поруки.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.С.Блага