Рішення № 62779115, 31.10.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/9175/15-ц

Провадження 2/635/4045/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Караченцева І.В.,

при секретарі - Ус Ю.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ТОВ «Маркс-капітал» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ТОВ «Маркс-капітал» звернувся в суд із позовом доОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 8531 грн. 74 коп. та 1218 грн. 00 коп. судових витрат.

Позов мотивовано тим, що 11 грудня 2012 р., о 08 год. 00 хв., на 182 км. автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3

Відповідач керував несправним транспортним засобом «DAF» держномер АХ 5168 СТ з причепом «Stas» держномер АХ 3000 ХР, внаслідок чого сталося ДТП.

Вину відповідача у скоєнні ДТП було встановлено у судовому порядку, що підтверджується постановою Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2013 р. по справі про адміністративне правопорушення № 635/96/13-п.

На момент ДТП діяв договір про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Статус», що підтверджується страховими полісами № АВ/3736901 та № АВ/3736902.

15 лютого 2013 р. до ПрАТ «Страхова компанія «Статус» із заявою на виплату страхового відшкодування звернувся власник пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_3

Керуючись умовами договору, угодою про врегулювання збитку від 20 травня 2013 р. та діючим законодавством, ПрАТ «СК «Статус» виплатило ОСОБА_3 8531 грн. 74 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1842 від 29 травня 2013 р.

Згідно з п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України: «Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом».

02 серпня 2013 р. за вих. № 1127 ПрАТ «СК «Статус» направило відповідачу регресну вимогу, але вона залишилась без реагування з боку відповідача.

Вказане право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал», згідно укладеного договору про надання фінансових послуг факторингу від 28.04.2014 року.

Станом на 31 травня 2012 р. позивача було зареєстровано в державному реєстрі фінансових установ, зокрема 07 липня 2011 р., відповідно до розпорядження № 421 державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг позивача було зареєстровано як фінансову установу та видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 296.

Відповідно до додатку до свідоцтва ФК № 296 про державну реєстрацію фінансової установи від 07 липня 2011 р., видами фінансових послуг, які має право здійснювати позивач без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства є зокрема й факторинг.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України: «За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)».

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України: «Боржник зобовязаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також: названий фактор, якому має бути здійснений платіж».

07 листопада 2014 р. з метою досудового врегулювання даного питання позивач надіслав на адресу відповідача вимогу в порядку регресу № 97. Однак, відповіді на вимогу до позивача не надійшло у звязку із чим він змушений звернутися до суду.

Представник позивача в судове засіданні не зявився, подав до суду заяву розглядати справу без його участі на підставі направлених для розгляду до суду документів.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що постанова Харківського районною суду Харківської області від 24 січня 2013 р. по справі про адміністративне правопорушення № 635/96/13-п не має преюдиційного характеру при розгляді цієї справи.

Окрім цього, на думку представника відповідача характер поломки автомобіля яким він керував, а саме: відвалилося колесо від ступиці (ступичного підшипника), не дозволяв виявити таку поломку під час огляду автомобіля відповідачем перед поїздкою. Відповідач не є власником автомобіля, під час керування яким сталося ДТП. та не користувався вказаним автомобілем регулярно. Тому, ураховуючи викладене, він був позбавлений обєктивної можливості своєчасно виявити вказану поломку.

Визнання відповідачем своєї вини під час складання протоколу про адміністративне правопорушення пояснюється високим рівнем стресу, яке зазнав відповідач під час вказаного у позовній заяві ДТП.

Представник відповідача не спростовував в своїх запереченнях факту отримання листів від позивача, на які він той посилався, вказуючи що направляв відповідачу ОСОБА_2 вимоги про відшкодування збитків в порядку регресу. Однак, представник відповідача при цьому заперечував, що отриманні відповідачем від позивача конверти містили в собі лише порожні листи паперу і у позивача немає належних доказів того що у порядку досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу вимоги про відшкодування збитків.

На думку представника відповідача належним доказом направлення саме вказаних вимог мали б бути відповідний фіксальний чек про надання послуг поштового звязку та бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового звязку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. Однак, належних і допустимих законом доказів з цього приводу позивачем суду, на думку представника відповідача не було надано.

Представник відповідача заперечував також проти стягнення з його доверителя судових витрат, належним чином не аргументуючи свої заперечення, але фактично в своїх запереченнях висунувши зустрічні позовні вимоги, які не були оформлені зустрічним позовом і за які не було сплачено державне мито. В цих запереченнях він вказує на те, що поза судовими засіданнями, відповідно до укладеного ним договору про надання правової допомоги від 04 березня 2016 р. йому надавала юридичну допомогу приватний підприємець ОСОБА_4, яка є фахівцем у галузі права, що підтверджується її дипломом серія ХА № 382369 від 12 червня 2010 р. і приватним підприємцем, одним з видів його економічної діяльності є діяльність у сфері права (код 69.10).

Відповідно до калькуляції-рахунку № 1 від 10 березня 2016 р. та квитанції до прибутковою касового ордера № 1603/16 від 16 березня 2016 р. ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_4 5512 грн. 00 коп. за надання правової допомоги, пов'язаної із розглядом цієї скарги, тому він просить стягнути з ТОВ «Маркс капітал» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 5512 грн. 00 коп.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, щострахові поліси АВ № 3736901 та АВ № 3736902 підтверджують, що автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 був застрахований (а.с. 7-8) Відповідно до повідомлення потерпілої особи від ДТП за фактом даного ДТП застрахована особа звернулась за страховим відшкодуванням до ПрАТ СК «Статус» із заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с. 8-10)

Розрахунок суми страхового відшкодування по страховому акту № 8797-13-59-173 від 21 травня 2013 р. становить 8531 грн. 74 коп. (а.с. 32). Проти встановленої суми страхового відшкодування не заперечував відповідач і його представник.

Відповідно до платіжного доручення № 1842 від 29.05.2013 р. ПрАТ СК «Статус» перерахувало через банківські установи ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 8531 грн. 74 коп. (а.с. 34)

Між ТОВ «Маркс-капітал» та ПрАТ СК «Статус» укладений договір про надання фінансових послуг факторингу № 4/28-04/2014 від 28 квітня 2014 р., згідно із яким право вимоги боргу по страховим виплатам передано від ПрАТ СК «Статус», яке відшкодувало власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування у сумі 8531 грн. 74 коп. (а.с. 51-56)

02 серпня 2013 р., 07 листопада 2014 р. позивач звернувся до відповідача ОСОБА_2 з регресною вимогою на суму 8531 грн. 74 коп. (а.с. 44-50)

Суд вважає заперечення представника відповідача на те, що відповідач отримував від позивача конверти з порожніми листами паперу не доброчесними, а заперечення представника відповідача на те та що у позивача немає належних доказів того що у порядку досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу вимоги про відшкодування збитків не відповідають

У п. 4 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 р. N 2091/11/13-11 вказано, що: «Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270 (в редакції № 437 від 13 липня 2016 р.), визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового звязку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо)».

Відповідно до абз. 27 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового звязку» від 5 березня 2009 року N 270 (в редакції № 437 від 13 липня 2016 р.): «розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку».

Платіжним дорученням № 453 від 17 листопада 2015 р. підтверджується факт сплати ТОВ «Маркс-капітал» державного мита в сумі 1218 грн. 00 коп. (а.с. 1), яке, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином суд вважає позовні вимоги ТОВ «Маркс-капітал» доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВ «Маркс-капітал» до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Маркс-капітал» 8531 грн. 74 коп. (вісім тисяч пятьсот тридцять одну гривню сімдесят чотири копійки) збитків в порядку регресу та 1218 грн. 00 коп. (тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) судових витрат з оплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення, через Харківський районний суд Харківської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Караченцев